28.12.2020 місто Дніпро Справа № 912/1910/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Широбокової Л.П., Чус О.В.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Соболь Наталії Іванівни на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2020 (повний текст оформлений 12.10.2020, суддя Глушков М.С.) у справі №912/1910/20
за позовом Фізичної особи-підприємця Соболь Наталії Іванівни, м. Кропивницький
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький
про визнання укладеною додаткової угоди, -
Фізична особа-підприємець Соболь Наталія Іванівна звернулася до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 14.10.2008 в редакції:
"ДОДАТКОВА УГОДА
про поновлення договору оренди землі
с. Рощахівка
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в особі начальника Зінченка Ігоря Івановича, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 (іменоване в подальшому - "орендодавець"), з одного боку, та
Фізична особа-підприємець Соболь Наталія Іванівна (іменоване в подальшому "орендар"), з другого боку, далі разом іменовані - "сторони", а кожний окремо - "сторона",
відповідно до пункту 36 договору оренди землі, укладеного між Бобринецькою районною державною адміністрацією, в особі голови райдержадміністрації Рожкована Сергія Миколайовича як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Соболь Наталією Іванівною як орендарем, зареєстрованого у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр-ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 жовтня 2008 року за №040836500047 (далі - договір оренди землі від 14 жовтня 2008 року) уклали цю додаткову угоду про наступне:
1. Змінити редакцію пункту 9 договору оренди землі від 14.10.2008, викладену у резолютивній частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2018 у справі №912/2711/18.
2. Пункт 9 договору оренди землі від 14.10.2008 викласти в редакції:
"Орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі у розмірі 160 031,92 грн. (сто шістдесят тисяч тридцять одна гривня 92 коп.) або 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 1 січня поточного року".
3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 14.10.2008.
Реквізити та підписи сторін:
Орендодавець: Орендар:
Головне управління Держгеокадастру Фізична особа-підприємець
у Кіровоградській області Соболь Наталія Іванівна
Місцезнаходження: вул. Академіка Місце реєстрації: 27250, Кіровоградська
Корольова, 26, м. Кропивницький, область, Бобринецький район,
Кіровоградська область, 25006 с. Миколо-Бабанка
Код в ЄДР: 39767636 Ідентифікаційний код: НОМЕР_1
Орендодавець: Орендар:
________________/І.І.Зінченко ________________/Н.І. Соболь"
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2020 у справі №912/1910/20 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що орендна плата у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки встановлена додатковою угодою, яку визнано укладеною рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2018 у справі №912/2711/, яке набрало законної сили і є обов'язковим для виконання його сторонами, а тому розмір орендної плати не може бути змінений за рішенням суду у даній справі, а тільки за угодою сторін. Крім того, суд першої інстанції не уповноважений на перегляд рішення іншого суду першої інстанції.
Місцевий господарський суд відхилив доводи позивача щодо нерентабельності виробництва як підставу для зміни розміру орендної плати, зазначивши, що у випадку нерентабельності сільськогосподарського виробництва Фізична особа - підприємець Соболь Наталія Іванівна має право, зокрема, звернутися до відповідача про дострокове розірвання договору оренди за взаємною згодою сторін, відповідно до пункту 38 договору.
Також місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем його охоронюваних законом прав та інтересів або наявність істотних змін обставин чи істотного порушення відповідачем умов договору, які б давали підстави для зміни умов договору в судовому порядку.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Соболь Наталія Іванівна звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2020 у справі №912/1910/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не надана оцінка доводам позивача про те, що передбачений у спірному договорі оренди землі розмір орендної плати є максимальним, доводам стосовно стану земельної ділянки та рентабельності від її використання. Апелянт зазначає, що встановлення у додатковій угоді при продовженні строку дії договору оренди землі орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки (справа №912/2711/18) було вимушеним, оскільки відповідач не погоджувався на продовження договору оренди землі з іншим розміром орендної плати. За доводами апелянта, між сторонами у справі №912/2711/18 не існувало спору щодо розміру орендної плати, тому місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про те, що орендна плата у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки встановлена рішенням суду та може бути змінена тільки за угодою сторін.
Апелянт вказує, що доходом фізичної особи-підприємця є реалізація вирощеної та зібраної сільськогосподарської продукції, без можливості орендувати землю для здійснення підприємницької діяльності позивач (апелянт) не матиме джерела доходів. Також апелянт зазначає, що у разі наявності у нього бажання достроково розірвати договір не було б позову про зміну умов договору оренди землі.
Апелянт вважає, що ним належним чином доведено наявність підстав для зменшення розміру орендної плати, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2020 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Широбокової Л.П., Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Соболь Наталії Іванівни на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2020 у справі №912/1910/20; розгляд скарги призначений у судове засідання на 28.12.2020.
У судове засідання, яке відбулося 28.12.2020, представники сторін не з'явилися.
Фізична особа-підприємець Соболь Наталія Іванівна повідомлялася про день, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Центрального апеляційного господарського суду та телефонограмою, яку отримано 26.11.2020 о 14:27 год. Ковальчук Ю.М.
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відзиву на апеляційну скаргу не подало, про день, час та місце розгляду справи повідомлялось шляхом направлення ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2020 на електронну адресу (kirovohrad@land.gov.ua) та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Центрального апеляційного господарського суду.
Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась; сторони повідомлялись про день, час та місце розгляду справи; сторони не скористалися правом взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2008 між Бобринецькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Соболь Наталією Іванівною (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Рощахівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області кадастровий номер 3520886400:02:000:9019, загальною площею 76,73 га строком на 10 років.
Договір зареєстрований Бобринецьким районним відділом Кіровоградської філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.10.2008 року за №04083650046.
Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі у розмірі 22 042,00 грн. або 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня поточного року.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2018 у справі №912/2711/18 за позовом Фізичної особи - підприємця Соболь Наталії Іванівни до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 14.10.2008 про поновлення договору оренди землі, зокрема,
- пункт 8 договору викладений у редакції:
"Строк дії договору продовжено на 7 років до 22 жовтня 2025 року, загальний строк, на який його укладено, становить 17 (сімнадцять) років. Після закінчення строку-договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця рекомендованим листом з повідомленням про намір продовжити його дію".
- пункт 9 договору викладено у редакції:
"Орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі у розмірі 71 715,96 грн. (сімдесят одна тисяча сімсот п'ятнадцять гривень 96 коп.) або 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 1 січня поточного року".
02.03.2020 Фізична особа - підприємець Соболь Наталія Іванівна звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом від 19.02.2020 про внесення змін до договору, а саме: зменшення ставки орендної плати з 12% від нормативної грошової оцінки землі до 8%, до якого додала проект додаткової угоди.
Вказаний лист відповідач отримав, що підтверджується роздруківкою з веб-сайту Укрпошти (а.с. 16).
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 09.04.2020 направило на адресу Фізичної особи - підприємця Соболь Наталії Іванівни лист-повідомлення №С-3594/0-100/0/17-20, в якому вказало про відсутність підстав для внесення змін до договору.
На підтвердження доказів відправлення вказаного листа відповідачем надано фіскальний чек від 09.04.2020 (а.с. 71).
Фізична особа-підприємець Соболь Наталія Іванівна вважає, що наявні підстави для внесення змін до договору оренди землі в частині зменшення розміру орендної плати та просить суд визнати укладеною додаткову угоди про внесення змін до договору оренди землі від 14.10.2008 в редакції: "Орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі у розмірі 160 031,92 грн. (сто шістдесят тисяч тридцять одна гривня 92 коп.) або 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 1 січня поточного року".
Предметом спору є визнання укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 14.10.2008 в частині розміру орендної плати шляхом викладення пункту 9 договору в редакції: "Орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі у розмірі 160 031,92 грн. (сто шістдесят тисяч тридцять одна гривня 92 коп.) або 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 1 січня поточного року".
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтями 13, 15, 21, 23 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
дата укладення та строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі", пункту 36 договору оренди землі від 14.10.2008 зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Статтею 651, 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Наведеними положеннями визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Тобто, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
У той же час, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Тобто, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відтак, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту, що й унормовано в положеннях статей 4-5 Господарського процесуального України.
Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Матеріалами справи підтверджується, що до договору оренди землі від 14.10.2008 рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2018 у справі №912/2711/18 за позовом Фізичної особи - підприємця Соболь Наталії Іванівни до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області внесені зміни (визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 14.10.2008 про поновлення договору оренди землі), якими строк дії договору продовжено на 7 років до 22 жовтня 2025 року, орендну плату встановлено у розмірі 71 715,96 грн. або 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 1 січня поточного року.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні, орендна плата в розмірі 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлена рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2018 у справі №912/2711/18, яке набрало законної сили, і є обов'язковим для виконання його сторонами; тому розмір орендної плати не може бути змінений за рішенням суду у даній справі, а тільки за угодою сторін. Крім того, суд першої інстанції не уповноважений на перегляд рішення іншого суду першої інстанції.
Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що між сторонами у справі №912/2711/18 не існувало спору щодо розміру орендної плати, тому місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про те, що орендна плата у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки встановлена рішенням суду та може бути змінена тільки за угодою сторін.
Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта, оскільки позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Соболь Наталії Іванівни у справі №912/2711/18 стосувались, в тому числі й зміни розміру орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Вимога Фізичної особи - підприємця Соболь Наталії Іванівни щодо зміни розміру орендної плати на 12% від нормативної грошової оцінки була розглянута Господарським судом Кіровоградської області у справі №912/2711/18 та задоволена шляхом визнання додаткової угоди укладеною в редакції позивача.
Таким чином, є безпідставними доводи апелянта про відсутність між сторонами у справі №912/2711/18 спору щодо розміру орендної плати.
Апелянт зазначає, що встановлення у додатковій угоді при продовженні строку дії договору оренди землі орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки (справа №912/2711/18) було вимушеним, оскільки відповідач не погоджувався на продовження договору оренди землі з іншим розміром орендної плати.
Водночас, як правильно зазначено місцевим господарським судом, зміни щодо розміру орендної плати були внесені на підставі рішення господарського суду за позовом саме позивача.
Апелянт вважає, що ним належним чином доведено наявність підстав для зменшення розміру орендної плати, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.
На підтвердження наявності підстав для зміни (зменшення) розміру орендної плати за землю позивач посилається на нерентабельність сільськогосподарського виробництва через необхідність дотримання ефективності вирощування сільськогосподарських культур (дотримання сівозміни).
Відхиляючи доводи позивача щодо нерентабельності сільськогосподарського виробництва, місцевим господарським судом вказано, що позивач має право, зокрема, звернутися до відповідача про дострокове розірвання договору оренди за взаємною згодою сторін, відповідно до пункту 38 договору.
Апелянт вважає такі доводи місцевого господарського суду безпідставними та зазначає, що у разі наявності у нього бажання достроково розірвати договір не було б позову про зміну умов договору оренди землі.
Апеляційний господарський суд зазначає, що наведені позивачем у позові та в апеляційній скарзі підстави для зміни (зменшення) розміру орендної плати за землю не є підставами для зміни договору оренди відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України.
При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що необхідність дотримання ефективності вирощування сільськогосподарських культур (дотримання сівозміни), розробленого Інститутом сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України не є погіршенням стану земельної ділянки та, відповідно, не є підставою для зменшення розміру орендної плати відповідно до статті 23 Закону України "Про оренду землі".
За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Соболь Наталії Іванівни на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2020 у справі №912/1910/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2020 у справі №912/1910/20 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Соболь Наталію Іванівну.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 29.12.2020.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя О.В. Чус
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.121.2020 у справі №912/1910/20 поштою не надсилаються.
Надіслати копію цієї постанови на електронну адресу (згідно із наявної інформацією в матеріалах справи) Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (kirovohrad@land.gov.ua).
Про прийняття постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.121.2020 у справі №912/1910/20 повідомити Фізичну особу-підприємця Соболь Наталію Іванівну шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Центрального апеляційного господарського суду.