Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Справа № 674/1598/20
Провадження № 3/674/562/20
28 грудня 2020 року м.Дунаївці
Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Шафікова Ю.Е., розглянувши матеріали Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №689709, 16.12.2020 року близько 19 год. 40 хв. в м. Дунаївці по вул. Шевченка 59/1 Хмельницької області, поблизу магазину «Економ», ОСОБА_1 перебував без документів, що посвідчують особу, чим порушив підпункт 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 проти вказаного правопорушення не заперечив.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступник висновків.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акту, тому, формулюючи суть правопорушення, вказівка на нормативний акт, його статті, частини, пункти, вимоги яких порушені, є обов'язковою.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі Закон) карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а санітарно-протиепідемічні правила і норми - нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.
Відповідно до ст.29 вказаного Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
Згідно динаміки внесення змін до постанови КМУ від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», встановлено, що на момент розгляду справи поставлений ОСОБА_1 за провину п.п.2 п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236. За таких обставин слід застосовувати положення ч.2 ст. 8 КУпАП.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, на час розгляду справи про адміністративне правопорушення, пункт нормативно-правового акту (п.п.2 п.10 Постанови), який був підставою для складання вищезазначеного адміністративного протоколу втратив чинність.
Склад правопорушення, це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, при цьому відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.8 КУпАП закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.
За таких обставин, вважаю за необхідне провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 на час розгляду справи події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Керуючись ст.ст.9,10, 247 280, 283-284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя Ю. Е. Шафікова