Справа № 163/2793/20 Провадження №33/802/919/20 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.
Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доповідач: Денісов В. П.
28 грудня 2020 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши його апеляційну скаргу на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 13 листопада 2020 року щодо нього,
Цією постановою судді ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420,40 грн. судового збору.
Оскаржуваною постановою судді ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 01 жовтня 2020 року о 20.25 годині по вулиці Центральній в селі Крушинець Любомльського району Волинської області в порушення п.2.9.а Правил дорожнього руху керував автомобілем «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено за допомогою приладу, який не є технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також не є сертифікованим. Вказує на те, що він не був згідний з результатом проведеного огляду, і висловив бажання пройти огляд в медичному закладі, на що працівником поліції йому було відмовлено. Зазначає, що інформація про свідків не занесена до протоколу, а тому їх пояснення не є належними та допустимими доказами. Також вказує на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на чорнобильській АЕС, є інвалідом ІІІ групи, позитивно характеризується за місцем проживання, а також законослухняним громадянином, про що свідчить клопотання ГО «Асоціація здоров'я суспільства» про взяття його на поруки. Просить постанову судді скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримував подану апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дотримався.
Висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 110539 від 01 жовтня 2020 року (а.с.1), роздруківкою приладу «Драгер», згідно якої у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп'яніння 0.88% проміле (а.с.3), відеозаписом з бодікамер працівників поліції (а.с.7), поясненнями ОСОБА_1 та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також іншими матеріалами справи.
Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, працівник поліції мав право запропонувати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно з ч.3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зазначені нормативно-правові акти дають підстави зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
Як убачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, ОСОБА_1 в присутності двох свідків пройшов огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер», незгоди з результатами такого огляду ОСОБА_1 не проявляв, також не проявляв бажання на проходженні огляду у медичному закладі (а.с.7).
Крім того, 01 жовтня 2020 року інспектором СРПП Любомльського ВП ГУНП у Волинській області Дячишином С.С. відібрано письмові пояснення в ОСОБА_1 , в яких останній показав, що перед тим як сісти за кермо він вживав алкогольні напої, з порушенням згідний, при цьому незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння не зазначив, в тому числі не проявляв вимоги надати сертифікат та акт повірки приладу, а також бажання пройти огляд для встановлення алкогольного сп'яніння в медичному закладі (а.с.2).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 110539 від 01 жовтня 2020 року (а.с.1), який складений поліцейським відносно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 власноручно зазначив: «випив 0.5 Львівського пива, після чого був зупинений нарядом поліції», що засвідчив і своїм власноручним підписом.
Отже, таким чином на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 повністю визнав той факт, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
У апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначає, що Drager «Alcotester 6810», який використовувався поліцейським, відсутній у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, які дозволені для застосування на території України.
Однак, з такими твердженнями апелянта апеляційний суд погодитись не може із таких підстав.
Вказаний виріб був зареєстрований в Україні, згідно з Порядком державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженим Постановою КМУ від 09.11.2004 №1497 (далі - Постанова КМУ №1497), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2010, термін дії до 10.02.2015.
Відповідно до роз'яснень ДП «Український медичний центр сертифікації» №45 від 18.01.2018 включення, згідно з Постановою КМУ №1497, Драгера «Алкотест 6810» у реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення означало можливість його ввезення на митну територію України та введення їх у експлуатацію (початок використання), закінчення ж терміну дії свідоцтва означало припинення можливості їх ввезення та введенню в експлуатацію, але не впливало на вироби, які вже були введені у експлуатацію.
Використання медичних виробів газоаналізатора Драгер «6810», які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 по 10.02.2015 є законним.
Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016.
Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 і становить 1 рік.
Згідно із сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки міжповірочний інтервал приладу Драгер «Алкотест 6810» становить один рік.
З роздрукованого результату приладу Драгер «Алкотест 6810», за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 22.05.2020, а проходження огляду на стан сп'яніння проводилося 01.10.2020, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу Драгер «Алкотест 6810» (а.с.3).
Клопотання громадської організації «Асоціація здоров'я суспільства» про передачу матеріалів даної справи ГО «Асоціація здоров'я суспільства» та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП до задоволення не підлягає з таких підстав.
Застосування положень ст.21 КУпАП є правом, а не обов'язком суду.
Так, положеннями ст.21 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , за своїм характером є грубим правопорушенням в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, є небезпечним не тільки для самого ОСОБА_1 , а й для інших учасників дорожнього руху. З кожним роком стягнення за вчинення вказаного правопорушення суттєво посилюється.
А тому з урахуванням наведених обставин вважаю, що до ОСОБА_1 не доцільно застосувати захід громадського впливу.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та правильно застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу, з позбавлення права керування транспортними строком на один рік.
Підстав для закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 13 листопада 2020 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов