28 грудня 2020 року
Київ
справа №9901/395/20
адміністративне провадження №П/9901/395/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вищої ради правосуддя (вулиця Студентська, 12А, місто Київ, 04050) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
24 грудня 2020 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, у якій позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 26 листопада 2020 року №3260/0/15-20 про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва; зобов'язати відповідача в місячний строк повторно розглянути питання про внесення Президентові України подання про призначення позивача на посаду судді Печерського районного суду міста Києва з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що жодних обставин, які б в силу вимог статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» унеможливлювали зайняття позивачем посади судді не існує і таких обставин в оскаржуваному рішенні відповідача не наведено.
Позивач звертає увагу на тому, що Вища рада правосуддя зіслалася як на підставу для відмови у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді у зв'язку з припущенням того, що позивачу було відомо про застосування стосовно нього приводу до суду в рамках кримінального провадження по якому він раніше був допитаний в якості свідка та нібито свідоме ухилення з'являтися до суду, що в свою чергу мало наслідком зволікання у розгляді кримінального провадження в суді. Крім того, на думку ОСОБА_1 , відповідач в оскаржуваному рішенні вдався до оцінки показів позивача в якості свідка на стадії досудового слідства, фактично ставлячи під сумнів ухвалу суду про недопустимість його допиту в якості свідка.
Вища рада правосуддя, на думку позивача, зазначаючи вказану обставину, порушила принцип презумпції невинуватості, оскільки не наділена правом встановлювати та оцінювати обставини у судових справах, вирішувати питання про відповідність чи невідповідність доказів, і наперед встановлювати умисел особи на предмет ухилення від виконання судового рішення, не встановивши та не з'ясувавши факту належного повідомлення особи про існування такого рішення.
Позивач акцентує увагу на тому, що ним оскаржується до суду рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні подання Президентові України про його призначення на посаду судді саме з необґрунтованості сумніву щодо відповідності його, як кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв'язку з таким призначенням та недоведеності мотивів, з яких Вища рада правосуддя прийшла до відповідного висновку
Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до статті 266 цього Кодексу підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, відмови у відкритті провадження, чи повернення позовної заяви судом не встановлено, а тому суд вважає, що провадження у справі підлягає відкриттю.
З урахуванням положень частини другої статті 266 та частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У позовній заяві ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування доказів, а саме оригіналу рішення Вищої ради правосуддя від 26 листопада 2020 року №3260/0/15-20 про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною першою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За частиною сьомою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
На підставі наведених положень процесуального закону, а також беручи до уваги предмет спору, характер спірних правовідносин, аргументи позивача, якими він доводить обґрунтованість своїх позовних вимог, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи і з'ясування всіх обставин, які підлягають встановленню, Суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів потрібно задовольнити.
Окрім того, Суд вважає за необхідне витребувати у Вищої ради правосуддя документи на підставі яких прийнято рішення Вищої ради правосуддя від 26 листопада 2020 року №3260/0/15-20 про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва.
Керуючись статтями 22, 80, 171, 243, 248, 261, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів.
Призначити справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке відбудеться 01 лютого 2021 року о 11:00 у приміщенні суду за адресою: місто Київ, вулиця Московська, 8, корпус 5.
Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі надіслати відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих документів.
Зобов'язати Вищу раду правосуддя в строк, встановлений для надання відзиву, надати до суду рішення Вищої ради правосуддя від 26 листопада 2020 року №3260/0/15-20 про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва та документи на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване рішення.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачам.
Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
Повідомити сторони, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повідомити сторони, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Повідомити сторони, що інформацію у справі, яка розглядається, учасники справи можуть отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Р.Ф. Ханова
Суддя Верховного Суду