Ухвала
28 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 369/13285/18
провадження № 61-19219св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
за касаційною скаргою адвоката Орел Руслани Володимирівни як представника ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Іванченка М. М., Желепи О. В., Біліч І. М.,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування домоволодінням, що на АДРЕСА_1 , судові витрати покласти на відповідача.
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 10 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 26 вересня 2019 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 16 травня 2019 року, адвокат Орел Р. В. як представник ОСОБА_3 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги Верховний Суд здійснює в порядку ЦПК України в редакції Закону, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за касаційною скаргою адвоката Орел Руслани Володимирівни як представника ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
В. С. Жданова
Є. В. Коротенко