29 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 640/21490/19
адміністративне провадження № К/9901/15444/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 (головуючий суддя - Д.А. Костенко)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 (головуючий суддя - М.І. Кобаль, судді - Н.П. Бужак, Л.О. Костюк)
у справі № 640/21490/19
за позовом Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Встановлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. Громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві № 482-16 від 15.09.2016 щодо прийняття рішення про відмову у визнанні ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду нової позовної заяви (у т.ч. її примірників для інших учасників справи), в якій зміст позовних вимог привести у відповідність до визначеного відповідача, або уточнити суб'єктний склад відповідачів відповідно до заявленого змісту позовних вимог з урахуванням висновків суду в цій ухвалі; доказів на підтвердження отримання позивачем 30.10.2019 повідомлення Головного Управління Державної міграційної служби України у місті Києві від 05.10.2019 №242, або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій слід вказати інші підстави для поновлення строку, та доказів на підтвердження зазначених у заяві обставин.
3. Копію вказаної ухвали направлено на адресу позивача, що зазначена ним в позові.
4. При цьому до суду першої інстанції повернувся конверт з відповідною ухвалою без вручення адресату, у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
5. Вказані обставини визнані судом першої інстанції достатніми доказами вручення позивачу судового рішення, а саме ухвали про залишення позовної заяви без руху.
6. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 повернуто позовну заяву позивачеві з підстав неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
7. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
9. При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що копія ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху відповідно до положень пункту 4 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою позивачу належним чином. А оскільки у встановлений судом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу.
11. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
12. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що він не зміг усунути недоліки позовної заяви у встановлений судом строк з незалежних від нього причин, оскільки жодні поштові повідомлення від суду на адресу його проживання позивач не отримував. Зазначає, що повернення поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову позивача від одержання вказаної ухвали чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду.
Позиція інших учасників справи
13. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
14. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 .
15. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2020 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Нормативне врегулювання
16. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
17. Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
18. Згідно з вимогами частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
19. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
20. Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
21. Так, згідно з частиною першою статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Оцінка Верховного Суду
22. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального прав.
23. Так, з матеріалів справи встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
24. Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення у тому числі є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
25. Згідно із інформацією, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікаторам №0105104449480, копію ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу не вручено, а поштове відправлення повернуто до суду з відміткою «повернення кінець терміну зберігання».
26. В свою чергу, положення Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «повернення кінець терміну зберігання» («за закінченням встановленого строку зберігання»), така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.
27. Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.
28. Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 12.02.2019 у справі №906/142/18 та у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 814/1469/17.
29. Верховний Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 08.11.2018, у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов'язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
30. Таким чином, Верховний Суд вважає, що повернення поштового відправлення, яким позивачу направлено копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, з відміткою «повернення кінець терміну зберігання», не може свідчити про обізнаність позивача щодо її існування та як наслідок, наявності у нього можливості виконати таку ухвалу суду шляхом усунення недоліків позовної заяви, визначених у цій ухвалі у встановлений судом строк.
31. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги невжиття судом першої інстанції всіх можливих заходів щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позову та постанови апеляційного суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
32. Частиною першою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
33. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Висновки щодо розподілу судових витрат
34. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі № 640/21490/19 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Окружного адміністративного суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк