16 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/3322/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
розглянув касаційну скаргу Державного підприємства водних шляхів «Устьдунайводшлях»
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020
та ухвалу господарського суду Одеської області від 11.03.2020
у справі № 916/3322/19
за позовом: Державного підприємства водних шляхів «Устьдунайводшлях»
до відповідачів:
1.Головного управління Державної податкової служби в Одеській області
2. Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області
про: стягнення 5 797 084,00 грн, -
(представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином),
В листопаді 2019 року Державного підприємства водних шляхів «Устьдунайводшлях» (далі - ДПВШ «Устьдунайводшлях») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом у даній справі № 916/3322/19 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області про стягнення з Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС в Одеській області шкоди у сумі 5797 084,00 грн.
Позов мотивовано тим, що внаслідок неправомірної поведінки ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, з рахунків ДПВШ «Устьдунайводшлях» на підставі інкасових доручень №176-180 від 27.06.2016 списано 5 797 084 грн. Незаконність списання коштів встановлено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 у справі №815/701/17.
На думку позивача, прийняття адміністративним судом вищезазначеного рішення беззаперечно вказує на те, що його було протиправно позбавлено власних грошових коштів, а також підтверджено наявність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірною поведінкою Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області та завданою позивачу шкодою, оскільки фактична втрата коштів з рахунку в розмір 5 797 084 грн сталася саме внаслідок неправомірних дій органу ДПІ.
Оскільки грошові кошти у сумі 5 797 084 грн позивачу повернуті не були, ДПВШ "Устьдунайводшлях", посилаючись на положення ст.ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України, звернулось до суду з відповідним позовом у даній справі.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" (далі - ДПВШ "Устьдунайводшлях") на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.03.2020 у справі №916/3322/19 та призначено до розгляду.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2020 справу № 916/3322/19 разом із касаційною скаргою ДПВШ "Устьдунайводшлях" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.03.2020 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 справу № 916/3322/19 разом із касаційною скаргою ДПВШ "Устьдунайводшлях" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.03.2020 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.11.2020 прийнято касаційну скаргу ДПВШ "Устьдунайводшлях" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.03.2020 у справі №916/3322/19 до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та призначено до розгляду на 25.11.2020.
В судовому засіданні 25.11.2020 оголошено перерву у справі №916/3322/19 з розгляду касаційної скарги ДПВШ «Устьдунайводшлях» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.03.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 до 16.12.2020, про що Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постановлено відповідну ухвалу.
Предметом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.03.2020 про закриття провадження у справі №916/3322/19 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України про стягнення з Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС в Одеській області шкоди у сумі 5797084,00грн; позивачу роз'яснено, що розгляд справи №916/3322/19 віднесено до юрисдикції Одеського окружного адміністративного суду.
Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що визначені позивачем підстави заявленого позову такі як протиправність дій податкового органу у списанні коштів та його бездіяльність у їх поверненні, свідчать про те, що позовні вимоги випливають з відносин публічно-правового характеру, а, відтак цей спір є публічно-правовим та, відповідно, належить до юрисдикції адміністративних судів.
Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, судами до спірних правовідносин у даній справі застосовано правову позицію, викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/23482/17 та від 03.03.2020 у справі № 922/506/19.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, вбачається, що ухвалою від 20.10.2020 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №908/3512/19 за позовом ТОВ "Технохімреагент" до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про відшкодування за рахунок держави шкоди в розмірі 2 241 406 грн, за участю заступника прокурора Запорізької області, за касаційною скаргою ТОВ "Технохімреагент" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2020; призначила справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 17.11.2020 о 15:00.
На розгляд Великої Палати Верховного Суду винесено питання щодо застосування положень статті 20 Господарського процесуального кодексу України та статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, які, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду по різному застосовуються судами господарської та адміністративної юрисдикції, а також правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 04.12.2018 у справі №910/23482/17, від 03.03.2020 у справі №922/506/19 та від 17.09.2019 у справі №910/13174/18, що призводить до взаємовиключних висновків щодо того, судом якої юрисдикції має вирішуватись спір по суті.
При переданні справи №908/3512/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду мотивувала ухвалу тим, що судовими рішеннями у цій справі було закрито провадження за позовом ТОВ "Технохімреагент" до ГУ ДПС у Запорізькій області про відшкодування за рахунок держави шкоди на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
При цьому суди попередніх інстанцій послались на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 04.12.2018 у справі №910/23482/17 та від 03.03.2020 у справі №922/506/19.
Разом з тим, касаційний суд зазначив, що ухвалою від 04.03.2020 Запорізький окружний адміністративний суд відмовив ТОВ "Технохімреагент" у відкритті провадження в адміністративній справі №280/1382/20 за аналогічними позовними вимогами до ГУ ДПС у Запорізькій області про відшкодування шкоди, та роз'яснив ТОВ "Технохімреагент" його право на звернення із позовом до суду в порядку господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд зіслався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 17.09.2019 у справі №910/13174/18.
Отже, правовідносини у справах №908/3512/19 та №916/3322/19 про закриття провадження у справі судами господарської юрисдикції стосуються питання визначення юрисдикції спору щодо захисту позивачем його права на відшкодування шкоди внаслідок неправомірної поведінки органу ДФС.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З огляду на таке, колегія суддів Касаційного господарського суду, керуючись пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України, дійшла висновку про зупинення розгляду касаційної скарги
Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, статтями 232, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
Розгляд касаційної скарги Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 та ухвалу господарського суду Одеської області від 11.03.2020 у справі №916/3322/19 за позовом Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" про стягнення з Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС в Одеській області шкоди у сумі 5797 084,00 грн зупинити до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №908/3512/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про відшкодування за рахунок держави шкоди в розмірі 2 241 406 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г.