20 листопада 2020 року Справа № 160/11712/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
24 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком, зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до поданої заяви від 24.04.2019 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати, та виплачувати ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком, зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до поданої заяви від 24.04.2019 року.
В обгрунтування позову позивач зазначила, що звернулася до відповідача для призначення пенсії за віком згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС».
Однак, листом відповідач повідомив позивача про те, що оскільки позивач протягом 4 років за наявними документами станом на 01.01.1993 року постійно не проживала в зоні посиленого радіологічного контролю, підстав для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як особі з числа потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії немає.
Позивач вважає, що відмова відповідача щодо призначення пенсії по віку зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» є протиправною та такою, що не відповідає чинному законодавству оскільки згідно з абзацом шостим пункту 2 частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до довідок виконавчого комітету Вараської міської ради від 17.07.2018 № 2338/04 та № 2339/04, з 11.04.1989 року по 23.07.1996 року та з 26.07.1996 року по 25.08.2004 року позивач проживала у м. Варані (Кузнецовськ).
Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 106 від 23.07.1991, місто Кузнецовськ відноситься до посиленого радіологічного контролю.
Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
09 листопада 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначив, що 24.04.2019 ОСОБА_1 звернулася до Новокодацького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
У розписці-повідомленні до заяви від 24.04.2019 року було зазначено перелік документів доданих до заяви, та які необхідно надати у визначений строк.
Оскільки позивачем необхідних документів не було надано у тримісячний термін з дня звернення за пенсією рішенням Головного управління від 24.07.2019 позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії.
25.07.2019 року позивач долучила картку платника податків заявниці з вірним прізвищем.
Відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону при наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. При цьому відповідне зниження пенсійного віку застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, зокрема які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менш 4 років, пенсійний вік початково зменшується на 2 роки та на 1 рік за 3 роки проживання, але не більш 5 років. При цьому початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється тим особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року, незалежно від часу проживання або роботи у цей період.
Згідно Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Згідно довідок від 17.07.2018 року № 2338/04 та 2339/04, виданих виконавчим комітетом Вараської міської ради, з 11.04.1989 по 23.07.1996 та 26.07.1996 по 25.08.2004 позивач проживала у м. Вараш (Кузнецовськ), яке до 01.01.2015 року відносилося до зони посиленого радіологічного контролю.
Позивач протягом 4 років за наявними документами станом на 01.01.1993 року постійно не проживала в зоні посиленого радіологічного контролю, тому підстав для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як особі з числа потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії немає.
17 листопада 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, в якій остання зазначила, що у наданому відповідачем відзиві на позовну заяву відсутні будь-які конкретні аргументи, факти, докази, які могли б підтвердити правомірність винесеного ним рішення щодо відмови у призначенні пенсії позивачу за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, у своєму відзиві відповідач не наводить будь-яких заперечень на обставини, докази, факти, наведені позивачем у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
24.04.2019 року ОСОБА_1 - позивач звернулася до Новокодацького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення їй пенсії за віком.
24.07.2019 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 особисто отримав лист-відповідь Відділу з питань призначення та перерахунків пенсії № 2 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045650004108.
У вказаному листі відповідач відмовив позивачці у призначені пенсії за віком згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі невідповідності даних в ідентифікаційному коді та паспорті заявника.
Представник позивача надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ідентифікаційний код, інформація у якому щодо прізвища, ім'я та по батькові заявника повністю співпадає з даними паспорту С.Я. Фединяк-Баптішта.
Адвокатом позивача Захарчук К.О. було надіслано адвокатський запит № 25/09- 19ФБ від 25.09.2019 року для отримання інформації щодо стану розгляду заяви ОСОБА_3 -Баптішта про призначення пенсії за віком згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На зазначений адвокатський запит Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направило відповідь, в якій повідомила про наступне.
Статтею 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунку) або відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1), зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566 11846, передбачено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місяця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
24.04.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Новокадацького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У розписці-повідомленні до заяви від 24.04.2019 (надіслана заявниці листом Головного управління від 26.04.2019 № 491/025-53 на адресу проживання зазначену у заяві) було зазначено перелік документів, доданих до заяви, та які необхідно надати у визначений строк.
Оскільки необхідні документи не було надано у трьох місячний термін з дня звернення за пенсією, рішенням Головного управління від 24.07.2019 року заявниці відмовлено у призначенні пенсії.
25.07.2019 року заявником долучено картку платника податків з вірним прізвищем.
При цьому, інформуємо, що статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону при наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
При цьому відповідне зниження пенсійного віку застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, зокрема, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсійний вік початково зменшується на 2 роки та на 1 рік за 3 роки проживання, але не більше 5 років. При цьому початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється тим особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року, незалежно від часу проживання або роботи у цей період.
Згідно Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Згідно довідок від 17.07.2018 № 2338/04 та № 2339/04, виданих виконавчим комітетом Вараської міської ради, з 11.04.1989 по 23.07.1996 та з 26.07.1996 по 25.08.2004 заявниця проживала у м. Вараш (Кузнецовськ), яке до 01.01.2015 відносилося до зони посиленого радіологічного контролю.
Оскільки ОСОБА_1 протягом 4 років за наявними документами станом на 01.01.1993 року постійно не проживала в зоні посиленого радіологічного контролю, підстав для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як особі з числа потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії немає.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлені статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом шостим пункту 2 частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Згідно наданих довідок виконавчого комітету Вараської міської ради від 17.07.2018 № 2338/04 та № 2339/04, з 11.04.1989 року по 23.07.1996 року та з 26.07.1996 року по 25.08.2004 року позивач проживала у м. Варані (Кузнецовськ).
Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 106 від 23.07.1991, місто Кузнецовськ відноситься до посиленого радіологічного контролю.
Постановою Верховної Ради України від 19.05.2016 року місто Кузнецовськ перейменовано на місто Вараш.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (далі - Порядок № 22-1)
Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №41 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.
Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 04.09.2015 (№ 690/23/15-а), Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 05.05.2017 у справі № К/800/15193/17, від 03.10.2017у справі № К/800/31990/17. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17, від 28.03.2018 у справі № 333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.
Посвідчення позивачці було видано 01 червня 1990 року уповноваженим на те державним органом (Рівненська облдержадміністрація), який при видачі зазначеного посвідчення перевіряв достовірність поданих позивачем документів.
Згідно Посвідчення серії НОМЕР_2 позивачка є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), тобто відноситься до громадян, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Видача посвідчень проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними. Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, вищевказане посвідчення позивача є діючим, а отже підтверджує її статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, як це передбачено статтею 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Факт проживання у зоні посиленого радіологічного контролю підтверджується довідками про період проживання на цій території, що узгоджується із вимогами частин третьої та четвертої статті 15 даного Закону.
Це означає, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Таким чином, пенсійний вік позивача підлягає зниженню на 5 років.
Згідно із ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
В пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» Європейський суд з справ людини як джерело права вказав, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. З посиланням на закріплений в законодавстві України принцип i dubio pro tributario, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.
Виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України, така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як пенсійний вік, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020. Таке застосування вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Отже, відмова відповідача щодо призначення пенсії позивачу за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставною та неправомірною.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідач не довів правомірність своїх рішень, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
На підставі ст. 139 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до поданої заяви від 24.04.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до поданої заяви від 24.04.2019 року.
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник