Пр.№ 2/155/876/20
Справа № 155/1447/20
15 грудня 2020 року Горохівський районний суд
Волинської області
в складі: головуючого - судді Адамчук Г.М.
при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області справу за позовом ОСОБА_1 до Журавниківської сільської ради Горохівського району Волинської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки та здійснення державної реєстрації земельної ділянки, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача Журавниківської сільської ради Горохівського району Волинської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки та здійснення державної реєстрації земельної ділянки, зазначаючи у позовній заяві про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно, а саме земельні ділянки, що передані безоплатно у приватну власність згідно рішення Журавниківської сільської ради народних депутатів Горохівського району Волинської області від 23 вересня 1993 року №16/2, площею 0,31 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства та 0,25 га - для будівництва та обслуговування будівель. ОСОБА_2 залишив на користь позивача заповіт на все своє майно. Оскільки правовстановлюючих документів на зазначені земельні ділянки немає, а нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі йому свідоцтва про право на спадщину на вищевказане спадкове майно, то позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на своє ім'я вищевказаних земельних ділянок після смерті ОСОБА_2 .
Представник відповідача - Журавниківської сільської ради Горохівського району Волинської області в підготовче судове засідання не з'явився, однак звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак скерував до суду заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.
Із виписки з рішення Журавниківської сільської ради народних депутатів Горохівського району Волинської області від 23 вересня 1993 року №16/2 «Про розгляд заяв громадян на приватизацію земельних ділянок» вбачається, що ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки, надані для ведення особистого підсобного господарства площею 0,31 га та для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,25 га (а.с.13).
Як вбачається із повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 30 липня 2020 року Горохівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (а.с.12), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Журавники Горохівського району Волинської області і після його смерті відкрилася спадщина.
Із довідки Журавниківської сільської ради Горохівського району Волинської області №604 від 30 липня 2020 року (а.с.15), вбачається, що ОСОБА_2 до 20.01.2004 року проживав в АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 .
Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Із дублікату заповіту посвідченого 09 червня 2000 року секретарем Журавниківської сільської ради вбачається, що ОСОБА_2 заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося в тому числі: житловий будинок з погосподарськими та побутовими спорудами, та земельну ділянку в розмірі 0,56 га заповів ОСОБА_1 .
В подальшому заповіт не скасовувався та не змінювався, що вбачається із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 62476368 від 16 листопада 2019 року, виданої Горохівською державною нотаріальною конторою. Осіб, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині судом не встановлено.
Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 за заповітом, який прийняв спадщину.
Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
На підставі абз.2 п.1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Горохівської державної нотаріальної контори від 13 липня 2020 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.11).
За таких обставин, суд вважає, що позивач, прийнявши спадщину після смерті спадкодавця, набув право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали останньому, включно із правом на завершення приватизації земельних ділянок, у зв'язку з чим, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Крім того, згідно ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України у випадку визнання відповідачем позову, суд ухвалює рішення в порядку встановленому статтею 206 цього кодексу.
Відповідно до положень ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про необхідність його задоволення.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 як спадкоємець майна померлого ОСОБА_2 за заповітом, має право на спадкування його майна, прийняв спадщину в установленому порядку, але у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів не має можливості належним чином оформити на себе спадщину та користуватися нею, а тому суд визнає за позивачем право на завершення приватизації і реєстрацію права власності на його ім'я земельної ділянки відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», наданої спадкодавцю безоплатно у приватну власність згідно виписки з рішення сесії Журавниківської сільської ради народних депутатів Горохівського району Волинської області від 23 вересня 1993 року №16/2 «Про розгляд заяв громадян на приватизацію земельних ділянок», площею 0,31 га для ведення особистого підсобного господарства та площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст.12, 13, 89, 200, ч.4 ст.206, 259, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1222, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272, 1274 ЦК України розділом X "Перехідні положення" ЗК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,31 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства та земельної ділянки площею 0,25 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, які були передані у приватну власність ОСОБА_2 згідно виписки з рішення Журавниківської сільської ради народних депутатів Горохівського району Волинської області від 23 вересня 1993 року №16/2 «Про розгляд заяв громадян на приватизацію земельних ділянок», в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуючий