08.12.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1685/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач),
суддів: Кощеєв І.М., Кузнецової І.Л.
Секретар судового засідання Загреба В.С.
Представники сторін:
від позивача: Остапенко В.М., дов.№14-201 від 17.05.2019, адвокат
Представник відповідача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 у справі № 904/1685/18 (суддя Ніколенко М.О.)
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро
про стягнення пені у розмірі 63711404,21 грн., 3% річних у розмірі 15 719 179,83 грн. та інфляційної складової у розмірі 50 564 334,02 грн.
Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020, заяву № 49701-Сл-7544-1120 від 10.11.2020 про забезпечення доказів повернуто відповідачу на підставі ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи та вимоги апеляційної скарги.
Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у відзиві на апеляційну скаргу заперечило проти її доводів апеляційної скарги, просило залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу місцевого господарського суду без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою суду від 30.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 у справі № 904/1685/18. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 08.12.2020р.
08.12.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про стягнення 204857901,62 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором купівлі - продажу природного газу №16-405-Н від 28.10.16.
На адресу місцевого господарського суду, 10.11.2020 надійшла заява відповідача про забезпечення доказів.
До заяви про забезпечення доказів не додано доказів сплати судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повернув її заявнику, про що постановив ухвалу.
Місцевий господарський суд, розглянувши заяву про забезпечення доказів, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно з ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору. Так, зазначеним Законом визначено ставки судового збору за подання заяви про забезпечення доказів до суду загальної юрисдикції та до адміністративного суду.
Водночас, статтею 4 Закону не передбачена сплата судового збору за подання заяви про забезпечення доказів безпосередньо до господарського суду. Отже, в даному випадку, має місце юридична колізія.
Принцип правової визначеності (певності) - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.
Зокрема, у справі "Новік проти України" (заява №48068/06, рішення від 18.12.2008) Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №911/1521/18 та від 09.11.2020 у справі № 904/2404/18.
Щодо досліджуваної справи, то предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду про повернення заяви про забезпечення доказів у зв'язку з несплатою заявником судового збору.
З урахування викладеного та практики Європейського Суду з прав людини, при застосуванні принципу правової визначеності, у даному випадку, є наявною юридична колізія, оскільки Господарський процесуальний кодекс України встановлює порядок, за яким при поданні заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом, а Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплату судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів, тому тлумачення норми права повинно бути здійснене на користь особи, яка подає заяву про забезпечення доказів, адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил щодо порядку і розміру сплати судового збору, то саме на неї покладаються негативні наслідки неможливості застосування ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, оскаржувану ухвалу господарського суду слід скасувати як таку, що постановлена з неправильним застосуванням норми матеріального права.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 271, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з Обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськаз збут» - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 у справі № 904/1685/18 скасувати.
Справу № 904/1685/18 передати на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області;
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складений 29.12.2020р.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя І.Л. Кузнецова