Ухвала
Іменем України
10 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 361/8167/19
провадження № 61-15959ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення ним позову до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення його позову про відшкодування завданої майнової шкоди, який він має намір пред'явити до ОСОБА_1 , шляхом накладення арешту на автомобіль, який належить ОСОБА_1 , згідно з договором купівлі-продажу, реєстраційний номер НОМЕР_1 , модель «Citroen Jumpy», рік випуску - 2004, дата - 05 грудня 2018 року, колір білий, об'єм двигуна - 1868, вага - 1390, тип авто - вантажний, тип кузова - фургон малотонажний-b, VIN-код НОМЕР_2 , із забороною відчуження автомобіля, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2019 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову до вирішення справи у судовому засіданні, шляхом накладення арешту на автомобіль, який належить ОСОБА_1 , згідно з договором купівлі-продажу, реєстраційний номер НОМЕР_1 , модель «Citroen Jumpy», рік випуску - 2004, дата - 05 грудня 2018 року, колір білий, об'єм двигуна - 1868, вага - 1390, тип авто - вантажний, тип кузова - фургон малотонажний-b, VIN-код НОМЕР_2 , із забороною відчуження автомобіля, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту. Копію ухвали направлено для виконання Броварському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області. Допущено ухвалу до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявні підстави відповідно до статей 149-153 ЦПК України для вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на рухоме майно.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2019 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року, у якій заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не навели будь-яких мотивів прийняття аргументів сторони щодо забезпечення позову, зокрема не обґрунтовано необхідності накладення арешту на автомобіль. Вважає, що дії суду призвели до втручання у право власності відповідача, а суди, постановляючи ухвалу, посилалися на загальні норми процесуального права. Зазначає, що на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем так і не подано позовної заяви, за наслідками якої було би відкрите позовне провадження, у межах якої суд першої інстанції забезпечив позов.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчинення певних дій.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально- правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суди встановили, що ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову про відшкодування шкоди до його пред'явлення до ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, заявник посилався на таке. Він має намір звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відповідач не має постійного місця роботи, виконання рішення може бути утруднено. 24 червня 2019 року поблизу будинку № 2-А на вулиці Полуботка у напрямку вулиці Зазимський Шлях у м. Бровари Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Wolkswagen Golf variant», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 . Транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2019 року ОСОБА_1 , не працюючого, проживаючого у будинку АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Згідно з висновком експерта від 25 вересня 2019 року № 342/19 вартість матеріального збитку, завданого його автомобілю «Wolkswagen Golf variant», реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок зазначеної ДТП, становить 31 862,08 грн.
ОСОБА_1 не спростував доводів заявника ОСОБА_2 , який зазначав, що відповідач офіційно не працевлаштований та відсутні докази належного будь-якого доходу та/або майна відповідача.
Отже, суди дійшли висновку про доведеність заявником, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Крім того, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди (цивільна справа № 361/8429/19).
Відповідно до частини тринадцятої статті 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
Верховний суд відхиляє доводи заявника про нез'ясування судами питання про неподання ОСОБА_2 позову. Можливе подальше непред'явлення позову може мати наслідком скасування заходів забезпечення позову. Непред'явлення позову не є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову, відповідність вимогам закону якої визначається на час її постановлення.
Забезпечення позову по суті є обмеження суб'єктивних справ, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Ураховуючи характер спору і зміст позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «Citroen Jumpy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є достатнім, необхідним і співмірним заходом забезпечення позову за обставин зазначеного спору, який вини між сторонами.
Висновки судів попередніх інстанцій відповідають нормам процесуального права, зокрема статтям 149, 150 ЦПК України.
Вжиті судами попередніх інстанції заходи забезпечення позову тимчасово обмежує право відчуження автомобіля «Citroen Jumpy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , але не створює перешкод у користуванні цим автомобілем.
У зв'язку з цим доводи касаційної скарги про те, що заявник обмежений у праві реалізувати автомобіль і придбати новий не заслуговують на увагу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04).
Отже, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для визнання касаційної скарги ОСОБА_1 необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування норми права стосовно забезпечення позову є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись частиною четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
С. О. Погрібний