Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 грудня 2020 р. Справа№200/9875/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів,
встановив:
27.10.2020 Приватне акціонерне товариство «АПК-ІНВЕСТ» (місцезнаходження: вул. Шопена, буд. 1-А, с. Рівне, Покровський район, Донецька область, 85325; адреса для листування: вул. Глінки, буд. 7, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ: 34626750), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (місцезнаходження: бул. Машинобудівників, буд. 16, м. Краматорськ, Донецька область, 84313; код ЄДРПОУ: 39767332) про:
- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №436-ДК від 02.10.2020 про проведення перевірки земельної ділянки сільськогосподарського призначення приватної форми власності з кадастровим номером: 1422783000:01:000:0297 площею 5,6741 га, що розташована за межами населених пунктів на території Миролюбівської сільської ради Покровського району Донецької області;
- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №437-ДК від 02.10.2020 про проведення перевірки земельної ділянки сільськогосподарського призначення приватної форми власності з кадастровим номером: 1422783000:01:000:0294 площею 5,5235 га, що розташована за межами населених пунктів на території Миролюбівської сільської ради Покровського району Донецької області.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2020 відкрито провадження у вказаній адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 відмовлено позивачу в задоволенні заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 07.12.2020 відмовлено в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження від 03.12.2020.
Ухвалою суду від 11.12.2020 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зобов'язання відповідача надіслати позивачу копії доказів по справі. Клопотання позивача про продовження строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву по справі №200/9875/20-а задоволено.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірні накази винесено відповідачем в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Вказує, що такої підстави для проведення перевірки, як звернення народного депутата, не передбачено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, вказаний Закон визначає заборону на проведення позапланових заходів з інших підстав, крім тих, що передбачені статтею 6 Закону. Зазначає, що відповідач фактично здійснив повідомлення про заплановану 05.10.2020 перевірку лише 07.10.2020.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про безпідставність викладених в ній доводів. Відповідач зазначив, що спірні накази прийнято відповідачем в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством. Вказує, що посадовими особами контролюючого органу не порушено порядок та підстави призначення перевірки, оскільки вважає, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Вказує, що відповідачем перевірявся не суб'єкт господарювання, а об'єкт - земельна ділянка на предмет дотримання вимог земельного законодавства при її використанні. Отже, вважає, що застосуванню підлягає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Крім того, вказує, що за своєю суттю накази на проведення перевірки є розпорядчими актами одноразової дії та вичерпують свою дію фактом їх виконання.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
21.09.2020 до Держгеокадастру України надійшло депутатське звернення народного депутата України ОСОБА_1 про надання копій документів щодо будівництва позивачем об'єкта «Нове будівництво тваринницького комплексу на землях Миролюбівської сільської ради Красноармійського району Донецької області. IV черга будівництва. 1-й пусковий комплекс» та проведення Держгеокадастром України перевірки дотримання вимог законодавства при використанні земельної ділянки за адресою: Миролюбівська сільська рада Красноармійського району Донецької області (кадастровий номер 1422783000:01:000:0297; 1422783000:01:000:0294).
У зв'язку з отримання вказаного депутатського звернення 02.10.2010 посадовими особами Держгеокадастру України у Донецькій області складено доповідну записку №1705/3-20-041 на ім'я в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо погодження здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства на вищезазначених земельних ділянках.
02.10.2020 відповідачем згідно з вимогами Земельного кодексу України, Закону України «Про державний контроль за використанням на охороною земель», Закону України «Про охорону земель», Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, наявністю звернення народного депутата України ОСОБА_1 , враховуючи доповідну записку від 02.10.2020 №1705/3-20-041, видано:
- наказ №436-ДК про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом виїзду на місце стосовно проведення перевірки земельної ділянки як об'єкта перевірки сільськогосподарського призначення приватної форми власності з кадастровим номером 1422783000:01:000:0297 площею 5,6741 га, що розташована за межами населених пунктів на території Миролюбівської сільської ради Покровського району Донецької області; проведення зазначеного заходу визначено в період з 02.10.2020 по 05.10.2020.
- наказ №437-ДК від 02.10.2020 про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом виїзду на місце стосовно проведення перевірки земельної ділянки як об'єкта перевірки сільськогосподарського призначення приватної форми власності з кадастровим номером 1422783000:01:000:0294 площею 5,5235 га, що розташована за межами населених пунктів на території Миролюбівської сільської ради Покровського району Донецької області; проведення зазначеного заходу визначено в період з 02.10.2020 по 05.10.2020.
05.10.2020 в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області підготовлено листа голові Миролюбівської сільської ради щодо сприяння проведенню посадовими особами відповідача перевірки шляхом залучення до проведення заходу представника Миролюбівської сільської ради Покровського району.
Також 05.10.2020 в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області складено листа на ім'я керівника ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» щодо сприяння проведенню перевірки та надання доступу до земельних ділянок. Вказаний лист згідно наявних в матеріалах справи копій фіскальних чеків відділення поштового зв'язку направлено на адресу позивача 06.10.2020 та 10.10.2020 рекомендованим пріоритетним листом.
05.10.2020 за результатом проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №437-ДК/367/АП/09/01-20, Акт обстеження земельної ділянки №437-ДК/274/АО/10/01-20 із зазначенням виявлених перевіркою порушень та Припис №437-ДК/0170Пр/03/01-20 щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства.
Крім того, 05.10.2020 за результатом проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №436-ДК/366/АП/09/01-20, Акт обстеження земельної ділянки №436-ДК/273/АО/10/01-20 із зазначенням виявлених перевіркою порушень та Приписи №436-ДК/0169Пр/03/01-20 та №436-ДК/0172Пр/03\01-20 щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем наказів на проведення перевірки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 №962-IV (Закон №962-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
Відповідно до статті 5 Закону №962-IV регулювання в галузі охорони земель здійснюють Верховна Рада України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, установлених законом.
Спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади в галузі охорони земель є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963-IV (далі - Закон №963-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать:
а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;
виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;
додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;
ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання;
розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;
виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям;
дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою;
дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків;
додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;
додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;
б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо:
приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;
обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України;
припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;
припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;
в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;
г) видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до затверджених в установленому законом порядку проектів;
ґ) участь у розробці нормативно-правових актів з питань державного контролю за використанням та охороною земель;
д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;
е) вирішення інших питань відповідно до закону.
Згідно статті 10 Закону №963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:
безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Відповідно до статті 9 цього Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:
проведення перевірок;
розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;
проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що ГУ Держгеокадастру у Донецькій області наділене повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Об'єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
За змістом наведених правових норм державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.
Втім, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за результатами проведених перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону №963-IV та статті 19 Закону №962-IV, визначається іншими нормативно-правовими актами.
Так, судом встановлено, що Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.02.2013 №104, втратив чинність на підставі наказу Мінагрополітики та продовольства України від 20.01.2017 № 24.
Вказаний нормативно-правовий акт визначав порядок проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель суб'єктами господарювання.
Водночас, відповідно до частини першої статті 5, статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», абзацу сьомого частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.11.2018 №538 вирішено затвердити уніфіковану форму акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель; повідомлення про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель; посвідчення на проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель; припису про усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель; акта про відмову у проведенні планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №№877-V (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
Законом №963-IV визначено, що цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Тобто, Закон №963-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який врегульовує, зокрема, покладену на Держгеокадастр функцію контролю за використанням та охороною земель.
В той же час, Закон №963-IV не визначає підстав та порядку проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру. Статтею 9 Закону №963-IV встановлено лише спосіб, у який відповідні заходи можуть бути проведені, проте жодним чином не визначено підстав та порядку проведення тих чи інших заходів.
Будь-яких інших нормативно-правових актів, якими керувався відповідач при призначенні перевірки земельних ділянок позивача не наведено.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, враховуючи скасування наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2013 №104, зважаючи на те, що наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.11.2018 №538 розроблено в тому числі відповідно до положень статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд дійшов висновку, що порядок проведення перевірки суб'єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватися відповідно до Закону №877-V.
Аналогічна правова позиція в подібних правовідносинах за участю позивача викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №805/4809/17-а.
Крім того, аналогічного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 10.01.2019 у справі №823/922/17, від 28.02.2019 у справі №813/3201/17 та від 13.06.2019 у справі №815/5113/17.
Крім того, суд критично оцінює правову позицію відповідача щодо того, що Закон №877-V не розповсюджується на спірні правовідносини, оскільки відповідачем здійснено перевірку об'єктів - земельних ділянок, а не суб'єкта господарювання - позивача.
Зі складених за результатом проведеної перевірки документів (актів, приписів про усунення виявлених перевіркою порушень, повідомлень про розгляд справи про адміністративне правопорушення) вбачається, що суб'єктом, відповідальним за належне використання земельної ділянки, є саме позивач, і саме він як суб'єкт господарювання несе відповідальність за можливі порушення вимог земельного законодавства у сфері використання земель із застосуванням певних передбачених законодавством санкцій. Тому суд вважає, що проведення відповідачем заходу нагляду (контролю) на підставі спірних у справі наказів повинно відбуватись за принципом рівності прав і законних інтересів позивача як суб'єкта господарювання.
Статтею 3 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:
пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;
підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;
рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;
гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання;
об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;
здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;
відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);
неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання;
невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;
відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання;
дотримання умов міжнародних договорів України;
незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;
наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.
презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);
орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;
недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій;
здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Частинами 2, 3 цієї статті встановлено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення відповідачем заходу нагляду (контролю) за використанням земельних ділянок позивачем слугували обставини отримання Держгеокадастром звернення народного депутата України ОСОБА_1 з пропозицією ініціювання такого заходу.
Водночас, суд підтримує твердження позивача про те, що така підстава для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) статтею 6 Закону №877-V не передбачена.
Відповідно до приписів частин 1, 2, 5 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів дотримання відповідачем при проведенні позапланової перевірки позивача на підставі спірних наказів вищенаведених вимог Закону №877-V в частині пред'явлення останньому до початку проведення перевірки посвідчення (направлення) та службового посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю) з наданням суб'єкту господарювання копії посвідчення (направлення), що, в свою чергу, є порушенням вимог статті 7 Закону №877-V.
За таких обставин, враховуючи встановлення під час розгляду цієї справи обставин проведення перевірки позивача без наявності на те правових підстав, передбачених Законом №877-V, а також зважаючи на допущення відповідачем порушення процедури проведення заходу державного нагляду в частині дотримання прав позивача як суб'єкта господарювання, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №436-ДК та №437-ДК від 02.10.2020.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2102 грн.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» (місцезнаходження: вул. Шопена, буд. 1-А, с. Рівне, Покровський район, Донецька область, 85325; адреса для листування: вул. Глінки, буд. 7, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ: 34626750) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (місцезнаходження: бул. Машинобудівників, буд. 16, м. Краматорськ, Донецька область, 84313; код ЄДРПОУ: 39767332) про визнання протиправними та скасування наказів - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 02.10.2020 №436-ДК про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом виїзду на місце стосовно проведення перевірки земельної ділянки як об'єкта перевірки сільськогосподарського призначення приватної форми власності з кадастровим номером 1422783000:01:000:0297 площею 5,6741 га, що розташована за межами населених пунктів на території Миролюбівської сільської ради Покровського району Донецької області.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №437-ДК від 02.10.2020 про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом виїзду на місце стосовно проведення перевірки земельної ділянки як об'єкта перевірки сільськогосподарського призначення приватної форми власності з кадастровим номером 1422783000:01:000:0294 площею 5,5235 га, що розташована за межами населених пунктів на території Миролюбівської сільської ради Покровського району Донецької області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 28.12.2020.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна