Ухвала від 28.12.2020 по справі 372/217/19

УХВАЛА

28 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 372/217/19

провадження № 61-6361 ск 20

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спільної сумісної власності та поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2020 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року залишено без руху касаційну скаргу та надано строк для усунення недоліків до 22 травня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали та закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме, для надання доказів оплати судового збору в установленому розмірі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19»установлено з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, а 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) на території України запроваджено режим надзвичайної ситуації та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року, а в подальшому відповідними рішеннями КМУ запроваджено та продовжено адаптивний карантин до 31 грудня 2020 року.

У пункті 3 розділу ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, яка діяла з 02 квітня 2020 року по 16 липня 2020 року включно) зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями, 185, 393 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно допункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06 серпня 2020 року..

Копія ухвали суду від 13 квітня 2020 року тричі надсилалася судом на адресу ОСОБА_1 та була вручена ОСОБА_1 28 листопада 2020 року, що підтверджується відповідним зворотнім поштовим повідомленням.

Однак, вимоги ухвали суду від 13 квітня 2020 року ОСОБА_1 виконані не були, оскільки не надано докази оплати судового збору в установленому розмірі.

Таким чином, станом на 28 грудня 2020 року вимоги Верховного Суду заявником не виконано.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (зокрема у справі «Пономарьов проти України») сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до частини п'ятої, шостої статті 393 ЦПК України питання про залишення касаційної скарги без руху суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Таким чином, згідно статті 393 ЦПК України касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року, необхідно визнати неподаною та повернути.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спільної сумісної власності та поділ спільного майна, визнати неподаною та повернути.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко

Попередній документ
93879841
Наступний документ
93879843
Інформація про рішення:
№ рішення: 93879842
№ справи: 372/217/19
Дата рішення: 28.12.2020
Дата публікації: 30.12.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (26.01.2021)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 21.01.2021
Предмет позову: про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання спільної сумісної власності та поділ спільного майна