Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3763/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком"
до Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м.Харків
про стягнення коштів 87 597,45 грн.
без виклику учасників справи
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариста "Харківський підшипниковий завод", в якій просить суд стягнути з останнього основний борг у сумі 85221,26 грн., втрати від впливу інфляціних процесів 1067,02 грн, 3% річних 557,71 грн., пеню 751,46 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг № 057004845/762 від 01.12.2011 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3763/20 в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, встановивши відповідачу строк для надання відзиву.
16.12.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№29381), в якому вказує, що позивачем не надано доказів отримання ПрАТ "ХАРП" документів, які є підставою для здійснення оплати наданих послуг, та не доведено факту порушення строків оплати за надані телекомунікаційні послуги. Разом із цим, зазначає про намір у добровільному порядку сплатити наявну заборгованість.
Враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
01.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" та Публічним акціонерним товариством "Харківський підшипниковий завод" правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод" (код ЄДРПОУ 05808853) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №057004845/762.
Відповідно до п.1.1 Договору позивач зобов'язався надати відповідачу загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених Абонентом (далі - Послуги), а Абонент зобов'язався своєчасно оплачувати отримані Послуги відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 4.3 передбачено, що система розрахунків, що застосовується Укртелекомом - з надсиланням рахунків.
Відповідно до п.4.5 Договору порядок оплати наданих послуг - внесення авансу.
Пунктом 4.15 Договору сторони обумовили, що оплата рахунку та отримані Послуги проводиться Абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати.
Відповідно до п.7.1 та п.7.2 Договору він діє протягом одного року та вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін письмово не повідомила про його припинення.
Відповідач має заборгованість перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги за вказаним договором за період січень-липень 2020 року включно в сумі 85 221,26 грн., що підтверджується рахунками, які виставлялись відповідачеві, що додаються.
На вказану заборгованість позивачем нараховано пеню в сумі 751,46 грн., інфляційні втрати в сумі 1067,02 грн., три відсотки річних у сумі 557,71 грн.
Позивач звертався до суду щодо стягнення наведеної заборгованості з заявою про видачу судового наказу за правилами наказного провадження в порядку ст. 150 ГПК України.
11.09.2020 року Господарським судом Харківської області на підставі зазначеної заяви було видано судовий наказ по справі № 922/2912/20.
02.10.2020 року ПАТ «Харківський підшипниковий завод» звернувся з заявою про скасування судового наказу.
05.10.2020 року ухвалою Господарського суду Харківської області було скасовано зазначений судовий наказ та роз'яснено ПАТ «Укртелеком» право звернутися з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, що позивач і зробив.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, боржник, не сплачуючи заборгованість за договором надання послуг, порушує ч.1 ст.903 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем надано відповідачу послуги за вказаним договором за період січень-липень 2020 року на загальну суму 85 221,26 грн., що підтверджується рахунками, які виставлялись відповідачеві.
Суд критично ставиться до заперечень відповідача стосовно недоведеності позивачем порушення строків виконання зобов'язань за договором у зв'язку із відсутністю доказів отриманння відповідачем відповідних документів на оплату наданих послуг, оскільки строки такої оплати встановлені п.4.15 Договору. Крім цього, цим же пунктом обумовлено, що у разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) Абонент повинен звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму.
Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за надані послуги у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором на суму 85 221,26 грн.
В той же час, з наданих до відзиву доказів вбачається, що після відкриття судом провадження по справі, 14.12.2020 відповідачем за платіжним доручення №3174 на рахунок позивача було сплачено плату за телекомунікаційні послуги за договором №057004845/762 від 01.12.2011 року у розмірі 25 000,00 грн.
Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладені вище обставини, провадження у справі підлягає закриттю в частині здійсненої відповідачем оплати, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Отже позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 60221,26 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями (постанова ВСУ від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс1 1).
Враховуючи встановлені обставини, зазначені положення діючого законодавства України, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 557,71 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1067,02 грн.
Щодо стягнення пені суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.1,4 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення.
Відповідно до п.5.2 Договору у разі несвоєчасної оплати наданих послуг Абонент сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.
Разом із цим, пунктом 4.22 Договору встановлено, що у разі неоплати отриманих Послуг в установлений пунктом 4.15 Договору строк Абоненту надсилається письмове попередження із зазначенням кінцевого строку оплати. Якщо протягом 10 днів після зазначеного в попередженні строку від Абонента не надійшло підтвердження про оплату, Укртелеком вживає заходів, передбачених п.3.2.5 Договору, у тому числі щодо нарахування пені.
Матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем на адресу відповідача попередження встановленого п.4.22 Договору, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність вимог в частині стягнення пені 751,46 грн.
Враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 61, 124, 129 Конституції України, статтями ст.ст.13, 46, 73-74, 76-80, 123, 129, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 25 000 грн.00 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (адреса: 61089, м.Харків, проспект Індустріальний, 3; код ЄДРПОУ 05808853) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (адреса: 01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд.18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 25614660; адреса: 61010, м.Харків, Нетіченська набережна, буд.8) 60 221 грн. 26 основного боргу за період січень-липень 2020 року включно, 557 грн. 71 коп. 3% річних, 1067 грн. 02 коп. інфляційних та 2102 грн. 00 коп. судового збору.
В частині стягнення 751 грн.46 коп. пені - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "29" грудня 2020 р.
Суддя С.Ч. Жельне