Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 641/5523/19 (провадження № 14-178 цс 20)
15 грудня 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду ухвалою від 15 грудня 2020 року прийняла та призначила до розгляду справу за позовом Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Альянс-2008» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лучнікова Юлія Володимирівна, Департамент реєстрації Харківської міської ради Харківської області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень недійсним та скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Альянс-2008» на ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 26 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 липня 2020 року.
Водночас з рішенням Великої Палати Верхового Суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду своєю ухвалою від 18 листопада 2020 року передав зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), зазначивши, що касаційна скарга Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Альянс-2008» (далі - ОСББ «Альянс-2008») містить доводи порушення судами правил предметної та суб'єктної юрисдикції.
2. Обґрунтовуючи свою ухвалу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зокрема, зазначив, що касаційна скарга обґрунтована помилковістю висновків судів першої та апеляційної інстанцій про розгляд двох із чотирьох заявлених ОСББ «Альянс-2008» позовних вимог в порядку господарського судочинства, а саме заявлених позивачем вимог до відповідача ТДВ «Житлобуд-2» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення підвалу та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвалу, які у свою чергу нерозривно пов'язані з іншими двома позовними вимогами до відповідача - фізичної особи, оскільки виникнення спірних правовідносин у справі обумовлено незгодою позивача із правомірністю набуття ТДВ «Житлобуд-2», а після укладення відповідного договору купівлі-продажу, - ОСОБА_1 , права власності на об'єкт нерухомого майна, що стало підставою для вимог про визнання недійсними правовстановлюючих документів та оскарження реєстрації права власності на це майно за відповідачами. Висновки суду щодо позовних вимог до відповідача - фізичної особи залежать від висновків суду щодо позовних вимог до відповідача - юридичної особи.
3. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 569/2749/15-ц (провадження № 14-123цс18), від 07 листопада 2018 року у справі № 755/13532/15-ц (провадження № 14-319цс18), від 16 січня 2019 року у справі № 388/1241/15-ц (провадження № 14-572цс18), від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14?600цс18), від 16 жовтня 2019 року у справі № 303/2408/16-ц (провадження № 14-361цс19), від 20 листопада 2019 року у справі № 201/12877/16 (провадження № 14-502цс19) неодноразово висловлювалася правова позиція щодо того, що позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, заявлені до 15 грудня 2017 року, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов'язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.
4. Велика Палата Верховного Суду не викладала висновок щодо предметної та суб'єктної юрисдикції спорів за позовом ОСББ про визнання недійсним правовстановлюючого документу про право власності та скасування запису про державну реєстрацію права власності, поданим після 15 грудня 2017 року, до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа.
5. Однак, відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:
- учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції;
- учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб'єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
- Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
6. Оскільки підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, прямо обмежені законодавцем в процесуальному законі, справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. У разі наявності хоча б одного із перелічених у цій нормі випадків справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
7. Такий підхід неодноразово застосований Великою Палатою Верховного Суду при вирішенні питання щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
8. Оскаржуючи судові рішення з підстав порушення судами правил юрисдикції, ОСББ «Альянс-2008» не обґрунтовувало порушення судами попередніх інстанцій правил юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах.
9. Разом із цим, якщо суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, дійде висновку про наявність правової проблеми в частині порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, що зумовлює необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то суд не позбавлений можливості належним чином обґрунтувати підстави для такої передачі наявністю виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не сформулював та не обґрунтував наявність виключної правової проблеми у цій справі, обмежившись лише посиланням на те, що касаційна скарга містить доводи порушення судами правил предметної та суб'єктної юрисдикції і передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для формування єдності практики.
Оскільки не було дотримано встановлених процесуальним законом умов передачі справи № 641/5523/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, належним процесуальним рішенням останньої було б повернення справи на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для розгляду, а не постановлення ухвали про прийняття та призначення справи до розгляду.
Суддя В. В. Пророк
Окрема думка складена 29 грудня 2020 року.