29 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 520/6717/19
адміністративне провадження № К/9901/7539/20, № К/9901/7629/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Форт-пост» про застосування заходів реагування в сфері державного нагляду, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Форт-пост» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 (колегія суддів у складі: Калитки О. М., Мельнікової Л. В., Рєзнікової С. С.),
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
Головне управління Держпраці у Харківській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Форт-пост» (далі - відповідач, ТОВ «БК «Форт-пост»), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ТОВ «БК «Форт-пост» до усунення порушень, шляхом заборони виробництва (виготовлення) виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:
- відсторонити від виконання робіт 4 працівника згідно протоколу № 1 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 22.03.2019;
- відсторонити від виконання робіт 7 працівників згідно протоколу № 2 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 22.03.2019;
- відсторонити від виконання робіт 3 працівники згідно протоколу № 4 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 22.03.2019;
- відсторонити від виконання робіт 4 працівники згідно протоколу № 5 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 22.03.2019;
- відсторонити від виконання робіт 1 працівника згідно протоколу № 6 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 22.03.2019;
- відсторонити від виконання робіт 2 працівника згідно протоколу № 8 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 22.03.2019;
- відсторонити від виконання робіт 19 працівників згідно протоколу № 5 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 06.11.2018;
- відсторонити від виконання робіт на висоті на будівельному майданчику за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 65Г;
- заборонити експлуатацію електроустановки розподільчої шафи інв.№ 114-8;
- заборонити експлуатацію електроустановок пересувних прожекторів б/н, пересувних прожекторів б/н.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку з виникненням загрози життю та/або здоров'ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, є підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ТОВ «БК «Форт-пост».
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 08.10.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на недоведеність підстав для застосування заходів реагування до відповідача до усунення порушень. Крім того, суд дійшов висновку, що позивач, обравши спосіб реагування у вигляді звернення до відповідача із вищевказаними приписами, а не звернення з відповідним позовом до адміністративного суду на підставі акту перевірки, класифікував порушення у сфері охорони праці зазначені в позовній заяві такими, що не загрожують здоров'ю та життю людей.
10.10.2019 ТОВ «БК «Форт-пост» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило: ухвалити у справі додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених ТОВ «БК «Форт-пост»; стягнути за рахунок коштів бюджетного фінансування Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ТОВ «БК "Форт-пост» 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 задоволено заяву ТОВ «БК «Форт-пост» про ухвалення додаткового рішення по справі № 520/6717/19; стягнуто з Головного управління Держпраці у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн.
Відповідач не погодився із рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 та додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 подав апеляційні скарги.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.02.2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 скасував та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов задовольнив частково: застосував заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ «БК «Форт-пост» у вигляді заборони надання послуг щодо усунення порушень шляхом надання інформації щодо проходження навчання та перевірки знань із виконання робіт на висоті працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконання робіт стропальників працівниками ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , виконання робіт із обслуговування посуд, що працюють під тиском ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , перевірки знань з охорони праці машиністу крану працівниками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , навчання та перевірку знань за системою стандартів безпеки праці, охорони праці і промислової безпеки в будівництві та навчання інженерно-технічних працівників з правил охорони праці під час виконання робіт на висоті працівниками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; заборони експлуатації електроустановки розподільчої шафи інв. № 114-8, з причини відсутності заземлення корпусу розподільчої шафи інв. № 114-8, що є порушенням вимог п.8.7.1 ПБЕЕС НПАОП 40.1-1.21-98; заборони експлуатації електроустановок пересувних прожекторів б/н, пересувних прожекторів б/н, з причини відсутності заземлення корпусу пересувних прожекторів б/н, що є порушенням вимог п.8.7.1 ПБЕЕС НПАОП 40.1-1.21-98.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що на момент розгляду справи порушення, зазначені в акті перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкту), відповідачем повністю не усунуто, що підтверджує факт існування загрози життю та/або здоров'ю працівників на окремому об'єкті. Отже, суд дійшов висновку, що позивачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено обґрунтованість застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до усунення порушень, які створюють небезпеку життю та здоров'ю працівників. Разом з тим, щодо заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які визначив позивач для застосування до відповідача, суд апеляційної інстанції зазначив, що належним та допустимим доказом повного усунення порушень, виявлених актом перевірки, є проведення на підставі подання суб'єкта господарювання офіційного письмового повідомлення про повне усунення порушень, позапланової перевірки. Отже, з урахуванням встановлених судом порушень, які створюють небезпеку життю та здоров'ю працівників, суд апеляційної інстанції, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, дійшов висновку про необхідність застосувати до ТОВ «БК «Форт-пост» заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді заборони надання послуг щодо усунення порушень шляхом надання інформації щодо проходження навчання та перевірки знань із виконання робіт на висоті працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконання робіт стропальників працівниками ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , виконання робіт із обслуговування посуд, що працюють під тиском ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , перевірки знань з охорони праці машиністу крану працівниками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , навчання та перевірку знань за системою стандартів безпеки праці, охорони праці і промислової безпеки в будівництві та навчання інженерно-технічних працівників з правил охорони праці під час виконання робіт на висоті працівниками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; заборони експлуатації електроустановки розподільчої шафи інв. № 114-8, з причини відсутності заземлення корпусу розподільчої шафи інв. № 114-8; заборони експлуатації електроустановок пересувних прожекторів б/н, пересувних прожекторів б/н, з причини відсутності заземлення корпусу пересувних прожекторів б/н.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 скасовано додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019. В задоволенні заяви ТОВ «БК «Форт-пост» про ухвалення додаткового рішення по справі № 520/6717/19 відмовлено.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Головного управління Держпраці у Харківській області скасовано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020. На обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано застосував до відповідача такі заходи державного нагляду (контролю), жодний із яких не передбачений нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», тобто, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції перебрав на себе дискреційні повноваження позивача в частині визначення (вибору) заходів реагування, які є необхідними у зв'язку із виявленими позивачем порушеннями в діяльності відповідача, в той час як в даній категорії спорів суд має лише надати оцінку обґрунтованості та достатності обраних самим суб'єктом владних повноважень відповідних заходів реагування. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 № 826, зазначивши, що ними визначено диспозитивний спосіб реалізації суб'єктом владних повноважень своїх прав, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 169-р зазначене Положення скасовано як таке, що не відповідає Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, вважає, що правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 19.12.2019 у справі № 815/1912/15, якими обґрунтоване оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, в даному випадку застосовані бути не можуть, оскільки в ній надається відповідний аналіз правовідносинам, які склалися в 2015 році, коли було ще чинним Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України. Також, на думку відповідача, за таким складом учасників у справі застосування положень частини другої статті 5, частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є неможливим, оскільки процесуальним законом не передбачено право суду на власне тлумачення норм процесуального закону та у такий спосіб забезпечується саме захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а не захист самого суб'єкта владних повноважень, що здійснив суд апеляційної інстанції. Скаржник зазначає також про те, що за судовим рішенням відповідачу заборонено надавати послуги щодо усунення порушень, але не зазначено кому він позбавлений права надавати такі послуги, коли та у який спосіб тощо, хоча відповідач взагалі не надає таких послуг.
Крім того, скаржник зазначає, що відповідно до постанови суду апеляційної інстанції від 13.02.2020 за наслідками розгляду апеляційної скарги на основне судове рішення, то вона містить висновок як про часткове задоволення апеляційної скарги позивача, так і про часткове задоволення позову. За таких обставин, виконуючи приписи пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції відповідно до частини третьої статті 139 цього Кодексу, на думку скаржника, повинен був розподілити витрати відповідача на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Також, вказує на те, що повне та скорочене рішення суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції мають різні за змістом та наслідками процесуальні рішення.
Також скаржник наголошує, що твердження суду апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях про неможливість їх касаційного перегляду у зв'язку із їх незначною складністю не ґрунтується на будь-якій норм процесуального закону, оскільки, під час розгляду справи як судом першої, так і судом апеляційної інстанції будь-якого процесуального рішення щодо віднесення справи до малозначної не ухвалювалося. Судом першої інстанції справу розглянуто за повною судовою процедурою із викликом сторін, в тому числі й щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Позиція інших учасників справи
Позивач у відзивах на касаційні скарги просить залишити їх без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалами Верховного Суду від 25.03.2020 відкрито касаційне провадження за скаргами ТОВ «БК «Форт-пост» на постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 .
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27.11.2020 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020 № 2338/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 520/6717/19 у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді Яковенка М. М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.09.2020 № 12), який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, згідно з наказом голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М. І. від 23.11.2020 № 89-к.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 520/6717/19.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
На підставі наказу № 888 від 15.05.2019 та направлення на проведення перевірки № 03.02-03/1572 від 15.05.2019 посадовими особами Управління Держпраці проведено позапланову перевірку ТОВ «БК «Форт-пост» на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
За результатами проведеної перевірки, складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) № 19-03.02-5220/0527 від 31.05.2019 щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини.
Актом перевірки від 31.05.2019 № 19-03.02-5220/0527 виявлено 37 порушень нормативно-правових актів з охорони праці (охорони надр), з яких як вказано позивачем 25 (10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37) створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зокрема:
Пункт 10. В порушення вимог ст. 18 Закону України «Про охорону праці» замість Протоколу № 1 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 29.01.2019 про перевірку знань «инструкции по охране труда и соответствующим профессиям, Правил охраны труда при эксплуатации грузоподъемных кранов, подземных устройств и соответствующего оборудования (НПАОП 0.00-1.80-18), Правил охраны труда во время погрузочно-разгрузочных работ (НПАОП 0.00-1.75-15), Правил охраны труда во время выполнения работ на высоте (НПАОП 0.00-1.15-07), Правил устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (НПАОП 0.00-1.51-87)» 22 працівників професіями «электросварщик/стропалыщик, машинист бет. насосн. установки, монт-к ст. и ж/б конструкций/стропальщик, плотник, бетонщик, электромонтер....», складені протоколи засідань комісій з перевірки знань з питань охорони праці від 22.03.2019 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8. У протоколі № 1 вказано про перевірку знань Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, при цьому термін дії посвідчення члена комісії ОСОБА_10 закінчився (посвідчення № НОМЕР_1 , видане на підставі протоколу № 547 від 13.10.2016), так як ОСОБА_10 є безпосередній керівник робіт з підвищеною небезпекою та повинен проходити перевірку знань щорічно, що є порушенням п. 3.16, п. 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
Пункт 11. В порушення вимог ст. 18 Закону України «Про охорону праці» замість Протоколу № 1 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 29.01.2019 про перевірку знань «инструкции по охране труда по соответствующим профессиям, Правил охраны труда при эксплуатации грузоподъемных кранов, подземных устройств и соответствующего оборудования (НПАОП 0.00-1.80-18), Правил охраны труда во время погрузочно-разгрузочных работ (НПАОП 0.00-1.75-15), Правил охраны труда во время выполнения работ на высоте (НПАОП 0.00-1.15-07), Правил устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (НПАОП 0.00-1.51-87)» 22 працівників за професіями «электросварщик/стропалыцик, машинист бет. насосн. установки, монт-к ст. и ж/б конструкций/стропалыцик, плотник, бетонщик, электромонтер....», складені протоколи засідань комісій з перевірки знань з питань охорони праці від 22.03.2019 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8. У протоколі № 1 вказано про перевірку знань Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, при цьому термін дії посвідчення члена комісії ОСОБА_10 закінчився (посвідчення № НОМЕР_1 , видане на підставі протоколу № 547 від 13.10.2016), тобто склад комісії не правочинний, що є порушенням п. 3.9, п. 3.16, п. 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
Пункт 12. В порушення вимог ст. 18 Закону України «Про охорону праці» замість Протоколу №1 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 29.01.2019 про перевірку знань «инструкции по охране труда по соответствующим профессиям, Правил охраны труда при эксплуатации грузоподъемных кранов, подземных устройств и соответствующего оборудования (НПАОП 0.00-1.80-18), Правил охраны труда во время погрузочно-разгрузочных работ (НПАОП 0.00-1.75-15), Правил охраны труда во время выполнения работ на высоте (НПАОП 0.00-1.15-07), Правил устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (НПАОП 0.00-1.51-87)» 22 працівників за професіями «электросварщик/стропальщик, машинист бет. насосн. установки, монт-к ст. и ж/б конструкций/стропальщик, плотник, бетонщик, электромонтер..» складені протоколи засідань комісій з перевірки знань з питань охорони праці. від 22.03.2019 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8. У протоколі № 2 вказано про перевірку знань: Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, інструкція з охорони праці № 2-П для бетоняра, при цьому термін дії посвідчення члена комісії ОСОБА_10 про перевірку знань Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті закінчився (посвідчення № 4313, видане на підставі протоколу № 547 від 13.10.2016), так як ОСОБА_10 є безпосередній керівник робіт з підвищеною небезпекою та повинен проходити перевірку знань щорічно, члени постійно діючої комісії підприємства з перевірки знань з питань охорони праці призначені наказом директора ТОВ «БК «Форт - пост» від 18.03.2019 № 25 ( ОСОБА_14 - головний інженер, ОСОБА_10 - виконроб, ОСОБА_11 - виконроб) не проходили навчання та перевірку знань НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення. ДБН А.3.2-2-2009» - не надані до перевірки відповідні протоколи або посвідчення, що є порушенням п. 3.10, п. 3.16, п. 4.1, п. 4.4 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
Пункт 13. В порушення вимог ст. 18 Закону України «Про охорону праці» замість Протоколу № 1 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 29.01.2019 про перевірку знань «инструкции по охране труда по соответствующим профессиям, Правил охраны труда при эксплуатации грузоподъемных кранов, подземных устройств и соответствующего оборудования (НПАОП 0.00-1.80-18), Правил охраны труда во время погрузочно-разгрузочных работ (НПАОП 0.00-1.75-15), Правил охраны труда во время выполнения работ на высоте (НПАОП 0.00-1.15-07), Правил устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (НПАОП 0.00-1.51-87)» 22 працівників за професіями «электросварщик/стропальщик, машинист бет. насосн. установки, монт-к ст. и ж/б конструкций/стропальщик, плотник, бетонщик, электромонтер..» складені протоколи засідань комісій з перевірки знань з питань охорони праці. від 22.03.2019 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8. У протоколі № 4 вказано про перевірку знань: Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, інструкція з охорони праці № 9-Р при електро прогріванні бетону, при цьому термін дії посвідчення члена комісії ОСОБА_10 про перевірку знань: Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті закінчився (посвідчення № 4313, видане на підставі протоколу № 547 від 13.10.2016), так як ОСОБА_10 є безпосередній керівник робіт з підвищеною небезпекою та повинен проходити перевірку знань щорічно, члени постійно діючої комісії підприємства з перевірки знань з питань охорони праці призначені наказом директора ТОВ «БК «Форт - пост» від 18.03.2019 № 25 ( ОСОБА_14 - головний інженер, ОСОБА_10 - виконроб, ОСОБА_11 - виконроб) не проходили навчання та перевірку знань НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення. ДБН А.3.2-2- 2009» - не надані до перевірки відповідні протоколи або посвідчення, що є порушенням п. 3.10, п. 3.16, п. 4.1, п. 4.4 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
Пункт 14. В порушення вимог ст. 18 Закону України «Про охорону праці» замість Протоколу № 1 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 29.01.2019 про перевірку знань «инструкции по охране труда по соответствующим профессиям, Правил охраны труда при эксплуатации грузоподъемных кранов, подземных устройств и соответствующего оборудования (НПАОП 0.00-1.80-18), Правил охраны труда во время погрузочно-разгрузочных работ (НПАОП 0.00-1.75-15), Правил охраны труда во время выполнения работ на высоте (НПАОП 0.00-1.15-07), Правил устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (НПАОП 0.00-1.51-87)» 22 працівників за професіями «электросварщик/стропальщик, машинист бет. насосн. установки, монт-к ст. и ж/б конструкций/стропальщик, плотник, бетонщик, электромонтер..» складені протоколи засідань комісій з перевірки знань з питань охорони праці. від 22.03.2019 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8. У протоколі № 5 вказано про перевірку знань: інструкція з охорони праці № 12-П для тесляра, інструкція з охорони праці № 13-П для столяра, при цьому члени постійно діючої комісії підприємства з перевірки знань з питань охорони праці призначені наказом директора ТОВ «БК «Форт - пост» від 18.03.2019 № 25 ( ОСОБА_14 - головний інженер, ОСОБА_10 - виконроб, ОСОБА_15 - виконроб) не проходили навчання та перевірку знань НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення. ДБН А.3.2-2- 2009» - не надано до перевірки відповідні протоколи або посвідчення, що є порушенням п. 3.10, п. 3.16, п. 4.1, п. 4.4 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
Пункт 15. В порушення вимог ст. 18 Закону України «Про охорону праці» замість Протоколу № 1 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 29.01.2019 про перевірку знань «инструкции по охране труда по соответствующим профессиям, Правил охраны труда при эксплуатации грузоподъемных кранов, подземных устройств и соответствующего оборудования (НПАОП 0.00-1.80-18), Правил охраны труда во время погрузочно-разгрузочных работ (НПАОП 0.00-1.75-15), Правил охраны труда во время выполнения работ на высоте (НПАОП 0.00-1.15-07), Правил устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (НПАОП 0.00-1.51-87)» 22 працівників за професіями «электросварщик/стропальщик, машинист бет. насосн. установки, монт-к ст. и ж/б конструкций/стропальщик, плотник, бетонщик, электромонтер..» складені протоколи засідань комісій з перевірки знань з питань охорони праці. від 22.03.2019 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8. У протоколі № 6 вказано про перевірку знань: інструкція з охорони праці № 7-П для машиніста бетононасосної установки, при цьому члени постійно діючої комісії підприємства з перевірки знань з питань охорони праці призначені наказом директора ТОВ «БК «Форт-пост» від 18.03.2019 № 25 ( ОСОБА_14 - головний інженер, ОСОБА_10 - виконроб, ОСОБА_11 - виконроб) не проходили навчання та перевірку знань НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандарті безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення. ДБН А.3.2-2-2009» - не надані до перевірки відповідні протоколи або посвідчення, що є порушенням п. 3.10, п. 3.16, п. 4.1, п. 4.4 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання перевірки знань з питань охорони праці.
Пункт 16. В порушення вимог ст. 18 Закону України «Про охорону праці» замість Протоколу № 1 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 29.01.2019 про перевірку знань «инструкции по охране труда по соответствующим профессиям, Правил охраны труда при эксплуатации грузоподъемных кранов, подземных устройств и соответствующего оборудования (НПАОП 0.00-1.80-18), Правил охраны труда во время погрузочно-разгрузочных работ (НПАОП 0.00-1.75-15), Правил охраны труда во время выполнения работ на высоте (НПАОП 0.00-1.15-07), Правил устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (НПАОП 0.00-1.51-87)» 22 працівників за професіями «электросварщик/стропальщик, машинист бет. насосн. установки, монт-к ст. и ж/б конструкций/стропальщик, плотник, бетонщик, электромонтер..» складені протоколи засідань комісій з перевірки знань з питань охорони праці. від 22.03.2019 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8. конструкций/стропальщик, плотник, бетонщик, электромонтер....», складені протоколи засідань комісій з перевірки знань з питань охорони праці від 22.03.2019 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8. У протоколі № 8 вказано про перевірку знань: Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, інструкція з охорони праці № 10-П монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій, інструкція з охорони праці № 1-Р при виконанні земляних робіт, інструкція з охорони праці № 5-Р при монтажі збірних бетонних та залізобетонних конструкцій, інструкція з охорони праці № 7-Р при реконструкції житлового будинку, при цьому термін дії посвідчення члена комісії ОСОБА_10 про перевірку знань Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті закінчився (посвідчення № 4313, видане на підставі протоколу № 547 від 13.10.2016), так як ОСОБА_10 є безпосередній керівник робіт з підвищеною небезпекою та повинен проходити перевірку знань щорічно, члени постійно діючої комісії підприємства з перевірки знань з питань охорони праці призначені наказом директора ТОВ «БК «Форт - пост» від 18.03.2019 № 25 ( ОСОБА_14 - головний інженер, ОСОБА_10 - виконроб, ОСОБА_11 - виконроб) не проходили навчання та перевірку знань НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення. ДБН А.3.2-2-2009» - не надані до перевірки відповідні протоколи або посвідчення, що € порушенням п. 3.10, п. 3.16, п. 4.1, п. 4.4 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
Пункт 17. В порушення вимог ст. 18 Закону України «Про охорону праці» у протоколі № 5 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 06.11.2018 вказано про перевірку знань: «Правила охраны труда во время погрузочно-разгрузочных работ (НПАОП 0.00-1.75- 15), Правил охраны труда во время выполнения работ на высоте (НПАОП 0.00-1.15-07) Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (НПАОП 0.00-1.59-87), инструкция по охране труда № 10 для электрогазосварщика, инструкция по охране труда № 31 для электромонтера, инструкция по охране труда № 12 для бетонщика, инструкция по охране труда № 13 при монтаже сборных бетонных ж/б конструкций, инструкция по охране труда № 44 для слесаря ремонтника, инструкция по охране труда № 11 для арматурщика, инструкция по охране труда № 17 для каменщика, инструкция по охране труда № 8 для стропальщика, инструкция по охране труда № 27 плотника, инструкция по охране труда № 14 для подсобного рабочего», при цьому члени постійно діючої комісії підприємства з перевірки знань з питань охорони праці призначені наказом директора ТОВ «БК «Форт-пост» від 18.03.201 № 25 ( ОСОБА_14 - головний інженер, ОСОБА_10 - виконроб, ОСОБА_11 - виконроб) не проходили навчання та перевірку знань НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення. ДБН А.3.2-2-2009» - не надані до перевірки відповідні протоколи або посвідчення, що є порушенням п. 3.10, п. 3.16, п. 4.1, п. 4.4 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
Пункт 19. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» для запобігання падінню працівників, в тому числі муляра ОСОБА_16 , з висоти більше ніж 1,3м (з даху будинку) не встановлено надійні захисні огородження, висотою не менше 1,1м до низу верхнього елемента, які мають/верхню, середню частини та борт або обладнані іншим чином (висота парапету становить 0,63м), що є порушення п. 1 глави 4 розділу XIV НПАОП 45. 7.03-17 «Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках», п. 1.13 «ПРОЕКТ ПРОИЗВОДСТВА РАБОТ на возведение основных строительных конструкций надземной части здания (2 пусковой комплекс) Объект: Два многоэтажных жилых дома с подземной автостоянкой, объекты соцкультбыта: по АДРЕСА_1 ».
Пункт 21. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» відсутній на підприємстві Журнал обліку нарядів-допусків на виконання будівельно-монтажних робіт підвищеної небезпеки, що є порушенням п.4.21 НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (ДБН)», п. 1.7.6 НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті».
Пункт 22. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на підприємстві відсутній перелік робіт з урахуванням місцевих умов і особливостей будівництва, на виконання яких необхідно видавати наряд-допуск , що є порушенням п.4.21.1 НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (ДБН)», п. 1.6 НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті».
Пункт 23. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» 09.04.2019, перед початком виконання робіт муляром ОСОБА_16 в місці (в технічному приміщенні вентиляторів на даху будинку), де можуть виникати небезпечні виробничі фактори, не пов'язані з характером виконуваної роботи, ОСОБА_16 не видано наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки, що є порушенням п.4.21 НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (ДБН)», п. 1.13 «ПРОЕКТ ПРОИЗВОДСТВА РАБОТ на возведение основных строительных конструкций надземной части здания (2 пусковой комплекс) Объект: Два многоэтажных жилых дома с подземной автостоянкой, объекты соцкультбыта по просп. Победы , 65-Г в г, Харькове, Шифр: 01/13-ППР».
Пункт 24. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на будівельному майданчику в місцях де можуть виникати небезпечні виробничі фактори, не пов'язані з характером виконуваної роботи, не видається наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки, що є порушенням п.4.21 НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (ДБН)», п. 1.13 «ПРОЕКТ ПРОИЗВОДСТВА РАБОТ на возведение основных строительных конструкций надземной части здания (2 пусковой комплекс) Обьект: Два многоэтажных жилых дома с подземной автостоянкой, объекты соцкультбыта по просп. Победы , 65-Г в г. Харькове , Шифр: 01/13-ППР».
Пункт 25. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» організація і виконання будівельно-монтажних робіт на даху будинку на будівельному майданчику не відповідає вимогам законодавства України про охорону праці, нормативно-правових актів, що містять вимоги з охорони праці, державних будівельних норм (ДБН), а саме: в «Стройгенплане на строительство многоэтажных жилых дома с подземной автостоянкой, объекты соцкультбита по АДРЕСА_2 , разработал ФЛП « ОСОБА_17 », небезпечна зона (на даху будинку), де стався нещасний випадок ОСОБА_16 , не визначена, як небезпечна поблизу неогороджених перепадів по висоті 1.3 м і більше; небезпечна зона (на даху будинку), де стався нещасний випадок з ОСОБА_16 , не позначена знаками небезпеки та попереджувальними написами; для запобіганню падіння з висоти (з даху будинку), не встановлені надійні захисні огородження, висотою не менше 1,1 м до низу верхнього елемента (висота парапету становить 0,63м), які унеможливлюють падіння працівників, що є порушенням п.4.3; 4.16; 4.17; 5.1; НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (ДБН)», п. 1 глави 4 розділу XIV НПАОП 45.2-7.03-17 «Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках».
Пункт 27. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на будівельному майданчику не забезпечено складання плану з охорони праці будівельного майданчика з урахуванням вимог державних будівельних норм, що є порушенням п. 2 розділ 2, п. 9 розділ 5 НПАОП 45.2-7.03-17 «Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках».
Пункт 28. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» не призначений координатор з питань охорони праці на стадії будівництва, що є порушенням п. 1 розділ 2 НПАОП 45.2-7.03-17 «Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках».
Пункт 29. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на будівельному об'єкті не розроблений, графік виконання сумісних робіт, заходи безпечного виконання робіт між організаціями (генпідрядник, субпідрядник), які беруть участь у будівництві, що є порушенням п.4.13 НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (ДБН)».
Пункт 30. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на будівельному об'єкті не всі зони потенційно небезпечних факторів мають сигнальне огородження На виконання будівельно-монтажних робіт у потенційних зонах у ПВР не передбачені організаційно-технічні заходи з безпеки праці на даху будинку, що є порушенням п.4.19 НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (ДБН)».
Пункт 31. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавцем не забезпечено виконання безпечних умов праці, додержання прав працівників відповідно до вимог чинного законодавства у сфері охорони праці на підприємстві у відповідності до Закону України «Про охорону праці» , що є порушенням п. 5.1 НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (ДБН)».
Пункт 32. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, не огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР. Огорожі не встановлено після утворення зазначеного перепаду по висоті, (огорожі повинні демонтуватися безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій), що є порушенням п.6.2.2 НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (ДБН)».
Пункт 33. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» для забезпечення безпеки робіт, не встановлено технологічну послідовність подання на робочі місця матеріалів, з врахуванням, щоб попередня операція не була джерелом виробничої небезпеки під час виконання наступної, що є порушенням п. 6.2.16 НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (ДБН)».
Пункт 34. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» відсутня технологічна карта на виконання робіт закриття розчином закладні деталі несучих балок, що є порушенням , що є порушенням додаток В, п. В.28; В.29 НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (ДБН)».
Пункт 35. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» відсутнє заземлення корпусу розподільчої шафи інв. № 114-8, що є порушенням вимог п. 8.7.1 ПБЕЕС НПАОП 40.1-1.21-98.
Пункт 36. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» відсутнє заземлення корпусу пересувних прожекторів б/н , що є порушенням вимог п. 8.7.1 ПБЕЕС НПАОП 40.1-1.21-98.
Пункт 37. В порушення вимог ст. 18 Закону України «Про охорону праці» керівник підприємства зобов'язаний відсторонити від робіт в електроустановках енергетика ОСОБА_18 - особи відповідальної за електрогосподарство підприємства у зв'язку систематичного порушення вимог «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» до проходження позачергової перевірки знань цих Правил, порушенням п. 2.1.10 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням Держпраці у Харківські області складено приписи № 19-03.02-5220/0527-1919/5220 від 03.06.2019, № 19-03.02-5220/0527-1926/5111 від 04.06.2019 та № 19-03.02-5220/0527-2005/5221 від 07.06.2019 з вимогами усунення виявлених під час перевірки порушень.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Приписами статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, зокрема, виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.
Приписами статті 4 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 38 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Пунктом 1 Положення про Державну службу з питань праці України, затвердженого Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пунктом 3 Положення № 96 основними завданнями Держпраці, зокрема, є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Підпункт 12 пункту 6 Положення № 96 передбачає, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду.
Згідно з підпунктом 16 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 № 340 (далі - Положення № 340; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.
Відповідно до підпункту 20 пункту 4 Положення № 340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зі змісту ухвал Верховного Суду від 25.03.2020 встановлено, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню в межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.
За обставинами справи предметом спору у вказаній справі є існування порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників та як наслідок, наявність підстав для застосування заходів реагування до ТОВ «БК «Форт-пост».
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки в ході позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 31.05.2019 порушення відповідачем вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників, а на момент розгляду справи порушення, зазначені в акті перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкту), відповідачем повністю не усунуто, тому позивачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено обґрунтованість застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до усунення порушень, які створюють небезпеку життю та здоров'ю працівників.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, враховуючи наступне.
Верховний Суд зазначає, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повної або часткової заборони виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників.
Тобто, захід реагування у вигляді повної заборони виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ТОВ «БК «Форт-пост» до усунення порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент розгляду справи порушення, зазначені в акті перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкту), відповідачем повністю не усунуто.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду зазначає, що поняття «загроза життю та здоров'ю», є оціночним. Проте у мотивувальній частині рішення суд апеляційної інстанції не надавши оцінки виявленим порушенням дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до усунення порушень, які створюють про небезпеку життю та здоров'ю працівників, пославшись тільки на наявність вказаних порушень в акті перевірки від 31.05.2019.
Суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно позиції викладеної у позові, позивач вважає, що виявлені порушення, є такими, що загрожують життю та здоров'ю людей.
Слід зазначити, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31.07.2008 у справі Druћstevnн zбloћna Pria and Others v. Czech Republic, п. 157 рішення від 21.07.2011 у справі Case of Sigma radio television LTD. v. Cyprus та інші.)
Тобто, суд апеляційної інстанції не надавши оцінки виявленим порушенням та їх співмірності з заходами, про які просить позивач щодо заборони діяльності підприємства, порушив вимогу викладену в частині першій статті 242 КАС України. Суд апеляційної інстанції обмежився тільки перерахуванням наявних порушень без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами наявності підстав для застосування відповідного заходу реагування,
Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
У своєму рішенні «Серявін проти України» (заява № Заява N 4909/04, статус остаточного набуло 10.05.2011) Європейський суд з прав людини у пункті 58 Суд зазначив, що згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27.09.2001).
Тобто, суд апеляційної інстанції неповно встановив обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору та належним чином не обґрунтував необхідність заборони експлуатації по кожній електроустановці та не обґрунтував необхідність виходу за межі позовних вимог, вирішивши вимоги, які позивачем не заявлялись.
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції застосував до спірних правовідносин, які виникли у 2019 році, Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 № 826, яке було скасовано 10.03.2017 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 169-р, як таке, що не відповідає Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Отже, норми зазначеного Положення як на час проведення перевірки та звернення позивача із позовом, так і на час ухвалення апеляційним судом оскаржуваного рішення, вже втратили чинність.
Правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 19.12.2019 у справі № 815/1912/15, якими обґрунтоване оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, в даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки в ній надається відповідний аналіз правовідносинам, які виникли у 2015 році, на час коли було чинним Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 № 826.
Також суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції застосував до спірних правовідносин Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у редакції, яка діяла до 01.01.2017.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
За змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 КАС України).
Указані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на наведене, колегія суддів касаційної інстанції також вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні заяви ТОВ «БК «Форт-пост» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки суд апеляційної інстанції мотивував його лише тим, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 скасовано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020.
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина шоста статті 139 КАС України). При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
Оскаржувані рішення суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають, оскільки судом не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
За правилами статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Верховний Суд дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до вимог статті 353 КАС України - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Форт-пост» задовольнити частково.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 (про скасування додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019), скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Другого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк