24.12.2020 року м. Дніпро Справа № 904/5484/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Кузнецова В.О., Коваль Л.А.
при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Соловйова А.Є.) від 10.09.2020р. у справі № 904/5484/19
за позовом Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланорін", м. Дніпро
відповідача-2: Компанії Мелчет Інвест Лімітед, Насау, Багами
відповідача-3: Компанії Дакстон Холдінгз Лімітед, Лімассол
відповідача-4: Компанії Лакріно Інвестментс Лімітед, Лімассол, Кіпр
відповідача-5: Компанії Мілнербей С.А., Тортола, Британські Віргінські Острови
відповідача-6: Компанії Бріммілтон Лімітед, Тортола, Британські Віргінські Острови
відповідача-7: Компанії Ренальда Інвестментс Лімітед, Лімассол, Кіпр
про визнання договорів недійсними, -
У грудні 2019р. Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланорін", відповідача-2: Компанії Мелчет Інвест Лімітед, відповідача-3: Компанії Дакстон Холдінгз Лімітед, відповідача-4: Компанії Лакріно Інвестментс Лімітед, відповідача-5: Компанії Мілнербей С.А., відповідача-6: Компанії Бріммілтон Лімітед, відповідача-7: Компанії Ренальда Інвестментс Лімітед про визнання недійсними договорів, на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланорін" набуло акції, емітовані АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюванні договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а тому існують підстави для визнання цих договорів недійсними.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2020 року у справі № 904/5484/19 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2020 року у справі № 904/5484/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
Так, в обгрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що оспорюванні договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що є підставою для визнання їх недісними, а укладенням таких договорів порушені права та інтереси позивача, як емітента акцій, на які нараховуються дивіденди, адже внаслідок укладення спірних договорів змінюється власник акцій Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та кредитор у зобов'язанні з їх виплати, а відтак змінюються податкові зобов'язання позивача, які пов'язані з виплатою дивідендів, що не враховано судом першої інстанції.
Також судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що відповідачі належать до групи "Приват", основними власниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , активи яких перебувають під всесвітнім арештом за наказом Високого Суду Англії від 19.12.2017, що виданий під час розгляду справи, яка розпочата АТ КБ "Приватбанк" проти своїх колишніх власників, ухиленням від виконання, якого і обумовлено укладення спірних договорів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2020 року у справі № 904/5484/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 26.11.2020р.
У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 26.11.2020р. по 24.12.2020р.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсягу та просив її задовольнити.
Представник відповідача-1 у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до фактичних обставин справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на відсутність порушення будь-яких парав та інтересів позивача укладенням спірних договорів та не доведенням ним належними та допустимими доказами обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочину, зокрема його укладення без наміру настання реальних правових наслідків.
Представник відповідачів-2-7 надав у судовому засіданні усні пояснення, згідно з якими також заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія апеляційного суду дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - AT “ПІВДГЗК” та/або позивач) є приватним акціонерним товариством, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Позивач вказує, що з реєстру акціонерів Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" станом на 07.07.2018, отриманому у Публічного акціонерного товариства “Національний депозитарій України”, який створений відповідно до Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” для забезпечення функціонування єдиної системи депозитарного обліку, він дізнався про зміни у складі акціонерів, які разом володіють 5,37391% у його статутному капіталі.
Так, відповідно до реєстру акціонерів станом на 20.09.2017 акціонерами Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" були, зокрема:
1. Мелчет Інвест Лімітед, Нассау, Багами - кількість акцій - 14 599 508, 40 250 000, відсоток від статутного капіталу 0,681055, 1,87763;
2. Бріммілтон Лімітед, Тортола, Британські Віргінські острови - кількість акцій - 51 507 887, відсоток від статутного капіталу - 2,402802;
3. Мілнербей С.А., Тортола, Британські Віргінські острови кількість акцій - 5 689 203, 3 002 500, відсоток від статутного капіталу - 0,265396, 0,140064;
4. Дакстон Холдінгз Лімітед, Лімассол, Кіпр - кількість акцій - 149 100, відсоток від статутного капіталу - 0,006955;
5. Ренальда Інвестментс Лімітед, Лімассол, Кіпр - кількість акцій - 100, відсоток від статутного капіталу - 0,000004;
6. Лакріно Інвестментс Лімітед, Лімассол, Кіпр - кількість акцій - 100, відсоток від статутного капіталу - 0,000004, загальна кількість акцій становить 115 198 398, загальний відсоток від статутного капіталу - 5,37391.
Відповідно до реєстру акціонерів станом на 07.07.2018 акціонерами Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" є, зокрема:
7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кріон" кількість акцій - 25 000 000, відсоток від статутного капіталу - 1,16623;
8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланорін" кількість акцій - 29 849 508, відсоток від статутного капіталу - 1, 392455;
9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Консіст" кількість акцій - 14 298 890, відсоток від статутного капіталу - 0,667031;
10. Wadless Holdings Limsted (Кіпр) НЕ118080 - кількість акцій - 21 160 000, відсоток від статутного капіталу - 0,987097;
11 Праймкеп Секьюрітіс ЛТД (Кіпр) - кількість акцій - 20 680 000, відсоток від статутного капіталу - 0, 964705;
12. Міконос Венчерз ЛТД (Кіпр) - кількість акцій - 2 710 000, відсоток від статутного капіталу - 0,126419;
13. Ренітаво Інвестмент ЛТД (Кіпр) - кількість акцій - 1 500 000, відсоток від статутного капіталу - 0,069973, загальна кількість акцій становить 115 198 398, загальний відсоток від статутного капіталу - 5,37391.
Позивач вважає, що договори на підставі яких було передано акції Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від осіб 1-6 до осіб 7-13 не спрямовані на реальне настання правових наслідків та укладені з метою уникнення наслідків застосування наказу про всесвітній арешт активів основних власників групи “Приват”, накладеного Високим Судом Англії, що і є підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду про визнання таких договорів недійсними.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не є особою, чиї права та інтереси порушені або можуть бути порушені внаслідок укладення договорів, які він оскаржує, та не є особою, якій законом надане право на звернення до суду з позовом про визнання таких договорів недійсним, а його позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, відповідно до ст 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського ту, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених економ до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом входів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При вирішенні спору та ухваленні рішення суд первісно має з'ясувати, чи існує спір в принципі, тобто яким чином порушені, не визнані або оспорюються права, свободи чи законні інтереси особи, яка звернулася до суду з позовом, зокрема, спірним правочином, і яким чином вирішення спору сприятиме ефективному захисту таких порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача.
У разі якщо суд на підставі наявних у справі доказів дійде висновку про відсутність факту порушення прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася до суду із позовом, тобто встановить відсутність спору як такого, то підстави для задоволення позовних вимог з огляду на завдання цивільного судочинства, визначені статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, будуть відсутні незалежно від наявності або відсутності формальних порушень при вчиненні дії або укладенні правочину, які становлять предмет позову.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постановах від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18, від 14.01.2020 у справі № 904/4009/18.
Так в постанові від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18 Верховний Суд серед іншого зазначив:
“При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14).
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин”.
З огляду на наведене Верховний Суд в постанові від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18 дійшов наступних висновків:
“Отже, боржник, тобто особа, право вимоги до якої відступається, не входить до складу учасників нього договору. Договір факторингу не впливає безпосередньо на права та обов'язки боржника, оскільки в ньому випадку не встановлюється, не припиняється, не змінюється основне зобов'язання.”
Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не обґрунтовано, яким чином укладення договорів, які він просить визнати недійсними, призвело до порушення, невизнання або оспорювання його прав і законних інтересів, а на підтвердження порушення своїх прав позивачем не подано жодних доказів.
При цьому, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що позивачем не подано до матеріалів справи договорів чи їх копій, які він просить визнати недійсними, втім як вірно вказано місцевим господарським судом відсутність в матеріалах справи оспорюваних договорів не є перешкодою для розгляду справи, оскільки зміна власників акцій Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відбулась на підставі відповідних договорів, що зокрема підтверджується даними реєстру акціонерів Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та даними щодо обліку акцій на рахунках депозитарних установ - Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії "Бізнес-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Он-лайн капітал", а також не заперечується відповідачами.
Позивач не виступає стороною оспорюваних договорів, що учасниками справи також не оспорюється, а питання про його права та інтереси жодним чином не вирішувались при їх укладенні, що свідчить про відсутність порушення його прав та інтересів внаслідок їх укладення.
При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи позивача про його заінтересованість щодо спірних договорів, оскільки від дійсності договорів, на підставі яких ТОВ "Ланорін" набуло акції AT “ПІВДГЗК”, прямо залежить особа кредитора AT “ПІВДГЗК” щодо виплати дивідендів, адже заміна кредитора у зобов'язанні з виплати дивідендів не впливає на зміст та обсяг прав та обов'язків позивача по відношенню до особи, яка є власником акцій на час виплати дивідендів, тобто зиіна власника акцій не призводить до порушення будь-яких прав та інтересів позивача.
Окрім цього, з реєстрів акціонерів та виписки з рахунку в цінних паперах AT “ПІВДГЗК” достовірно відомо про особу кредитора у зобов'язанні з виплати дивідендів, а з матеріалів справи не вбачається існування спору між колишніми та нинішнім акціонерами щодо права власності на акції та права на отримання дивідендів.
Не може бути підставою для звернення до суду з позовом про визнання недійсними спірних договорів і питання щодо оподаткування операцій з виплати дивідендів, що є змістом зовсім інших правовідносин.
Вірним є і висновок місцевого господарського суду про недоведення позивачем належними та допустимими доказами обставин укладення спірних договорів, як таких, що не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а саме без заміни реального власника переданих активів та з метою уникнення наслідків застосування наказу про всесвітній арешт активів.
Так, ч. 1 ст. 4 Закону України “Про акціонерні товариства” передбачено, що акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України “Про акціонерні товариства”, усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.
Відповідно до ст. 8 Закон України “Про депозитарну систему України”, підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права з відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.
Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.
ТОВ "Ланорін" є власником акцій AT “ПІВДГЗК”, що підтверджується обліковим записом на рахунку в цінних паперах в депозитарній установі.
Таким чином, заміна власника акцій AT “ПІВДГЗК” відбулась у відповідності до вимог чинного законодавства України, що підтверджується належними та допустимими доказами, а про таку зміну достовірно відомо позивачу та не заперечується ним.
Як вірно вказано місцевим господарським судом, роздруківка з інтернет-сайту з текстом рішення Високого Суду Англії, яке судячи з його тексту, наданого позивачем, не стосується учасників справи, та виписки з реєстру акціонерів позивача на певні дати не підтверджують і не можуть підтверджувати викладених в позовній заяві обставин, тобто не є належними та допустимими доказами у справі.
Отже, позивачем не подано до матеріалів справи жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наведених ним у позові обставин щодо укладення відповідачами спірних договорів без спрямування реального настання, обумовлених ними, правових наслідків, що також спростовується діями відповідачів зі зміни облікових записів на рахунку в цінних паперах щодо власника акцій AT “ПІВДГЗК” у відповідних депозитарних установах.
За наведених обставин та виходячи з приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України позовні вимоги позивача є необгрунтованими, неправомірними та вірно залишені без задоволення судом першої інстанції.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 10.09.2020р. відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3153,00грн. слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2020р. у справі № 904/5484/19 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2020р. у справі № 904/5484/19 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 29.12.2020 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя Л.А. Коваль