Ухвала
29 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 345/3828/19
провадження № 51-6235 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2020 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на допущені судами істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
З касаційної скарги вбачається, що засуджений взагалі не вказує в чому полягає неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, які норми матеріального права порушено судами, в чому конкретно полягають такі порушення.
Окрім цього, ОСОБА_4 формально посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону допущені судами, проте не наводить конкретних доводів відповідно до ст. 412 КПК України.
Також, засуджений не зазначає, у чому саме полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно доводи його апеляційної скарги, в порушення ст. 419 КПК України, судналежним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
При цьому, обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_4 зводяться фактично до незгоди з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, яким він надає власну оцінку, відмінну від оцінки наданої судами, вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, що є підставами для зміни чи скасування вироку судом апеляційної інстанції, проте в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом касаційного розгляду.
Таким чином, відсутність у касаційній скарзі належного обґрунтування підстав, передбачених у ст. 438 КПК України, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК України, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Так, засудженим до касаційної скарги додано копію вироку суду першої інстанції на якій відсутня частина тексту судового рішення, а також копію ухвали апеляційного суду, що не містить аркушу № 6, а тому вказані копії не є копіями оскаржуваних судових рішень.
Також, ОСОБА_4 до касаційної скарги не долучив її копії з додатками в кількості необхідній для надіслання всім учасникам судового провадження, як це передбачено ч. 6 ст. 427 КПК України.
Так, до касаційної скарги долучено лише три її копії з додатками, що не відповідає кількості учасників вказаного кримінального провадження. Згідно копій оскаржуваних судових рішень учасниками судового провадження окрім засудженого, є прокурор, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також потерпіла ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_8 .
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою засудженого.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 слід залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2020 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року щодо ньогозалишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3