65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"28" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2945/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі Т.О. Липі
за позовом заступника прокурора Одеської області (вул. Пушкінська, 3 м. Одеса, 65026) в інтересах держави в особі: Серпневського навчально - виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів -дошкільний навчальний заклад" Тарутинської районної ради Одеської області (68522, Одеська обл., Тарутинський р-н., смт. Серпневе, вул. Молодіжна, буд. 122), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатана, буд 83) до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСВЄТ" (68522, Одеська обл., Тарутинський р-н., смт. Серпневе, вул. Кравченко, буд. 4) про визнання недійсним договорів та повернення земельної ділянки
за участю представників:
від прокуратури: Кірющенко А.В. - за посвідченням;
від ГУ Держгеокадастру в Одеській області: Ярошенко Г.Ю.- за довіреністтю;
від Серпневського НВК "ЗОШ I-III ступенів ДНЗ" Тарутинської районної ради Одеської області: не з'явився;
від відповідача: Кондраков В.В. - за ордером.
Заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Серпневського навчально - виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад" Тарутинської районної ради Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросвєт" в якому просив суд про: 1) визнання недійсним договору по сумісну діяльність від 01.01.2018р., укладеного між Серпневським навчально - виховного комплексом "Загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад" Тарутинської районної ради Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгросвєт", 2) зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Украгросвєт", звільнити земельну ділянку площею 100,00 га вартістю 3116766,00грн., розташовану на території Серпнівської селищної ради Тарутинського району Одеської області та повернути її Серпневському навчально-виховному комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад" Тарутинської районної ради Одеської області за актом прийому-передачі.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.04.2019 (суддя Цісельський О. В.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 (колегія суддів у складі: Принцевська Н. М., Ярош А. І., Поліщук Л. В.) рішення суду першої інстанції скасовано, позов залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 09.09.2020р., постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 04.04.2019 у справі № 916/2945/18 скасувані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2020 справу №916/2945/18 передано на розгляд судді Літвінова С.В.
Ухвалою суду від 29.09.2020 року прийнято справу до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.10.2020р.
21.10.2020р. та 09.11.2020р. протокольними ухвалами оголошено перерву у підготовчому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача, господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
У статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру").
Частинами першою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Частиною третьої наведеної вище норми встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини, за умовами якого представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Отже, системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Обгрунтовуючи позовну заяву Заступник прокурора Одеської області посилається на те, що позивачі, за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звернулись.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа вих. № 08-2681-18 прокуратури Одеської області який направлено на адресу позивачів направлено, в якому прокурор зазначив, що відповідно до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою встановлено підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Серпневського НВК та ГУ ДЗК в Одеській області та підготовлено позовну заяву про визнання недійсними договору про сумісну діяльність від 01.01.2018, укладеного між Серпневським НВК та ТОВ "Украгросвєт", яку найближчим часом ним буде направлено до Господарського суду Одеської області для розгляду по суті. При цьому прокурор також зазначив, що копію позовної заяви та долучені до неї документи будуть направлені згідно з вимогами процесуального законодавства.
Невідповідність оспорюваних договорів приписам чинного законодавства України і стало підставою для звернення прокурора до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Водночас 20.07.2020р. оприлюднено Постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, якою вирішено питання щодо виключно правової проблеми стосовно підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду шляхом:
- додання до позовної заяви доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів вчинення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ним ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи в такому разі достатньо самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позову прокурора до розгляду).
Окрім того, вирішено питання щодо правових наслідків у випадку, якщо суд після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи встановить відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначених законом підстав для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»), а саме:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які виникають правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 міститься висновок про застосування норм права, згідно з яким:
- Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
- Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
- Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
-Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
-Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
- Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
- Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
- Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Таким чином, суд доходить висновку, що прокурором не дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, та не доведено невжиття Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, відтак і бездіяльності позивача, а отже не довів підстав для представництва Головного управління Держгеокадастру в Одеській області при зверненні з цим позовом до суду.
Щодо здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Серпневської НВК суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Тарутинської районної ради №32/2017-РР від 14.06.2017 було затверджено нову редакцію Статуту Серпневського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІI ступенів дошкільний навчальний заклад" Тарутинської районної ради Одеської області.
Відповідно до п.1.1 Статуту Серпневський НВК є навчально-виховним закладом, який утворений на майні, що належить на праві спільної власності територіальним громадам сіл і селищ Тарутинського району, інтереси яких представляє Тарутинська районна рада Одеської області і за своїм статусом є комунальним навчальним закладом.
Координація діяльності Серпневського НВК здійснюється уповноваженим Тарутинською районною радою Одеської області органом - Тарутинською районною Державною адміністрацією Одеської області, у тому числі її структурним підрозділом у сфері освіти.
Від так з огляду на положення його статуту, Серпневського НВК не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а відтак, не має повноважень на звернення до суду з даним позовом, тому прокурором помилково, на думку суду, визначено в якості позивачів Серпневський НВК
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі: Серпневського навчально - виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів -дошкільний навчальний заклад" Тарутинської районної ради Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСВЄТ" про визнання недійсним договорів та повернення земельної ділянки. підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
На підставі наведеного, питання щодо повернення судового збору з державного бюджету позивачу може буде вирішено господарським судом після надходження до суду відповідного клопотання позивача.
Керуючись п.п. 2 ч.1 ст.226, ст.ст. 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі: Серпневського навчально - виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів -дошкільний навчальний заклад" Тарутинської районної ради Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСВЄТ" про визнання недійсним договорів та повернення земельної ділянки- залишити без розгляду.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.12.2020р.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя С.В. Літвінов