16 грудня 2020 року Справа № 804/1138/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кучми К.С.
при секретарі судового засідання - Ткаченко Ю.А.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідачів - Тарабарової Є.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Синельниківського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Синельниківського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2016 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив визнати незаконним рішення ВЛК військового комісаріату про визнання його придатним до військової служби та зобов'язати відповідача-2 направити його на перекомісію на ВЛК Синельниківського об'єднаного міського військового комісаріату для визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він у 1991 році переніс менінгококцемію, менінгоковий менінгіт середньо важкого перебігу. Віддалені наслідки перенесеного менінгіту - розсіяна осередкова мікросимптоматика (виражена у судомах пальців); астенічний синдром (виражена у підвищеної стомлюваності, виснаження, ослаблення або втрата здатності до тривалого фізичного і розумового напруження). З 1999 року він перебував на диспансерному обліку з приводу бронхіальної астми. У 2007 році він проходив медичний огляд як військовозобов'язаний для проходження строкової служби у ЗСУ. На медичному огляді у нього були виявлені: інтермітуюча бронхіальна астма І ступеню. У зв'язку з чим він був направлений на стаціонарне обстеження Синельниківським об'єднаним міським військовим комісаріатом для стаціонарного лікування. У зв'язку з цією хворобою він був визнаний ВЛК непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Завдяки цьому він не проходив строкову службу в рядах ЗСУ.
30.07.2015 року йому надійшла повістка від Синельниківського ОМВК і викликано його на 31.07.2015 року для співбесіди та медичного огляду на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 року № 15/2015. Позивач пройшов медичний огляд та військово-лікарською комісією військового комісаріату був визнаний придатним до військової служби. Потім він був направлений до військової частини НОМЕР_1 . З 31.09.2015 року він вже брав участь в зоні АТО на території Донецької та Луганської області з метою виконання службових (бойових) завдань у складі військової частини НОМЕР_2 . На початку серпня 2015 року, проходячи військову службу у зв'язку з бронхіальною астмою він почав задихатись та в нього була постійна температура 38. Він звернувся до лікаря зі скаргами на головний біль, температуру тіла, задишку. У зв'язку з цими симптомами та тим, що він у дитинстві хворів менінгітом, у нього почали тремтіти руки. У зв'язку з неоднократними зверненнями до лікарів, він був направлений до Синельниківської центральної районної лікарні де знаходився на лікуванні у терапевтичному відділені з 12 по 20 листопада 2015 року. Однак там він не був вилікуваний і повернувся до військової частини. Потім його самопочуття погіршилося. Зі скаргами на головний біль, важкість у голові, втомлюваність, послаблення пам'яті, відчуття дрижання в тілі він звернувся у Дніпропетровський військовий госпіталь. В госпіталі він пролікувався з 15 по 24 грудня 2015 року. Враховуючи викладене, позивач вважає дії відповідачів протиправними, а тому змушений був звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
26.02.2016 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Синельниківського об'єднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Даною ухвалою також у залученні Військової частини-Польової пошти НОМЕР_2 та заступника командира Військової частини-Польової пошти НОМЕР_2 ОСОБА_2 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору по справі №804/1138/16 відмовлено та залучено Військово-лікарську комісію Синельниківського об'єднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області у якості відповідача-2 по справі.
До суду 23.03.2016 року від відповідачів надійшли заперечення на позов, в яких зазначалося, що у своїх позовних вимогах позивач просить визнати незаконним рішення ВЛК Синельниківського ОМВК та зобов'язати Синельниківський ОМВК направити його на повторний медичний огляд. Але ІНФОРМАЦІЯ_1 не може направити ОСОБА_1 на повторний медичний огляд ВЛК Синельниківського ОМВК тому, що позивач є військовослужбовцем і наразі проходить службу у військовій частині пп НОМЕР_2 , яка знаходиться в Донецькій області, м.Волноваха та на нього розповсюджуються норми спеціального права.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Отже з 30.07.2015 р. починається початок перебігу строку перебування позивача на військовій службі. Відповідно до статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Силах України від 24.03.1999 р. № 548-ХІV військовослужбовці із службових та особистих питань звертаються до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. Отже позивач має право звернутись з рапортом до безпосереднього начальника з приводу погіршення стану здоров'я. В свою чергу відповідно до статті 260 Статуту №548-ХІV на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі та атестат на продовольство, за необхідності - довідку про травму і медичну характеристику, а у разі вибуття на лікування за межі гарнізону, крім того, атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад. Відповідно до статті 261 Статуту №548-ХІV військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами.
Позивач до відповідача з даного приводу не звертався. Направлень на лікування та обстеження відповідачем позивачу не видавалось. На сьогоднішній день вирішення питання щодо направлення позивача для проходження медичного огляду у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, знаходиться у правовій площинні командира військової частини в/ч пп НОМЕР_2 . Встановлення причин погіршення стану здоров'я та подальшої придатності для проходження військової служби, знаходиться в компетенції військово-лікарської комісії. У випадку встановлення непридатності військовослужбовця для подальшого проходження військової служби, останній може бути звільнені на підставах визначених в статті 26 Закону №2232-ХІІ. Відповідно до п.п.б п.1 ч.8 ст.26 Закону №2232-XII, під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 (військовий стан) або 3 (демобілізації) цієї частини, за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання про продовження військової служби. Враховуючи викладене, відповідачі просили суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 30.03.2016 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням по справі № 815/2265/16.
Так, ухвалою Одеського окружний адміністративний суд від 04.08.2016 року було закрито провадження у справі №815/2265/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, Військово-лікарської комісії Південного регіону про скасування постанови ВЛК від 26 квітня 2016 року та зобов'язання провести повторний медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи від 25.09.2019 року №1092, у зв'язку із відрахуванням судді Барановського Р.А. зі штату суду, та на виконання розпорядження керівника апарату суду від 25.09.2019 р. №195 справу передано судді Кучмі К.С. - 26.09.2019 року.
Тому, ухвалою суду від 30.09.2020 року було поновлено провадження у даній справі, оскільки ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 року у справі № 815/2265/16 набрала законної сили, та прийнято до провадження дану адміністративну справу та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
До суду 30.10.2019 року від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що для об'єктивного розгляду даної справи необхідно звернути увагу на декілька фактів: у нього в 2007 році була хвороба (астма), яка була встановлена ВЛК і він був визнаний не придатним до служби; він не проходив строкову військову службу; після об'явлення мобілізації та призову постановою ВЛК у 2015 році він був визнаним придатним до військової служби (хоча астма так і залишилась); в період військової служби він починає хворіти, його хвороба (астма) загострюється, що призводить до того, що йому ставлять інший діагноз - психіатрія. У цей час астму зазначають як захворювання, що не пов'язане із військовою службою. Отже, через всі події, що відбувались з ним, наскрізною проблемою є його хвороба, яка була до того, як його мобілізували та яка загострилась саме під час військової служби. Тому саме комісія ВЛК при військовому комісаріаті винна в тому, що направила його, хвору людину, яка не може далі проходити військову службу.
Протокольною ухвалою суду від 27.11.2020 року проведено заміни сторін у даній справі відповідачів їх правонаступниками - Військово-лікарську комісію Синельниківського об'єднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області на Військово-лікарську комісію Синельниківського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Синельниківський об'єднаний міський військовий комісаріат Дніпропетровської області на Синельниківський об'єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Ухвалою суду від 27.11.2020 року було задоволено клопотання позивача про призначення медичної експертизи. Призначено по даній справі №804/1138/16 медичну експертизу, проведення якої долучено експертам Комунального закладу "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи".
Ухвалою суду від 08.04.2020 року було поновлено провадження у справі для вирішення викладених у листі Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» від 06.03.2020 року за вих.№129 питань для проведення медичної експертизи.
Ухвалою суду від 28.04.2020 р. було зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів (карантину). Підготовче засідання призначено на 13.05.2020 р.
Ухвалою суду від 13.05.2020 р. було продовжено зупинення провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів (карантину). Судове засідання призначено на 26.05.2020 р.
Відповідно до супровідного листа від 26.05.2020 року дану справу було повторно надіслано експертам Комунального закладу "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" для проведення медичної експертизи.
Ухвалою суду від 02.12.2020 року було поновлено провадження у справі, оскільки судом в цей день було отримано висновок експертів №117 від 02.11.2020 року за результатами проведення медичної експертизи та призначено підготовче засідання на 09.12.2020 року.
В підготовче засідання 09.12.2020 року з'явились сторони та судом було задоволено клопотання представника відповідачів про надання їй часу для ознайомлення з висновком експертів №117 від 02.11.2020 року та відкладено розгляд справи на 16.12.2020 року.
16.12.2020 року у підготовче засідання особи, які беруть участь у розгляді справи належним чином повідомлені про дату, час та місце з'явились. Судом було вирішено заявлене представником відповідачів клопотання та протокольною ухвалою суду від 16.12.2020 року було відмовлено відповідачам у його задоволенні про залишення даної позовної заяви без розгляду.
Після чого, судом було закрито підготовче засідання та в той же день перейдено до розгляду справи по суті, у зв'язку з поданими сторонами відповідними заявами.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, та просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник відповідачів в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала, та просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05 червня по 29 липня 2015 року проходив медичний огляд військовозобов'язаних і постановою ВЛК Синельниківського об'єднаного міського військового комісаріату був визнаний відповідно до наказу № 402 придатним до військової служби.
Після чого наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період" від 30.07.2015 р. №148, позивач був призваний для проходження військової служби відповідно до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані і відправлені в складі команди №2095.
Позивач пов'язує порушення своїх прав з постановою ВЛК від 29.07.2015 року, складену Синельниківським об'єднаним міським військовим комісаріатом.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
На підставі Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14.01.2015 №15/2015 та відповідно до Законів України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII), "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 р. №3543-ХІІ (надалі - Закон № 3543-ХІІ) військкоматами було розпочато призов громадян на військову службу під час часткової мобілізації.
Відповідно до статті 39 Закону №2232-ХІІ призов військовозобов'язаних на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом №3543-XII.
Згідно з ст.22 Закону №3543-XII громадяни (військовозобов'язані) у випадках оголошення мобілізації (військового стану) зобов'язані з'явитись за викликом до військових комісаріатів, після чого згідно розподілу, направляються для проходження служби за місцем дислокації військової частини.
Водночас при вирішення питання щодо призову громадян, ч.10 ч.2 Закону №2232-ХІІ передбачено, що громадяни України, які призиваються або приймаються на військову службу, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
В свою чергу Наказом Міністра Оборони України від 14.08.2008 року № 402 "Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (надалі - Наказ № 402), на основі якого у військових комісаріатах створюються районні військово-лікарські комісії, на які покладено обов'язок щодо проведення медичного огляду та встановлення в подальшому придатності за станом здоров'я до військової служби.
Відповідно до пунктів 2.10. глави 2 розділу І Наказу № 402 ВЛК військового комісаріату створюється у районному (міському) військовому комісаріаті. Головою ВЛК районного (міського) військового комісаріат призначається лікар, найбільш підготовлений та досвідчений, наказом районного військового комісара та розпорядженням і рішенням виконавчого комітету міської ради після погодження з головним лікарем районної (міської) лікарні МОЗ України. ВЛК військового комісаріату має право приймати постанови відповідно до цього положення. ВЛК військового комісаріату області мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) військового комісаріату. Наказом № 402 визначений чіткий перелік статей та хвороб, які застосовуються комісією ВЛК при прийнятті рішення про придатність або непридатність громадян до військової служби.
Відповідно до розділу 3 Наказу № 402 встановлено порядок проходження медичного огляду громадян, що перебувають на обліку військовозобов'язаних.
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Повторний медичний огляд військовозобов'язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров'я, які можуть бути вилікувані проводиться один раз у 5 років ВЛК військових комісаріатів.
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Що стосується заявлених позивачем позовних вимог, суд зазначає на таке.
Так позивач зазначає те, що відповідно до додатку 1 статті 47 Наказу МО від 14.08.2008 р. №402, такий діагноз як тяжка переситуюча бронхіальна астма, є підставою для визнання непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 глава 1 Розділу 2 Наказу МОУ від 14.08.2008 року за № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», «Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3)». Як зазначено у статті 47 Додатку 1 вищезазначеного Наказу МОУ від 14.08.2008 року за № 402, такий діагноз як тяжка персистуюча бронхіальна астма, є підставою для визнання непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідачі навпаки посилаються на те, що позивач не надав документів та скарг лікарям ВЛК Синельниківського ОМВК, які підтверджували його хворобу, що стало підставою для визнання його здоровим та придатним до військової служби. Відповідачі вважають, що позивач намагається ввести суд в оману, так як зі змісту виписного епікризу № 5703, який надав сам позивач в додатках до пояснень, видно, що у ОСОБА_1 наявна інтермітуюча бронхіальна астма фаза ремісії. А відповідно до пункту «г» статті 47 Наказу МОУ № 402 інтермітуюча бронхіальна астма - непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні в воєнний час.
Суд критично відноситься до даних доводів відповідачів, оскільки у 2007 році позивач проходив медичний огляд як військовозобов'язаний для проходження строкової служби у ЗСУ. На медичному огляді у нього були виявлена: інтермітуюча бронхіальна астма І ступеню. У зв'язку з чим він був направлений на стаціонарне обстеження Синельниківським об'єднаним міським військовим комісаріатом для стаціонарного лікування. У зв'язку з цією хворобою позивач був визнаний ВЛК непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Дане рішення міститься в його особовій справі, тобто лікарям на момент проходження позивачем медичного огляду у 2015 році було чітко відомо про стан його здоров'я та наявні хвороби.
Позивач в судовому засіданні також зазначав, що в усній формі він неодноразово скаржився на самопочуття та повідомляв про хвороби та симптоми, що має, під час складання спірної постанови ВЛК від 29.07.2015 року.
Крім того, відповідно до постанови ВЛК від 26.04.2016 року, складеної Військово-лікарською комісією ВМКЦ Південного регіону позивач визнаний обмежено придатним до військової служби. Як один з діагнозів у постанові була зазначена астма. До постанови ВЛК від 26.04.2016 року Військово-лікарською комісією ВМКЦ Південного регіону було оформлено додаток, де зазначено, що позивачу протипоказано несення служби зі зброєю, фізичні роботи та добові наряди.
Так, згідно з висновком експертів №117 від 02.11.2020 року за результатами проведення медичної експертизи, призначеної по даній справі ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року, на підставі наданих матеріалів провадження за фактом захворювання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до поставлених на вирішення питань, судово-медична експертна комісія приходить до наступних підсумків:
Питання № 1. Ознаки захворювання на бронхіальну астму. Які чинники впливають на виникнення бронхіальної астми ?
Питання № 3. Які чинники впливають на погіршення здоров'я у хворого на бронхіальну астму ?
Відповідь на питання № 1 та № 3: Бронхіальна астма це хронічна хвороба, яка найчастіше проявляється з періодичними нападами задухи та свистячими хрипами, причиною яких являється звуження дрібних бронхів, обумовлене набряком слизової оболонки, накопичуванням в'язкого слизу, а також спазмом бронхіальних м'язів.
Бронхіальна астма розвивається, частіше за все, після перенесених гострих та хронічних запаленнях дихальних шляхів, а саме бронхів, що призводить до підвищення чутливості нервових закінчень в дихальних шляхах та їх швидкого подразнення, внаслідок чого звужуються дихальні шляхи та людина не може нормально вдихнути або видихнути повітря. Якщо астма під контролем, пацієнт може жити нормальним життям: працювати, навчатись, займатися спортом, спокійно спати вночі та уникати більшості нападів захворювання. Але для цього необхідне постійне спостереження хворого у лікаря терапевта, або сімейного лікаря, які при наявності ознак захворювання на бронхіальну астму, або її ускладнень, повинні своєчасно призначати хворим необхідні обстеження та, відповідно стану, лікування.
Якщо не звертатися до лікаря і не розпочати вчасно лікування, запалення бронхів прогресує, підвищується гіперреактивність легень, що призводить до зниження їх функції. У легенях розвиваються незворотні зміни, які потребують більш об'ємної, комплексної терапії. Тому рання діагностика та своєчасне призначення лікування є запорукою успіху.
На розвиток бронхіальної астми, яка може розвиватися також і від впливу алергійних факторів, а також на погіршення стану здоров'я хворих на бронхіальну астму, впливають алергени зовнішнього середовища, а саме: домашні алергени (домашній пил; шерсть домашніх тварин (собак, кішок, таргани, моль, гриби, пліснява, дріжджі); зовнішні алергени (пил рослин, грибів, плісняви, дріжджів); домашні та зовнішні повітряні забруднювачі; респіраторні інфекції (переважно вірусні); речовини подразливої дії в домашньому побуті (засоби для прання, чищення, миття, тощо); несприятливі погодні умови (холодне повітря); сильне емоційне та фізичне навантаження, що може викликати посилення симптомів, або розвиток ускладнення бронхіальної астми.
Дорослим варто уникати куріння і дії хімічних факторів впливу на організм, в тому числі і на робочому місці, а також уникати більшості вищенаведених факторів.
Питання № 2.Чи виліковна бронхіальна астма ?
Відповідь: Бронхіальну астму неможливо вилікувати, за умов, що вона перейшла в хронічну форму, але її можна контролювати. Якщо астма під контролем, як відмічено вище, пацієнт може жити нормальним життям: працювати, навчатись, займатися спортом, спокійно спати вночі та уникати більшості нападів захворювання.
В даному випадку, згідно даних медичної документації, гр. ОСОБА_1 , неодноразово лікувався, як амбулаторно, так і стаціонарно, з приводу захворювання дихальних шляхів (гострої вірусної інфекції, гострого респіраторного захворювання, хронічного бронхіту, бронхіальної астми з нападами задухи з проявами легеневої недостатності).
З вище зазначеною хронічною формою бронхіальної астми, яка мала місце у ОСОБА_1 , пацієнти, як правило та як відмічено вище, потребують спостереження лікарів, щоб своєчасно визначити чинники, які можуть вплинути на загострення бронхіальної астми, провести необхідні обстеження та призначити своєчасне лікування, направлене на поліпшення стану здоров'я хворих та попередження ускладнень, які можуть розвинутись в перебігу бронхіальної астми.
Таким чином, суд вважає можливим визнати протиправним та скасувати постанову ВЛК від 29.07.2015 року, складену Синельниківським об'єднаним міським військовим комісаріатом. (а.с.166 том І).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Але, суд вважає необґрунтованою позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача-2 направити його на перекомісію на ВЛК Синельниківського об'єднаного міського військового комісаріату для визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, оскільки це є дискреційними повноваженнями відповідачів.
Враховуючи викладене, суд вважає лише за можливе зобов'язати Військово-лікарську комісію Синельниківського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 для визначення придатності до військової служби, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позову - відмовити.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з викладених вище підстав.
Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Як видно з матеріалів справи, позивачем були понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою наданих послуг з проведення експертизи, а тому судові витрати по справі в розмірі 10 398 грн. підлягають поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд -
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати постанову ВЛК від 29.07.2015 року, складену Синельниківським об'єднаним міським військовим комісаріатом.
Зобов'язати Військово-лікарську комісію Синельниківського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 для визначення придатності до військової служби, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Синельниківського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 10 398 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення складений 18.12.2020 року.
Суддя К.С. Кучма