17 грудня 2020 року Справа № 160/11874/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
28.09.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Міністерства соціальної політики України в особі Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України в особі Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов'язати Міністерство соціальної політики України в особі Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як інваліду війни 2-ї групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, - встановлених на 1 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 30.09.2020 було залишено адміністративний позов без руху, встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали суду, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів).
06.10.2020 до суду від позивача надійшов уточнений адміністративний позов, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов'язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як інваліду війни 2-ї групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, - встановлених на 1 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 08.11.2020 було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені ст.ст.13,17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій, проте, позивачем у 2020 році недоотримано щорічну разову допомогу у розмірах, встановлених законодавством. Позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачем не враховано рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституцій України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, та допущена бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача щодо значного зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої положеннями статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 було залучено до участі в адміністративній справі №160/11874/20 в якості співвідповідача - Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 42643875).
До суду від представника відповідача - Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшов відзив, в якому зазначено, що відповідно до чинного законодавства головним розпорядником коштів за КПКВ 2501150 "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" є Міністерство соціальної політики України. Місцеві органи праці та соціального захисту населення, як розпорядники коштів нижчого рівня здійснюють видатки по відповідним програмам в межах доведених до них Міністерством соціальної політики України, як головним розпорядником коштів Державного бюджету, обсягів бюджетних призначень за напрямками та розмірами, визначеними Паспортом бюджетної програми. В департаменті наявні тільки транзитні розрахункові рахунки за КПКВ 2501150 "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни", призначення яких - перерахування сум коштів комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" (надалі - Центр) та, децентралізованим місцевим (міським, районним) структурним підрозділам з питань соціального захисту населення місцевих органів влади, які мають реєстраційні особові розрахункові рахунки і безпосередньо виконують перерахування відповідних сум коштів фізичним особам. Департаментом не ведеться персональний облік допомоги по містах та районах області, не здійснюється персональне нарахування та виплата усіх видів допомог. Тобто з урахуванням вище викладеного, визначення порядку та розмір виплат громадянам, що мають статус особи з інвалідністю внаслідок війни, делеговано Кабінету Міністрів України. Тому, відповідач не має повноваження щодо призначення грошових допомог, підвищення та перерахунку їх розміру.
У зв'язку із наведеним відповідач вважає позовні вимоги до департаменту недоречними та безпідставними.
16.12.2020 засобами електронного зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву від Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціально захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, згідно якого представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відповідач вказує, що згідно ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечу формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політик: у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, є Міністерство соціальне політики України, яке відповідно до чинного бюджетного законодавства є головним розпорядником коштів за КПКВ 2501150 "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань". Органом соціального захисту населення обласного рівня є Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Місцеві органи праці та соціального захисту населення, як розпорядники коштів нижчого рівня здійснюють видатки по відповідним програмам в межах доведених до них Міністерством соціальної політики України, як головним розпорядником коштів Державного бюджету, обсягів бюджетних призначень за напрямками та розмірами, визначеними Паспортом бюджетної програми. Органом соціального захисту населення районного рівня є управління соціального захисту населення, в якому позивач перебуває на обліку, як особі з інвалідністю ІІ групи КЗ «Центр здійснення соціальних виплат» ДОР» не є жодним з цих органів, діє на підставі Статуту, який затверджено рішенням Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 № 492-17/VІІ (зі змінами), в якому визначені завдання та функції Закладу, серед яких відсутні повноваження щодо призначення грошових допомог, підвищення та перерахунку їх розміру. Враховуючи зазначене, Заклад самостійно не призначає та не визначає розміру жодного виду допомоги, зокрема щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Також відповідачем надано в якості доказів копії рішень Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду та копії постанов про виконавче провадження, згідно яких Центром не порушували права ветеранів війни щодо щорічної разової грошової допомоги до 5 травня і Центр є неналежним відповідачем по справі. У зв'язку із наведеним відповідач просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 263 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.02.2020.
Крім того, відповідно до копії посвідчення серія НОМЕР_3 (Категорія 1) позивач має право на пільги і компенсації, встановлені законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
08.09.2020 позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної Державної адміністрації із заявою з питань нарахування та надання разової грошової допомоги до 5 травня в повному обсязі за 2020.
Листом від 21.09.2020 № Є-111 Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної Державної адміністрації повідомив позивача, що у 2020 році щорічну разову грошову допомогу до 5 травня позивач отримував в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, в тому числі для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни 3640,00 грн.
Порядок виплати грошової допомоги, зокрема, ветеранам війни у 2020 році та її розміри визначено постановою КМУ від 19.02.2020 №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», прийнято до ухвалення Рішення суду №3-р/2020.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі по тексту - Закон України № 3551-XII)
Відповідно до статті 13 частини 4 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 13 частину 4 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги для осіб з інвалідністю.
Так, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - 3640,00 гривень.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідність ІІ групи внаслідок війни у 2020 році становить 13104,00 грн. (1638 грн. х 8).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року по справі №440/2722/20, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
При цьому, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Відповідно до наказу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації № ОД-11/0/209-18 від 25.01.2018 року «Про передачу функцій», передано до Дніпропетровського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат функції з нарахування та здійснення соціальних виплат за КПКВК.
Листом Ліквідаційної комісії Дніпропетровського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат було повідомлено, що повноваження з цього питання відносяться до КЗ «Центр здійснення соціальних виплат» ДОР».
За таких обставин, в даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни у квітні 2020 року здійснюється КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради.
В той же час, відповідачем 2 не доведено правомірності своїх дій (бездіяльності), які полягли у виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у меншому розмірі.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, Суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультаційної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов'язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультаційної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 року як інваліду війни ІІ групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановлених на 1 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відтак, відповідач-1 не здійснює функції з нарахування та виплати щорічної грошової допомоги позивачу, а тому ним не порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 241-246, 262, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 25946540), Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 42643875) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультаційної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультаційної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 року як інваліду війни ІІ групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановлених на 1 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко