Ухвала
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 552/1892/20
провадження № 61-17737ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства «Полтавський обласний наркологічний диспансер Полтавської обласної ради» на постанову Полтавського апеляційного суду від 3 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавський обласний наркологічний диспансер Полтавської обласної ради» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
27 листопада 2020 року подана касаційна скарга Комунального підприємства «Полтавський обласний наркологічний диспансер Полтавської обласної ради» на постанову Полтавського апеляційного суду від 3 листопада 2020 року, повний текст якої складено 6 листопада 2020 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга Комунального підприємства «Полтавський обласний наркологічний диспансер Полтавської обласної ради» не відповідає зазначеним вимогам закону.
Заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою.
За таких обставин Комунальному підприємству «Полтавський обласний наркологічний диспансер Полтавської обласної ради» необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, і надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги додано платіжне доручення від 27 листопада 2020 року № 1630 про сплату заявником судового збору в розмірі 1 681,60 грн, який сплачений не за платіжними реквізитами Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Судовий збір Комунальним підприємством «Полтавський обласний наркологічний диспансер Полтавської обласної ради» сплачено на рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відомості щодо зарахування судового збору у розмірі 1 681,60 грн, сплаченого заявником за подання касаційної скарги на постанову Полтавського апеляційного суду від 3 листопада 2020 року, до спеціального фонду Державного бюджету України відсутні.
Інформація про реквізити для сплати судового збору зазначена на офіційному
веб-сайті Верховного Суду.
Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної за належними реквізитами.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Полтавський обласний наркологічний диспансер Полтавської обласної ради» на постанову Полтавського апеляційного суду від 3 листопада 2020 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко