вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" грудня 2020 р. Справа№ 910/10385/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Зубець Л.П.
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2020
у справі № 910/10385/20 (суддя - Курдельчук І.Д.)
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи»
про стягнення 1 384 241, 50 грн,
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ст.269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Короткий зміст заявлених вимог
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/10385/20 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» про стягнення 1 384 241, 50 грн. Позов мотивований порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 03.10.2018 № 18-318-Н в частині своєчасності оплати отриманого газу.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 зупинено провадження у справі № 910/10385/20 за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України» до ДП «КиївГазЕнерджи» про стягнення 1 384 241, 50 грн до набрання законної рішення у справі № 904/1210/18 за позовом НАК «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про стягнення 124 155 033, 81 грн на підставі ст. 227, 229 ГПК України.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.
Не погодившись з вказаною ухвалою, АТ «НАК «Нафтогаз України» 04.11.2020 (згідно з відомостями відділення поштового зв'язку) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2020. Також скаржник просить відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати. Заявником також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано отриманням оскаржуваного акту 26.10.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020, апеляційну скаргу АТ «НАК «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 залишено без руху та запропоновано скаржнику надати докази сплати судового збору.
27.11.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази сплати судового збору в розмірі 2 102, 00 грн, на підтвердження чого надано платіжне доручення № 0000011394 від 03.11.2020. Заяву подано в строк, встановлений судом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 було, зокрема, поновлено Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі № 910/10385/20; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, призначено до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування.
Апелянт зазначає, що п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України передбачено обов'язок суду запинити провадження у справі, що обумовлено об'єктивною неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом розгляду. Натомість, за доводами скаржника у даній справі відсутня необхідність зупинення розгляду справи, оскільки відсутня така об'єктивна неможливість, про яку йдеться в п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Більше того, як наголошує апелянт Верховним Судом вже розглядались аналогічні справи (№ 904/1210/18 та № 903/918/18), в яких сформовані остаточні висновки, які можуть бути використані при розгляді даної справи.
А тому скаржник просив апеляційну скаргу у даній справі задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.
5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Відзиву на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надійшло. Клопотання про продовження строку для його подачі заявлено не було. Ухвалу про відкриття провадження від 01.12.2020 сторона отримала 07.12.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.
6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/10385/20 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» про стягнення 1 384 241, 50 грн. Позов мотивований порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 03.10.2018 № 18-318-Н купівлі-продажу природного газу в частині своєчасності оплати отриманого газу.
У підготовчому засіданні 07.10.2020 представник відповідача клопотав про зупинення провадження у справі з тих підстав, що позивач посилається на правову позицію Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 26.06.2020 у справі 904/1210/18 за позовом НАК "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про стягнення 124 155 033, 81 грн, однак вказаним судовим рішенням спір не був вирішений по суті, а справа направлена на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 зупинено провадження у справі № 910/10385/20 за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України» до ДП «КиївГазЕнерджи» про стягнення 1 384 241, 50 грн до набрання законної рішення у справі № 904/1210/18 за позовом НАК «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про стягнення 124 155 033, 81 грн на підставі ст. 227 ГПК України.
При цьому, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з наступного.
Як вбачається з ЄДРСР (№ рішення 90115704) 26.03.2018 НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" про стягнення 60 493 442, 45 грн пені, 13 939 822, 28 грн 3% річних та 49 721 769,08 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 26.05.2017 по 27.02.2018. Позов мотивований порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 12.04.2017 № 17-204-Н (далі - Договір) в частині своєчасності оплати отриманого газу.
Тобто, за висновком суду першої інстанції, спори у обох справах виникли з подібних правовідносин, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог.
Судом взято до уваги, що позивач обґрунтовує свої вимоги, які врегульовані Постановою №792 від 30.09.2015 та у подальшому, у відповіді на відзив, вказує на необхідність врахування правових висновків щодо застосування положень Постанови КМ в аналогічних правовідносинах, викладені в постанові Верховного Суду.
Однак, постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 904/1210/18 останню передано на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення відповідної справи, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі та у відповідних судових рішеннях.
Враховуючи те, що у справі №904/1210/18 розглядається питання правових підстав застосування постанови КМУ №792від 30.09.2015 «Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ», тобто тотожні об'єкт та предмет правового регулювання, що і у справі № 910/10385/20, то суд зупинив провадження в даній справі для правильного вирішення спору, вказавши, що існує об'єктивна неможливість розгляду даної господарської справи.
Отже, суд першої інстанції зробив висновок, що він позбавлений можливості розглянути позовні вимоги у даній справі по суті, без зупинення провадження у справі, самостійно надати оцінку доказам і застосуванню правових норм, відповідно, до формування правових висновків у справі 910/1210/18. А тому суд вирішив зупинити провадження у справі, мотивуючи це об'єктивною неможливістю розгляду даної господарської справи.
Суд апеляційної інстанції вважає помилковим такий висновок місцевого господарського суду з урахуванням наступного.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Так, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За змістом пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Враховуючи те, що зупинення провадження в справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення, то за обставин застосування вказаної норми, за вимогами статті 234 ГПК України суди мають належним чином обґрунтувати висновки, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, зокрема, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження в справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження в справі господарський суд, у кожному випадку, повинен з'ясувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 911/735/19.
Так, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, процитувавши положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, що спір у даній справі та у справі № 904/1210/18 виникли з подібних правовідносин, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог.
Аналіз п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України свідчить, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Водночас, суд першої інстанції, цитуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, фактично навів обґрунтування для зупинення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. При цьому наведена норма обумовлює право суду зупинити провадження виключно у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, а не судом першої, апеляційної інстанції.
Таким чином, процесуальним Законом передбачено як обов'язок суду зупинити провадження у справі (ст. 227 ГПК України), так і право суду (ст. 228 ГПК України).
В даній справі правовою підставою зупинення, виходячи з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, все ж виступає п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України (що не є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі).
26.06.2020 Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було ухвалено постанову у справі № 904/1210/18, якою скасовано попередні судові акти, а матеріали справи надіслано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Тобто на момент ухвалення оскаржуваної ухвали (20.10.2020) розгляд справи № 904/1210/18 вже не здійснювався у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень справа розглядалася в суді апеляційної інстанції. Тобто підстави для застосування п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України у суду першої інстанції були відсутні.
При цьому, в чому полягає об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 904/1210/18 в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України судом першої інстанції не зазначено. У чому полягає неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у справі № 904/1210/18 (у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами, тощо), судом першої інстанції також не наведено. А тому висновок суду першої інстанції про зупинення провадження (на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України) також визнається необґрунтованим.
Також, суд апеляційної інстанції приймає доводи скаржника стосовно спірного питання по суті спору у справі № 904/1210/18 (відносно Постанови КМУ № 792).
Так, колегія суддів у зазначеній постанові звернула увагу на таке: « 9.1. Приймаючи постанову у цій справі і здійснивши аналіз положень Порядку відкриття (закриття) рахунків та Порядку проведення розрахунків, затверджених Постановою № 792, в сукупності з приписами частини шостої статті 11 Закону, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду доходить висновку, що хоча Постановою № 792 визначено спеціальний механізм проведення розрахунків, який усуває газопостачальні підприємства від розподілу коштів, сплачених споживачами за спожитий ними природний газ на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, однак положення Постанови № 792 не обмежують газопостачальні підприємства у можливості виконати свої обов'язки з оплати отриманого газу за договорами, укладеними з оптовими продавцями, шляхом здійснення розрахунків у інший спосіб, ніж з поточних рахунків із спеціальним режимом використання; не ставлять повноту та своєчасність виконання газопостачальними підприємствами договірних обов'язків з оплати отриманого газу на користь оптових продавців в залежність від оплати газу споживачами; не скасовують і не обмежують відповідальність споживачів перед газопостачальними підприємствами за невиконання обов'язків з оплати за спожитий газ; не змінюють строків здійснення розрахунків за договорами, укладеними між газопостачальними підприємствами та оптовими продавцями, що відповідно не виключає відповідальності, передбаченої умовами таких договорів, зокрема, у вигляді пені за прострочення оплати та виникнення зобов'язань, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, з оплати боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції.».
Водночас, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду даної справи в контексті наведеного висновку Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та в чому полягає необхідність зупинення провадження до набрання законної сили рішенням у справі № 904/1210/18 (встановлення певної обставини, яку неможливо встановити самостійно, пов'язаність вимоги з даними, тощо), суд першої інстанції також не зазначив. А тому висновок про зупинення провадження визнається помилковим.
Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої державою Україна, закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.
Відповідно до практики ЄСПЛ, питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинен оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою Суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (див. SьЯmann v. Germany, рішення від 16.09.1996, § 48; Kudla v. Poland [GC], no. 30210/96, § 124).
Таке право кореспондується з обов'язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (пункт 35 рішення 07.07.1989 ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" та параграфи 66, 69 рішення ЄСПЛ 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Північний апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд необґрунтовано задовольнив клопотання сторони про зупинення провадження, оскільки ним не наведено обґрунтування відсутності власних повноважень щодо встановлення обставин справи та оцінки доказів, що мало наслідком порушення принципів змагальності, диспозитивності судового процесу та розумності строків розгляду справи в апеляційному суді.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції безпідставно, всупереч вимогам статей 227, 228 ГПК України, дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі. У клопотання відповідача про зупинення провадження слід відмовити.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Положеннями ч. 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За змістом п. 6 ст. 275 ГПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені місцевим судом обґрунтування оскарженої ухвали не можуть бути достатніми підставами для зупинення провадження у даній справі, відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню з направленням справи до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду до суду першої інстанції.
9. Судові витрати
З урахуванням направлення справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, а також витрат на правову допомогу, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, має здійснюватись місцевим судом за результатами розгляду ним справи за загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 164, 174, 255, 269 - 271, 275, 280 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі № 910/10385/20 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі № 910/10385/20 - скасувати.
Відмовити Дочірньому підприємству «КиївГазЕнерджи» в задоволенні клопотання про зупинення провадженні.
3. Направити справу № 910/13385/20 для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
Л.П. Зубець