Ухвала
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 334/10409/14-ц
провадження № 61-11802ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду містаЗапоріжжя від 01 липня 2019 року та постанову Запорізькогоапеляційного суду від 20 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у здійсненні права власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Запорізької міської ради, треті особи: друга Запорізька державна нотаріальна контора, районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, про визнання розпоряджень голови Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради незаконними, визнання свідоцтв про право власності на домоволодіння недійсними, визнання свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними, визнання права власності на 1/6 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом,
встановив:
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності.
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов про визнання розпоряджень голови Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради незаконними, визнання свідоцтв про право власності на домоволодіння недійсними, визнання свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними, визнання права власності на 1/6 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом.
Рішенням Ленінського районного суду містаЗапоріжжя від 01 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізькогоапеляційного суду від 20 травня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Скасовано розпорядження голови Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради № 3188р. від 14грудня 2004 року «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_4 ».
Скасовано розпорядження голови Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради № 3181р. від 14грудня 2004 року «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за грн. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ».
Скасовано розпорядження голови Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради № 501 від 01березня 2005 року «Про встановлення ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_1 », яким визнано за ОСОБА_4 - 31/100 частку, за ОСОБА_1 - 69/200 часток, за ОСОБА_3 - 69/200 часток домоволодіння АДРЕСА_1 .
Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на 31/100 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , видане на ім'я ОСОБА_4 . Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 28 березня 2005 року.
Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно кожному по 69/200 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , видані на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 28 березня 2005 року.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом р№ 1-145 на ім'я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку спадкового майна - 31/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом р№1-144 на ім'я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку спадкового майна - 31/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 , право власності на 1/6 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке складається з житлового будинку літ. «А», службової прибудови літ. «а», вбиральні літ. «В», житлового будинку літ. Б та службової прибудови літ. Б-1, паркану № 8, вбиральні літ. «З», сараю літ. «Е».
Вирішено питання судових витрат.
07 серпня 2020 року ОСОБА_6 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду містаЗапоріжжя від 01 липня 2019 року та постанову Запорізькогоапеляційного суду від 20 травня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року визнано наведені в клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне скарження підстави неповажними, відмовлено заявнику у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги та продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02 вересня 2020 року заявник направила до Верховного Суду квитанцію № 0.0.1926162963.1 від 01 грудня 2020 року про сплату судового збору у розмірі 808, 80 грн та квитанцію № 0.0.1929007320.1 від 03 грудня 2020 року про сплату судового збору у розмірі 1 027, 48 грн.
Крім того, ОСОБА_6 подала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду містаЗапоріжжя від 01 липня 2019 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 20 травня 2020 року, в якому зазначила, що копію повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вона отримала 01 червня 2020 року. Посилаючись на продовження процесуальних строків внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), вказала, що звернувшись до Верховного Суду 07 серпня 2020 року з касаційною скаргою, нею не пропущено строк на касаційне оскарження. Крім того, у резолютивній частині постанови Запорізького апеляційного суду від 20 травня 2020 рокувказано, що строк на касаційне оскарження постанови продовжується на час дії карантину, запровадженого для запобіганню поширенню коронавірусної інфекції в Україні, а час дії карантину продовжено до 31 грудня 2020 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Положення аналогічного змісту містить також частина третя статті 393 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі, і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширеннямкоронавірусної хвороби (COVID-19), яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3, згідно положень якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширеннюкоронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 390 цього Кодексу (строк касаційногооскарження), продовжуються на строк дії такого карантину.
Пунктом 2 «Прикінцевих і перехідних положень» Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантійу зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» закінчився 06 серпня 2020 року.
Відтак, посилання заявника на те, що касаційна скарга подана у межах процесуального строку на касаційне оскарження є безпідставним.
Крім того, в поданому у вересні 2020 року клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_6 зазначала, що у зв'язку з несправедливим судовим рішенням апеляційного суду, відсутністю коштів для звернення за правничою допомогою до адвоката та сплати судового збору, вона пропустила строк на касаційне оскарження вищевказаних судових рішень всього на один день, враховуючи вимоги Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Отже, повний текст оскаржуваної постанови Запорізькогоапеляційного суду складено 22 травня 2020 року, оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25 травня 2020 року і як зазначила ОСОБА_6 отримано нею 01 червня 2020 року, а з касаційною скаргою заявник звернулась лише 07 серпня 2020 року.
Вказані ОСОБА_7 причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, тому суд не вбачає підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
З урахуванням наведеного, відсутні правові підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 390, 393, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду містаЗапоріжжя від 01 липня 2019 року та постанову Запорізькогоапеляційного суду від 20 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у здійсненні права власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Запорізької міської ради, треті особи: друга Запорізька державна нотаріальна контора, районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, про визнання розпоряджень голови Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради незаконними, визнання свідоцтв про право власності на домоволодіння недійсними, визнання свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними, визнання права власності на 1/6 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков