Ухвала
28 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 200/11357/19
провадження № 61-15006св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Олександрук Ганни Вікторівни про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року у складі судді Макарова М. О.,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Олександрук Г. В. від 28 липня 2017 року, індексні номери: 36371204, 36370994, 36370716, 36370204, 36369651, якими було скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкти нерухомого майна - реєстраційні номери 989017012101, 989020312101, 989023312101, 992437712101, 992466412101, а саме: квартири АДРЕСА_2 ; зобов'язати державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Олександрук Г. В. привести у попередній стан данні у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а саме: відновити записи про право власності №№ 15705708, 15705763, 15705836, 15767105, 15767601 на об'єкти нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 989017012101, 989020312101, 989023312101, 992437712101, 992466412101); стягнути на користь ОСОБА_1 суму сплачено судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська заочним рішенням від 03 грудня 2019 року позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Олександрук Г. В. від 28 липня 2017 року, індексні номери: 36371204, 36370994, 36370716, 36370204, 36369651, якими було скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкти нерухомого майна - реєстраційні номери 989017012101, 989020312101, 989023312101, 992437712101, 992466412101, а саме: квартири АДРЕСА_2 . Зобов'язав державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Олександрук Г. В. привести у попередній стан данні у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а саме відновити записи про право власності № № 15705708, 15705763, 15705836, 15767105, 15767601 на об'єкти нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 989017012101, 989020312101, 989023312101, 992437712101, 992466412101). Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 суму сплачено судового збору в розмірі 1 536,80 грн.
У серпні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 31 серпня 2020 року повернув Дніпровській міській раді апеляційну скаргу як передчасно подану.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 09 жовтня 2020 року, Дніпровська міська рада просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року і направити апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року на новий розгляд до апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
09 грудня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Олександрук Ганни Вікторівни про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
В. С. Жданова
Є. В. Коротенко