28 грудня 2020 року
Київ
справа №286/1810/17
провадження №К/9901/6867/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
перевіривши на предмет відповідності вимогам закону заяву ОСОБА_1 про роз'яснення виконання судових рішень у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Кошкера Івана Анатолійовича про визнання дій незаконними та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження,
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 20 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 14 червня 2017 року ВП № 10647447 та зобов'язання державного виконавця відновити виконавче провадження задоволено частково:
визнано протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера І. А. щодо винесення постанови про закриття виконавчого провадження від 14 червня 2017 року ВП 10647447;
скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера І. А. від 14 червня 2017 року про закінчення виконавчого провадження № 10647447 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2102/5, виданого 30 липня 2008 року Овруцьким районним судом Житомирської області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Сьомий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 13 лютого 2019 року скасував постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 20 липня 2017 року та ухвалив нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив повністю.
Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року скасовано, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 20 липня 2017 року залишено в силі.
22 грудня 2020 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 , у якій автор просить роз'яснити виконання судових рішень, в тому числі, Європейського Суду з прав людини.
В обґрунтування своєї заяви посилається на невиконання постанови суду першої інстанції від 20 липня 2017 року, залишеної в силі постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною другою статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Абзацом 1 частини першої статті 373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Приписами статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року закріплено положення щодо обов'язкової сили рішень, постановлених Європейським Судом з прав людини та їх виконання та, зокрема, вказано, що Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами (частина перша вказаної статті).
Разом з цим Верховний Суд зауважує, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачено статтею 382 КАС України, приписами частини першої якої обумовлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зважаючи на те, що суд касаційної інстанції нового рішення у цій справі не ухвалював, справа у провадженні Верховного Суду не перебуває, процесуальні підстави для розгляду та вирішенню поданої заяви про роз'яснення виконання судових рішень відсутні.
За правилом частини другої статті 167 КАС України якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, заяву ОСОБА_1 про роз'яснення виконання судових рішень слід повернути без розгляду як очевидно безпідставну.
Керуючись частиною другою статті 167 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення виконання судових рішень у справі №286/1810/17 повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич