29 грудня 2020 року Справа № 160/13202/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНДСТАФ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,
16.10.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДСТАФ» до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог від 24.11.2020 року та 14.12.2020 року, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: визнати протиправним та скасувати рішення до Дніпровської митниці Держмитслужби, про коригування митної вартості товарів: UA110080/2020/100027/1 від 11.09.2020 року, №110080/2020/100031/1 від 25.09.2020 року, №110080/2020/100032/1 від 19.10.2020 року, №110080/2020/100033/1 від 26.10.2020 року, №110080/2020/100034/1 від 29.10.2020 року; №110080/2020/100035/1 від 06.11.2020 року, №110080/2020/100037/1 від 18.11.2020 року, №110080/2020/100038/1 від 18.11.2020 року, №110080/2020/100039/1 від 23.11.2020 року, №110080/2020/100040/1 від 23.11.2020 року, №110080/2020/100041/1 від 25.11.2020 року, №110080/2020/100042/1 від 25.11.2020 року, №110080/2020/100043/1 від 30.11.2020 року, №110080/2020/100044/1 від 30.11.2020 року, та рішення Державної митної служби України Дніпровської митниці, про визначення митної вартості товарів №110080/2020/100028/1 від 21.09.2020 року, №110080/2020/100029/1 від 21.09.2020 року, №110080/2020/100030/1 від 23.09.2020 року;
- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, Державної митної служби України Дніпровської митниці: UA110080/2020/00129 від 04.09.2020 року, UA110080/2020/00130, від 21.09.2020 року, UA110080/2020/00131, від 21.09.2020 року, UA110080/2020/00132, від 22.09.2020 року UA110080/2020/00134, від 25.09.2020 року, UA110080/2020/00152, від 19.10.2020 року, UA110080/2020/00160, від 23.10.2020 року, UA110080/2020/00173, від 29.10.2020 року, UA110080/2020/00175, від 06.11.2020 року, UA110080/2020/00198, від 13.11.2020 року, UA110080/2020/001199, від 13.11.2020 року, UA110080/2020/00204, від 20.11.2020 року, UA110080/2020/00205, від 20.11.2020 року, UA110080/2020/00210, від 24.11.2020 року, UA110080/2020/00212, від 24.11.2020 року, року UA110080/2020/00214, від 30.11.2020 року UA110080/2020/00215, від 30.11.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ціна товару чітко визначена контрактом з продавцем і у відповідача не було ніяких підстав ставити її під сумнів, відмовляти в прийнятті митних декларацій та визначати митну вартість за резервним методом. Позивачем надано усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення. Вказані документи підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а тому повністю підтверджують інвойсну вартість товару, єдину складову митної вартості товару. Позивач зазначає, що відповідач необґрунтовано зробив висновок про завищення ціни на товар, у зв'язку з чим прийняв рішення про відмову у прийнятті митних декларацій, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, відтак, вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 21.10.2020 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
23.10.2020 року позивачем надано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
17.11.2020 року та 16.12.2020 року відповідачем надано відзиви на позов, у яких проти задоволення позову заперечує, обґрунтовуючи свою правову позицію тим, що подані декларантом документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Відповідач зазначає, що за результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за МД від 04.09.2020 №UА110080/2020/004295, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей:
1. В рахунку №В 11-03/09-20 від 04.09.2020 в розділі «Опис» вказано, мовою документу: «Оплата за серу техническую согласно Приложения 2 от 31.07 к Контракту РМ11-2020 от 04.06.2020», проте згаданий Додаток не подавався до митного оформлення;
2. В рахунку №ВR-03/09-20 від 04.09.2020 в розділі «Опис» вказано: «Оплата за сірку технічну», що відрізняється від назви товару, зазначеної в контракті «Сірка технічна газова формована (гранульована)».
Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщують через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2016 № 689, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митному органі інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
1. У копії митної декларації країни відправлення №10006060/120820/0074855 від 12.08.2020, що є документом, який свідчить про фактичні обставини переміщення товару через митний кордон України, вказано умови поставки СРТ ст.Соловей, проте в рахунку № BR-03/09-20 від 04.09.2020, в контракті №РМ 11-2020 від 04.06.2020 та в МД від 04.09.2020 №UA110080/2020/004295 вказано інші умови поставки - DAP ст.Соловей/Tополі.
Згідно з п. 10 ст.58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Таким чином, розбіжності в умовах поставки впливають на складові заявленої митної вартості товару.
2. Також в копії МД країни відправлення №10006060/120820/0074855 від 12.08.2020 відсутні реквізити зовнішньоекономічного договору та рахунку, на підставі якого здійснюється переміщення товару через митний кордон України.
Зазначене дає підстави для сумніву у достовірності наданих документів та зазначених у них відомостей. Вищезазначені розбіжності призвели до сумніву правильності визначеної митної вартості.
Враховуючи викладене та посередницький характер зовнішньоекономічної операції поставки товару походженням з Китаю, у відповідача при здійсненні митного контролю Товару, заявленого МД від 04.09.2020 №UA110080/2020/004295 були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Так, відповідачем, з урахуванням положень ст. 53 МКУ, декларанту надіслано електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації (зокрема Доповнення №1 від 04.06 до контракту №РМ11-2020 від 04.06.2020), прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Крім зазначеного, вказаними електронними повідомленнями, відповідно до п.6 ст.53 МКУ, позивача попереджено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Позивачем під час процедури консультацій надано лист №214/07-09 від 07.09.2020 разом з додатковими документами, зокрема: 1) Копія рахунку №ВR-03/09-20 від 04.09.2020; 2) Копія Контракту №РМ 11 -2020 від 04.06.2020; 3) Копія Доповнення № 1 від 04.06.2020 до Контракту №РМ11-2020 від 04.06.2020; 4) Копія Доповнення 2 від 31.07.2020 до Контракту №РМ11 -2020 від 04.06.2020; 5) Копія Додаткової угоди 1 від 31.07.2020 до Контракту №РМ11-2020 від 04.06.2020; 6) Копія Додаткової угоди 3 від 03.08.2020 до Контракту №РМ11-2020 від 04.06.2020; 7) Копія Договору №512/13/207В від 25.06.2020; 8) Копія Додатку 1 до Договору №512/13/207В від 25.06.2020; 9) Копія Комерційної пропозиції PETROMOBIL LTD №27/07/UА від 27.07.2020; 10) Копія рахунку №001.20-РМL від 10.08.2020; 11) Копія рахунку №20082020-006 від 20.08.2020; 12) Копія рахунку №21082020-007 від 21.08.2020; 13) Копія рахунку-проформа №2008-0056 від 10.08.2020.
У відповідності до ст. 53 та ст. 337 МКУ при проведенні перевірки документів, які додатково надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідачем виявлено наступне:
1. У рахунку №001.20-РМL від 10 .08. 2020 між FORTEINVEST AG та PETROMOBIL DМСС є посилання на контракт №ЕІ-РМL-03 від 05.08.2020, який надано не було.
У рахунках PETROMOBIL DМСС №20082020-006 від 20.08.2020 та рахунку №21082020-007 від 21.08.2020 є посилання на контракт №РМ-LTD-05082020 від 05.08.2020, який надано не було. При цьому, вони також містять дані про умови поставки СРТ, що не відповідає заявленим умовам поставки.
2. У рахунку-проформі №2008-0056 від 10.08.2020 є посилання на контракт №43204- 70/20-225/Т від 01.06.2020, який надано не було.
Тобто надані копії рахунків та їх наявність свідчить про здійснення платежів третім особам на користь продавця, однак без копій договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, розглядається як не повний пакет додаткових документів, через неможливість ідентифікації їх до оцінюваної партії товару для підтвердження митної вартості відповідно до п. 2, 3 ст. 53 МКУ та унеможливлює повноцінний розгляд наданих додатково документів.
Декларантом під час процедури консультацій надано лист №217/10-09 від 10.09.2020 разом з додатковими документами, зокрема: 1) Копія Контракту №FI-PML-03 від 05.08.2020; 2) Копія Доповнення 1 від 10 .08. 2020 до Контракту № FI-PML-03 від 05 .08. 2020; 3) Копія Контракту №PM-LTD-05082020 від 05.08.2020; 4) Копія Доповнення 1 від 10.08.2020 до Контракту №PM-LTD-05082020 від 05.08.2020; 5) Копія Контракту №43204-70/20-225/Т від 01.06.2020 (перша та остання сторінка); 6) Копія Доповнення 25 від 10 .08. 2020 до Контракту №43204-70/20-225/Т від 01.06.2020.
У відповідності до ст. 53 та ст. 337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які додатково надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне: надана копія Контракту №43204-70/20-225/Т від 01.06.2020 р. (перша та остання сторінка) на 2 арк. не містить всіх сторінок і розглядається як неповний пакет додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до п. 2, 3 ст. 53 МКУ та унеможливлює повноцінний розгляд наданих додатково документів.
Листом №220/11-09 від 11.09.2020 декларантом додатково надано копію Контракту №43204-70/20-225/Т від 01.06.2020 та листом б/н від 11.09.2020 надіслано відмову у наданні документів у 10-денний строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Враховуючи зазначені результати митного контролю, а також те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем застосовано коригування митної вартості товару.
Щодо прийняття рішень про коригування митної вартості від 21.09.2020 №UA110080/2020/100028/1; від 21.09.2020 №UA110080/2020/100029/1; від 23.09.2020 №UA110080/2020/100030/1; від 25.09.2020 №UA110080/2020/100031/l відповідач зазначив наступне.
За результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за митними деклараціями від 21.09.2020 №UA110080/2020/004523, від 21.09.2020 №UA110080/2020/004524, від 22.09.2020 №UA110080/2020/004576, від 25.09.2020 №UA110080/2020/004624, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей:
У додатках №1 від 04.06.2020 та №2 від 31.07.2020 до контракту №РМ11-2020 від 04.06.2020 йдеться про поставку сірки технічної сорту 9995 за ціною 90 дол. США/кг.
Відповідно п. 2.2 Розділу 2 «Якість» контракту №РМ11-2020 від 04.06.2020 зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 31.07.2020 якість товару повинна відповідати сорту 9995, проте, не нижче сорту 9950 та підтверджуватись паспортами якості виданих виробником.
До митного оформлення надані паспорти виробника у яких сорт партії , що оцінюється є вищім - 9998. В наданих документах відсутні дані про можливий вплив цього якісного показника на ціну товару.
У копії МД країни відправлення №10006060/120820/0074855 від 12.08.2020 відсутні реквізити наданого рахунку №2008-0056 від 10.08.2020, на підставі якого здійснюється митне оформлення товару.
Надані до митного оформлення рахунки № 20082020-006 від 20.08.2020, № 21082020-007 від 21.08.2020, неможливо ідентифікувати з даною партією внаслідок відсутності в них посилань на номери транспортних документів та вагонів. При цьому умови поставки, зазначені в цьому рахунку СРТ, відрізняються від заявлених умов поставки DAP ст. Тополі.
Зазначене дає підстави для сумніву у достовірності наданих документів та зазначених у них відомостей. Зазначені розбіжності призвели до сумніву правильності визначеної митної вартості.
Враховуючи викладене та посередницький характер зовнішньоекономічної операції поставку товару походженням з Китаю, у відповідача при здійсненні митного контролю Товару, заявленого МД від 21,09.2020 №UA110080/2020/004523, від 21.09.2020 №UA110080/2020/004524, від 22.09.2020 №UA110080/2020/004576, від 25.09.2020 №UA110080/2020/004624 були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Так, відповідачем, з урахуванням положень ст. 53 МКУ, декларанту надіслано електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме: 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Крім зазначеного, вказаними електронними повідомленнями, відповідно до п.6. ст.53 МКУ, позивача попереджено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Однак, позивачем листами б/н від 21.09.2020, 23.09.2020 та 25.09.2020 (відповідно) надіслано відмови у наданні додаткових документів у 10-денний строк за митними деклараціями від 21.09.2020 №UА110080/2020/004523, від 21.09.2020 №UA110080/2020/004524, від 22.09.2020 №UA110080/2020/004576, від 25.09.2020 №UA110080/2020/004624.
Враховуючи зазначені результати митного контролю, а також те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем застосовано коригування митної вартості товару.
Згідно з ч. 2 ст. 64 МКУ митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
В інформаційних ресурсах відповідача наявна інформація про митне оформлення товару «Сірка технічна газова гранульована нерафінована», країна виробництва та відправлення - Росія, імпортованого за прямим контрактом з виробником, у співставних обсягах, у наближений час, митне оформлення якого здійснено за МД від 01.09.2020 №UA110070/2020/007331.
З урахуванням зазначеного при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів від 11.09.2020 №UА110080/2020/100027/1; від 21.09.2020 №UА110080/2020/100028/1; від 21.09.2020 №UA110080/2020/100029/1; від 23.09.2020 №UA110080/2020/100030/1; від 25.09.2020 №UА110080/2020/100031/1 митна вартість Товару визначена відповідачем за другорядним методом визначення митної вартості - 2- г - резервний метод, та ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару «Сірка технічна газова гранульована нерафінована», співставного з оцінюваним з урахуванням країни походження, опису товару, оформлених за МД від 01.09.2020 №UA110070/2020/007331 на рівні 0,118 дол. США/кг.
Отже, на підставі викладеного відповідач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2020 №UA110080/2020/100027/1; від 21.09.2020 №UА110080/2020/100028/1; від 21.09.2020 №UA110080/2020/100029/1; від 23.09.2020 №UА110080/2020/100030/1; від 25.09.2020 №UА110080/2020/100031/1 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, прийнятими у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованими, про що свідчать дані гр. 33 цих рішень.
Також відповідач зауважує, що позивачем оскаржувані рішення від 21.09.2020 №UА110080/2020/100028/1; від 21.09.2020 №UА110080/2020/100029/1; від 23.09.2020 №UА110080/2020/100030/1 за текстом позову називаються рішення про визначення митної вартості, однак, вказані рішення є рішеннями про коригування митної вартості. Зазначену технічну помилку позивачем допущено ймовірно, через те, що копії доданих рішень від 21.09.2020 №UА110080/2020/100028/1; від 21.09.2020 №UА110080/2020/100029/1; від 23.09.2020 №UА110080/2020/100030/1 роздруковані в (застарілому) програмному забезпеченні, яке підтримує можливість вмісту в графі 33 необмежену кількість символів. Копії вказаних рішень, роздрукованих в діючому програмному забезпеченні додаються. До того ж відповідач зазначає, що при прийнятті всіх оскаржуваних позивачем рішень зміст графи 33 направлявся окремим повідомленням, що пояснюється великим обсягом символів змісту, яке не підтримується діючим програмним забезпеченням.
Отже, правильними реквізитами оскаржуваних рішень слід вважати: рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2020 №UА110080/2020/100027/1; від 21.09.2020 №UА110080/2020/100028/1; від 21.09.2020 №UА110080/2020/100029/1; від 23.09.2020 №UА110080/2020/100030/1; від 25.09.2020 №UА110080/2020/100031/1.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування Карток відмови в прийнятті митної декларації, у митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2020 №UА110080/2020/00129; від 21.09.2020 №UА110080/2020/00130; від 21.09.2020 №UА110080/2020/00131; від 22.09.2020 №UА110080/2020/00132; від 25.09.2020 №UA110080/2020/00134 (далі - Картка відмови), відповідач зазначає, що відповідно до ст. 264 МКУ, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу. Відповідач зауважує, що картки відмови є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, прийнятими у спосіб та в межах повноважень, наданих відповідачу законодавством.
Також відповідач зазначає, що обставини прийняття оскаржуваних рішень від 19.10.2020 №UА110080/2020/100032/1; від 26.10.2020 №UA110080/2020/100033/1; від 29.10.2020 №UА110080/2020/100034/1 є тотожними.
За результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за митними деклараціями від 19.10.2020 №UА110080/2020/004999, від 23.10.2020 №UА110080/2020/005075, від 29.10.2020 №UА110080/2020/005163, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей:
У додатках №1 від 04.06.2020 та №2 від 31.07.2020 до контракту №РМ11-2020 від йдеться про поставку сірки технічної сорту 9995 за ціною 90 дол. США/кг.
Відповідно п.2.2 Розділу 2 «Якість» контракту №РМ11-2020 від 04.06.2020 зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 31.07.2020 якість товару повинна відповідати сорту 9995, проте, не нижче сорту 9950 та підтверджуватись паспортами якості виданих виробником.
До митного оформлення надані паспорти виробника у яких сорт партії , що оцінюється є вищім - 9998. В наданих документах відсутні дані про можливий вплив цього якісного показника на ціну товару.
У копії МД країни відправлення №10006060/120820/0085092 від 11.09.2020, 10006060/120820/0074855 від 12.08.2020, №10006060/051020/0093543 від 05.10.2020 відсутні реквізити наданих рахунків-проформ №2008-0056 від 10.08.2020; №2009-0008 від 03.09.2020; №2009-0136 від 30.09.2020 та рахунків-фактур (інвойсів) №ВR-11/10-20 від 12.10.2020; №ВR-12/10-20 від 23.10.2020; №ВR-13/10-20 від 28.10.2020, які заявлені до митного оформлення товару. При цьому слід звернути увагу на те, що торговельною країною в гр..11 цих декларацій заявлено Китай, що не відповідає відомостям, що містяться в рахунках-фактурах (інвойсах) №BR-11/10-20 від 12.10.2020; №BR-12/10-20 від 23.10.2020; №BR-13/10-20 від 28.10.2020 про країну походження - Російська Федерація та даним зазначеним в гр..11 МД від 19.10.2020 №UA110080/2020/004999, від 23.10.2020 №UA110080/2020/005075, від 29.10.2020 №UA110080/2020/005163 про торговельну країну GB (Велика Британія).
Надані до митного оформлення рахунки № 20082020-006 від 20.08.2020, №21082020-007 від 21.08.2020 неможливо ідентифікувати з даною партією внаслідок відсутності в них посилань на номери транспортних документів та вагонів. При цьому умови поставки, зазначені в цих рахунках СРТ, відрізняються від заявлених умов поставки DAP ст. Тополі.
Зазначене дає підстави для сумніву у достовірності наданих документів та зазначених у них відомостей. Вказані розбіжності призвели до сумніву правильності визначеної митної вартості.
Враховуючи викладене та посередницький характер зовнішньоекономічної операції поставку товару, у відповідача при здійсненні митного контролю Товару, заявленого від 19.10.2020 №UA110080/2020/004999, від 23.10.2020 №UA110080/2020/005075, від 29.10.2020 №UA110080/2020/005163 були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Так, відповідачем, з урахуванням положень ст. 53 МКУ, декларанту надіслано електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме: 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Крім зазначеного, вказаними електронними повідомленнями, відповідно до п.6. ст.53 МКУ, позивача попереджено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Однак, декларантом листами б/н від 19,10.2020; від 26.10.2020 та від 29.10.2020 (відповідно) надіслано відмови у наданні додаткових документів у 10-денний строк за митними деклараціями від 19.10.2020 №UА110080/2020/004999, від 23.10.2020 №UA110080/2020/005075, від 29.10.2020 №UА110080/2020/005163.
Враховуючи зазначені результати митного контролю, а також те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем застосовано коригування митної вартості товару.
Згідно з ч. 2 ст. 64 МКУ митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
В інформаційних ресурсах відповідача наявна інформація про митне оформлення товару «Сірка технічна газова гранульована нерафінована», країна виробництва та відправлення - Росія, імпортованого за прямим контрактом з виробником, у співставних обсягах, у наближений час, митне оформлення якого здійснено за МД від 01.09.2020 №UA110070/2020/007331.
З урахуванням зазначеного при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів від 19.10.2020 №UA110080/2020/100032/1; від 26.10.2020 №UA110080/2020/100033/1; від 29.10.2020 UA110080/2020/100034/1 митна вартість Товару визначена відповідачем за другорядним методом визначення митної вартості - 2- г - резервний метод, та ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару «Сірка технічна газова гранульована нерафінована», співставного з оцінюваним з урахуванням країни походження, опису товару, оформлених за МД від 01.09.2020 №UA110070/2020/007331 на рівні 0,118 дол. США/кг.
Отже, на підставі зазначеного, відповідач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 19.10.2020 №UA110080/2020/100032/1; від 26.10.2020 №UA110080/2020/100033/l; від 29.10.2020 №UA110080/2020/100034/1 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, прийнятими у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованими, про що свідчать дані гр. 33 цих рішень.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, у митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.10.2020 №UA110080/2020/00152; від 23.10.2020 №UA110080/2020/00160; від 29.10.2020 №UA110080/2020/00173 (далі - Картка відмови) зазначає, що відповідно до ст. 264 МКУ, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідчений З електронним цифровим підписом посадової особи митного органу. За вказаних обставин, картки відмови є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, прийнятими у спосіб та в межах повноважень, наданих відповідачу законодавством.
24.11.2020 року та 14.12.2020 року від позивача надійшли заяви про збільшення позовних вимог, які обґрунтовані тим, що відповідач не припиняє вчинення протиправних дій щодо позивача, а саме, протиправно та безпідставно відмовляє у прийнятті митних декларацій, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, шляхом прийняття необґрунтованих рішень про завищення ціни на товар.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
04.06.2020 року між ТОВ «БРЕНДСТАФ» та Petromobil LTD (далі - продавець), укладено контракт №РМ11-2020 від 04.06.2020 року.
Відповідно до змісту вказаного контракту, в період його дії, Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується купити сірку технічну газову формовану (гранульовану), виробництва Жанажольского нафто-газопереробного комплексу (ЖНГК) (Республіка Казахстан), далі за текстом згадувану - «Товар», в загальному обсязі до 30000 тон».
Згідно з п. 9.2 Контракту загальна сума цього Контракту складає: «Загальна сума поставленого Товару та, відповідно, сума цього Контракту визначається шляхом підсумовування вартості кожної поставленої партії Товару згідно Додатків до цього Контракту».
Відповідно до п. 4.1 Договору: «Поставка Товару за цим Договором проводиться на умовах поставки DAР прикордонний перехід ст. Соловей (Російська Федерація, 439701) / ст. Тополі (Україна, 431801), згідно з Правилами Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року.
На виконання умов зазначеного Контракту Petromobil LTD поставило, а позивач отримав зазначений у специфікаціях до цього контракту товар - сірку технічну газову формовану.
За результатом здійснених поставок сторонами складені наступні документи: специфікації, прайс-листи, пакувальні листи, інвойси, митні декларації, міжнародні товаро-транспортні накладні.
Для здійснення митного оформлення придбаного товару, позивачем Дніпровській митниці Держмитслужби подані електронні митні декларації, в яких позивач визначив митну вартість товару за основним методом тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, а саме: UA/110080/2020/004524, UA/11008012020/004576, UA/110080/2020/004523, UA/110080/2020/004295, UA110080/2020/004624. UA110080/2020/005249 від 06.11.2020 року, UA110080/2020/005368 від 18.11.2020 року, UA110080/2020/005369 від 18.11.2020 року, UA110080/2020/005428 від 23.11.2020 року, UA110080/2020/005427 від 23.11.2020 року, UA110080/2020/005476 від 25.11.2020 року, UA110080/2020/005529 від 30.11.2020 року, UA110080/2020/005478 від 25.11.2020 року, UA110080/2020/005532 від 30.11.2020 року.
Разом з деклараціями підприємством надано відповідачу: контракт №РМ11-2020 від 04.06.2020 року специфікації, прайс-листи, пакувальні листи, інвойси, митні декларації, міжнародні товаро-транспортні накладні.
На етапі перевірки митної вартості відповідач відмовив позивачу у визначенні митної вартості товарів за основним (першим) методом у зв'язку з тим, що подані декларантом документи не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, тому згідно з вимогами ст. 53 Митного кодексу України, відповідач повідомленнями витребував у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
У свою чергу, позивач на виконання зазначених повідомлень, надав відповідачу письмові пояснення, в яких повідомив, що документи, які були складені в результаті здійснення господарської операції та були надані до митного органу разом з деклараціями, у повному обсязі підтверджують заявлену вартість товару.
Відповідачем не взято до уваги зазначені пояснення ТОВ «БРЕНДСТАФ» та зроблено висновок, що підприємством не надано документи, які підтверджують митну вартість товару, відтак, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів: UA110080/2020/100027/1 від 11.09.2020 року, №110080/2020/100031/1 від 25.09.2020 року, №110080/2020/100032/1 від 19.10.2020 року, №110080/2020/100033/1 від 26.10.2020 року, №110080/2020/100034/1 від 29.10.2020 року; №110080/2020/100035/1 від 06.11.2020 року, №110080/2020/100037/1 від 18.11.2020 року, №110080/2020/100038/1 від 18.11.2020 року, №110080/2020/100039/1 від 23.11.2020 року, №110080/2020/100040/1 від 23.11.2020 року, №110080/2020/100041/1 від 25.11.2020 року, №110080/2020/100042/1 від 25.11.2020 року, №110080/2020/100043/1 від 30.11.2020 року, №110080/2020/100044/1 від 30.11.2020 року, та рішення про визначення митної вартості товарів: №110080/2020/100028/1 від 21.09.2020 року, №110080/2020/100029/1 від 21.09.2020 року, №110080/2020/100030/1 від 23.09.2020 року.
Разом з цим, відповідачем прийнято картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA110080/2020/00129 від 04.09.2020 року, UA110080/2020/00130, від 21.09.2020 року, UA110080/2020/00131, від 21.09.2020 року, UA110080/2020/00132, від 22.09.2020 року UA110080/2020/00134, від 25.09.2020 року, UA110080/2020/00152, від 19.10.2020 року, UA110080/2020/00160, від 23.10.2020 року, UA110080/2020/00173, від 29.10.2020 року, UA110080/2020/00175, від 06.11.2020 року, UA110080/2020/00198, від 13.11.2020 року, UA110080/2020/001199, від 13.11.2020 року, UA110080/2020/00204, від 20.11.2020 року, UA110080/2020/00205, від 20.11.2020 року, UA110080/2020/00210, від 24.11.2020 року, UA110080/2020/00212, від 24.11.2020 року, UA110080/2020/00214, від 30.11.2020 року UA110080/2020/00215, від 30.11.2020.
При цьому визначаючи митну вартість товару, відповідач використав резервний метод, на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ст. 64 МК України).
Не погодившись з рішеннями про коригування заявленої митної вартості товарів, скориставшись своїм правом відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, позивач звернувся до відповідача з метою випуску придбаного товару у вільний обіг на територію України та сплатив різницю між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною самим декларантом та сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем, шляхом надання фінансових гарантій.
У зв'язку з тим, що у митному оформленні первинно заявлених ТОВ «БРЕНДСТАФ» митних декларацій відмовлено, а зазначена в них за основним методом митна вартість товару відкоригована, такі митні декларації вже не моли бути використані для подальшого митного оформлення.
Відтак, для випуску задекларованих товарів у вільний обіг, позивачем згідно з ч. 4 ст. 55 Митного кодексу України також подано відповідачу нові електронні митні декларації, із зазначенням в них ціни товару, яка визначена позивачем та ціни товару, що визначена митним органом.
На підставі нових митних декларацій здійснено митне оформлення придбаного за контрактом №РМ11-2020 від 04.06.2020 року товару та випущено його у вільний обіг, з гарантуванням сплати позивачем відповідних платежів з урахуванням рішень про коригування митної вартості.
Не погодившись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадку незгоди з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом, задекларовані товари можна забрати у вільний обіг, у разі надання фінансових гарантій.
Умовами випуску товарів у вільний обіг є сплата митної вартості товару, визначеної декларантом самостійно та сплата різниці між митною вартістю товару, яка визначена декларантом та митною вартістю товару, що визначена митним органом шляхом надання гарантії у порядку визначеному Митним кодексом України.
Випуск товарів у вільний обіг до завершення процедури оскарження рішень у судовому порядку, дозволяє декларанту вільно розпоряджатись товаром та уникнути витрат на зберігання вантажу на складі тимчасового зберігання під митним контролем.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 МК України під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 263 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.
Підставою для прийняття спірних рішень стали сумніви відповідача щодо можливості визначення цінової складової митної вартості товару без надання позивачем додатково запитаних митним органом документів, а також посилання на те, що надані позивачем пояснення не спростовують сумнівів щодо правильності її визначення.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в України відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Частиною 6 ст. 54 МК України встановлено, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Рішення митного органу про відмову у митному оформленні за ціною договору та коригуванні митної вартості повинно відповідати критеріям, передбаченим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як під час митного оформлення, так і під час судового розгляду, відповідач мотивував рішення про коригування митної вартості наступним: 1) відсутністю інформації про страхування товару; 2) відсутністю документів щодо витрат на доставку товару до пункту призначення 3) ненадання сертифікатів якості продавця; 4) ненадання митної декларації експорту; 5) прайс-лист мають суб'єктивний характер у розумінні вимог ст. 52 МК України; 6) реєстрація компанії-продавця в офшорній зоні; 7) схема розрахунків за поставлений товар суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості.
Необхідно зазначити, що під час проведення консультацій ТОВ «БРЕНДСТАФ» письмово повідомляло відповідача, що страхування товару не здійснювалось. Аналогічно страхування не здійснювалось і компанією-продавця.
На переконання суду, жодним іншим документом підтвердити те, що позивачем не страхувався товар під час перевезення, ніж поясненням самого підприємства, у цьому випадку неможливо.
Так, вимога до позивача надати якийсь документ про відсутність договору страхування на товар є безпідставною.
Натомість відповідачем не спростовано вказане твердження позивача та не надано доказів існування такого договору, як не вказано і його реквізитів. Відтак, пояснення позивача про відсутність будь-яких договорів страхування не спростовано відповідачем.
За таких обставин неможливо стверджувати про відсутність числових значень складових митної вартості щодо сплати за страхування, оскільки відомо, що такої сплати не було.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року у справі №814/1888/16.
Згідно з умовами Контракту всі витрати на маркування, пакування та транспортування товару вже були включені продавцем в ціну товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, а тому додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту, згідно з вимогами частини 10 статті 58 МК України, товариство не понесло.
За таких обставин, вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування на цій підставі митної вартості, заявленої товариством, - необґрунтованим.
Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2018 року у справі №821/1617/17.
Отже, проаналізувавши доводи відповідача, що слугували підставою для відмови у визначенні заявленої позивачем митної вартості, суд робить висновок, що відповідач не довів зазначення позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товару, як не довів й того, що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Разом з тим, виходячи з презумпції правомірності заявленої митної вартості, закріпленої в ч. 7 ст. 54 МК України, у митного органу є обов'язок доводити свою позицію, яку він у ході розгляду справи не довів.
Відповідно до ст. ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно зі ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
При цьому застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 54 МК України підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Суд звертає увагу на те, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу повинні застосовуватися методи, закріплені положеннями пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
За правилами ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зі змісту ст. 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказана норма кореспондується з положенням ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Водночас, ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10-ти календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
У розумінні наведених статей Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.04.2019 року у справі №826/10733/15, від 19.02.2019 року у справі №826/2312/16.
Отже, умовою, з якою закон пов'язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.
Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Як встановлено у ході судового розгляду, в документах, поданих позивачем до митного оформлення, відсутні будь-які розбіжності, як це стверджує відповідач.
Необхідно також зазначити, що витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зі змісту положень розділу ІІІ («Митна вартість товарів та методи її визначення») Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Аналогічна позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року у справі 21-591а15, постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі №821/1617/17 та постанові Верховного Суду від 22.10.2019 року у справі №140/231/19.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, зокрема, ті, що подавались під час митного оформлення, а саме копії: контракту, додатків до контракту, специфікації, інвойсу (рахунок-фактура), міжнародної товарно-транспортної накладної, морському коносаменту, сертифікату (походження), пакувальних листів, суд робить висновок, що факт продажу товару саме продавцем товару - Petromobil LTD є документально підтвердженим.
Враховуючи викладене, позивач під час митного оформлення надав всі можливі у цьому випадку документи та пояснення, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.
Водночас, відповідач не довів наявності у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого ТОВ «БРЕНДСТАФ» товару та протиправність оскаржуваних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх рішень. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 6720 грн. 28 коп., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжними дорученнями №№ 184, 185 від 16.10.2020 року.
Отже, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДСТАФ» (07400, Київська обл., місто Бровари, вул. Залізнична, будинок 4, кімната 28, код ЄДРПОУ 40186401) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби UA110080/2020/100027/1 від 11.09.2020 року, №110080/2020/100031/1 від 25.09.2020 року, №110080/2020/100032/1 від 19.10.2020 року, №110080/2020/100033/1 від 26.10.2020 року, №110080/2020/100034/1 від 29.10.2020 року; №110080/2020/100035/1 від 06.11.2020 року, №110080/2020/100037/1 від 18.11.2020 року, №110080/2020/100038/1 від 18.11.2020 року, №110080/2020/100039/1 від 23.11.2020 року, №110080/2020/100040/1 від 23.11.2020 року, №110080/2020/100041/1 від 25.11.2020 року, №110080/2020/100042/1 від 25.11.2020 року, №110080/2020/100043/1 від 30.11.2020 року, №110080/2020/100044/1 від 30.11.2020 року, та рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про визначення митної вартості товарів №110080/2020/100028/1 від 21.09.2020 року, №110080/2020/100029/1 від 21.09.2020 року, №110080/2020/100030/1 від 23.09.2020 року.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA110080/2020/00129 від 04.09.2020 року, UA110080/2020/00130, від 21.09.2020 року, UA110080/2020/00131, від 21.09.2020 року, UA110080/2020/00132, від 22.09.2020 року UA110080/2020/00134, від 25.09.2020 року, UA110080/2020/00152, від 19.10.2020 року, UA110080/2020/00160, від 23.10.2020 року, UA110080/2020/00173, від 29.10.2020 року, UA110080/2020/00175, від 06.11.2020 року, UA110080/2020/00198, від 13.11.2020 року, UA110080/2020/001199, від 13.11.2020 року, UA110080/2020/00204, від 20.11.2020 року, UA110080/2020/00205, від 20.11.2020 року, UA110080/2020/00210, від 24.11.2020 року, UA110080/2020/00212, від 24.11.2020 року, UA110080/2020/00214, від 30.11.2020 року UA110080/2020/00215, від 30.11.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДСТАФ» (07400, Київська обл., місто Бровари, вул. Залізнична, будинок 4, кімната 28, код ЄДРПОУ 40186401) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 6720 (шість тисяч сімсот двадцять) грн. 28 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський