21.12.2020 року м.Дніпро
Справа № 904/5998/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання: Михайловій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 про забезпечення позову (прийняту суддею Золотарьовою Я.С.) у справі № 904/5998/20
за позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот"
до Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
про зобов'язання вчинити певні дії
1. Короткий зміст заявлених вимог.
Акціонерне товариство "Дніпроазот" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" і просить суд зобов'язати відповідача надавати позивачу послуги з розподілу природного газу відповідно до умов договору розподілу природного газу від 01.01.2016 № 094205L5H8AP016 та згідно тарифу, встановленого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 № 425.
Разом із позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд заборонити Акціонерному товариству "Оператор Газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", його структурним та відокремленим підрозділам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) та/або припиняти (обмежувати) розподіл природного газу (газопостачання) Акціонерному товариству "ДНІПРОАЗОТ".
1. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 заяву Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" про забезпечення позову задоволено повністю; заборонено Акціонерному товариству "Оператор Газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", його структурним та відокремленим підрозділам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) та/або припиняти (обмежувати) розподіл природного газу (газопостачання) Акціонерному товариству "ДНІПРОАЗОТ".
Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що у разі невжиття заходів забезпечення позову (за умови виконання відповідачем надісланого на адресу позивача повідомлення про припинення газопостачання) це може як призвести до неможливості виконання рішення суду (зокрема за період, коли послуги відповідачем не будуть надаватися) так і суттєво ускладнити ефективний захист прав позивача, зважаючи на те, що припинення газопостачання буде фактично свідчити про призупинення виконання відповідачем договору, який укладено між сторонами.
В цьому випадку, у разі задоволення позовної заяви, захист прав позивача буде можливий тільки на майбутнє. А з огляду на наслідки для виробництва та довкілля, про які зазначає позивач, захист його прав не буде ефективним. Відшкодування збитків, які можуть бути спричинені позивачу припиненням газопостачання будуть потребувати звернення позивача до суду з новими позовами.
Зважаючи на викладене, суд уважає, що заходи забезпечення позову є співмірними з тими негативними наслідками, які можуть настати у разі, якщо такі заходи не будуть застосовані.
Водночас, суд зазначає, що застосування заходів забезпечення позову не призведе до негативних наслідків для відповідача.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням (ухвалою), Акціонерне товариство "Оператор Газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись те, що оскаржуване судове рішення є незаконним, необгрунтованим, таким, що винесено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та у забезпеченні позову відмовити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що предметом позову є зобов'язання АТ "Дніпропетровськгаз" надавати АТ "Дніпроазот" послуги з розподілу природного газу відповідно до умов договору розподілу природного газу від 01.01.2016 року №094205L5Н8АР016 та згідно тарифу, встановленого постановою НКРЕКП від 24.03.2016 року №425.
Апелянт вважає, що з предмета позову, неможливо встановити, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. Заходи забезпечення позову, які вжиті судом, не пов'язані із предметом спору.
За доводами скаржника, як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову, АТ "Дніпроазот" вказує повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання від 30.10.2020 №49020-Кл-13485-1020, яке було вручене відповідачем позивачу у зв'язку з несвоєчасною оплатою послуг розподілу природного газу. У відповідному повідомленні відповідачем було запропоновано АТ "Дніпроазот" у термін з 07:00 05.11.2020 самостійно відключити від газових мереж газоспоживання (обмежити до рівня 0 тис.куб.м на добу) і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання.
У повідомленні АТ "Дніпропетровськгаз" також зазначило, що у разі невиконання цієї вимоги транспортування газу буде припинено в примусовому порядку.
Проте, починаючи з 07:00 05.11.2020 року АТ "Дніпропетровськгаз" жодних дій, направлених на припинення (обмеження) газопостачання АТ "Дніпроазот" в примусовому порядку, не вживало та 06.11.2020 АТ "Дніпропетровськгаз" листом №49020-Сл-13727-1120 відкликало повідомлення про припинення/обмеження газопостачання від 30.10.2020 №49020-Кл-13485-1020, яке було вручене товариству у зв'язку з несвоєчасною оплатою послуг розподілу природного газу.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що АТ "Дніпропетровськгаз" відмовляється надавати позивачеві послуги розподілу природного газу.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду щодо підстав для забезпечення позову прийнятих в рамках справ № 50/790-43/173, № 910/16586/18, з яких слідує, що передусім обґрунтуванням для забезпечення позову має бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, натомість, доказів вжиття заходів, направлених на примусове припинення/обмеження газопостачання АТ "Дніпроазот", як-то, обмеження газоспоживання до рівня Отис.м3 на добу до заяви про забезпечення позову не надано.
На думку скаржника, невжиття заходів забезпечення позову жодним чином не вплине та не утруднить в подальшому виконання рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Також у відповіді на відзив на апеляційну скаргу скаржник зазначає, що суд першої інстанції, зазначаючи про те, що обраний захід забезпечення позову є співмірним з позовними вимогами, що невжиття заходів забезпечення позову щодо заборони вчинення дії по припиненню, обмеженню енергопостачання може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не прийняв до уваги те, що вжиті заходи забезпечення позову за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, що є порушенням ч. 11 ст. 137 ГПК України.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постановах від 08.10.2018 у справі № 913/257/18, 29.09.2020 у справі № 922/2418/20.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції на етапі вжиття заходів забезпечення позову фактично вирішив спір по суті, чим порушив ч. 11 ст. 137 ГПК України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 904/618/19).
Крім того, згідно додаткових пояснень скаржник зазначає, що відповідно до даних, взятих з Інформаційної платформи станом на 03.12.2020 постачальник Акціонерного товариства "Дніпроазот" не подав номінацію на точку виходу до ГРМ, що відповідно до пп. 2 глави 7 розділу VI ГРМ є підставою для припинення газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача.
Таким чином, у зв'язку з наявністю ухвали про забезпечення позову, навіть за відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача, оператор ГРМ позбавлений права припинити/ обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача.
Апелянт вважає, що існуючої законної підстави для припинення газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача АТ "Дніпропетровськгаз" на виконання оскаржуваної ухвали, та в порушення вимог Кодексу ГТС не мав/не має можливості припинити газопостачання(розподіл природного газу) на об'єкт споживача.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення залишити без змін. В обґрунтування позивач зазначає, що фактично спір між позивачем та відповідачем виник щодо ціни послуги з розподілу природного газу та наявності заборгованості або переплати за надані послуги, а сам факт отримання таких послуг не є предметом спору між сторонами у справі № 904/5998/20, у зв'язку з чим обраний Позивачем захід забезпечення позову відповідає пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК України.
При цьому, заходи забезпечення позову є безпосередньо пов'язаними із предметом спору у справі №904/5998/20, так як підставами, з якими відповідач пов'язував своє право на припинення (обмеження газопостачання) відповідно до повідомлення від 30.10.2020 №4902.0- Кл-13485-1020 і є саме наявність, на думку відповідача, простроченої заборгованості за спірним договором (не здійснення з боку позивача відповідної попередньої оплати). Однак, як зазначено вище, внаслідок спору щодо ціни послуги з розподілу природного газу, похідним є і спір щодо наявності заборгованості у позивача перед відповідачем. А наявність або відсутність такої заборгованості і породжує наявність або відсутність права у відповідача на припинення (обмеження) газопостачання позивачу.
Позивач вважає, що відповідач, користуючись своїм монопольним становищем на ринку надання послуг з розподілу природного газу, шляхом надіслання вищевказаного повідомлення та листа фактично здійснює вплив на Позивача з метою отримання грошових коштів в рахунок оплати послуг розподілу природного газу в позадоговірний спосіб.
Також позивач зазначає, що АТ "ДНІПРОАЗОТ" у своїй діяльності продовжує споживати у значному обсязі (більше 50 млн.м3 щомісячно) природний газ, як сировину, для виробництва власної продукції.
На думку позивача, враховуючи вищенаведені наслідки припинення відповідачем газопостачання для виробництва та довкілля, захист прав Позивача не буде ефективним, оскільки відшкодування збитків, які можуть бути спричинені позивачу припиненням газопостачання, будуть потребувати звернення позивача до суду з новими позовами, а розмір цих можливих збитків, як у позивача, так і у третіх осіб, значно перевищує можливі негативні наслідки введених заходів забезпечення позову оскаржуваною ухвалою.
У поданих позивачем запереченнях на відповідь на відзив на апеляційну скаргу позивач посилається на викладені вище обставини.
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2020 для розгляду справи № 904/5998/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.
Розпорядженням керівника апарату суду № 2130/20 від 16.11.2020 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чередка А.Є. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/5998/20 (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження тощо).
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020 для розгляду справи № 904/5998/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Кузнецова В.О., Мороза В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2020 постановленою колегією суддів (у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Кузнецова В.О., Мороза В.Ф.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 про забезпечення позову у справі № 904/5998/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.12.2020 о 14:30 год.
Розпорядженням керівника апарату суду № 2161/20 від 18.11.2020 у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід з відпустки судді Чередка А.Є. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/5998/20
Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.11.2020 для розгляду справи № 904/5998/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Чередка А.Є., Кузнецова В.О.
У судовому засіданні 21.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
Акціонерне товариство "Дніпроазот" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" і просить суд зобов'язати відповідача надавати позивачу послуги з розподілу природного газу відповідно до умов договору розподілу природного газу від 01.01.2016 № 094205L5H8AP016 та згідно тарифу, встановленого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 № 425.
Разом із позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд заборонити Акціонерному товариству "Оператор Газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", його структурним та відокремленим підрозділам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) та/або припиняти (обмежувати) розподіл природного газу (газопостачання) Акціонерному товариству "ДНІПРОАЗОТ".
Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області щодо спонукання відповідача до виконання зобов'язань за Договором , у зв'язку з чим будуть суттєво порушені права та законні інтереси позивача, третіх осіб, а також через наявність значного ризику настання збитків та інших негативних наслідків, в тому числі для навколишнього середовища, що унеможливить або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких поданий зазначений вище позов.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Предметом апеляційного оскарження у даній справі є наявність або відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, його структурним та відокремленим підрозділам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) та/або припиняти (обмежувати) розподіл природного газу (газопостачання) Акціонерному товариству "ДНІПРОАЗОТ".
Відповідно статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип відповідності виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Як вбачається із матеріалів справи, вказаний вид забезпечення був предметом заяви позивача.
Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідача про зобов'язання відповідача надавати позивачу послуги з розподілу природного газу відповідно до умов договору розподілу природного газу від 01.01.2016 № 094205L5H8AP016 та згідно тарифу, встановленого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 № 425.
Заборона відповідачу вчиняти певні дії, як процесуальний захід забезпечення позову, має на меті обмежити активну поведінку особи, щодо якої вживається такий захід, шляхом встановлення судом певного зобов'язання особи, яке виникає безпосередньо з відповідного процесуального документа (ухвали суду про забезпечення позову) та покликане забезпечити виконання ймовірного судового рішення про задоволення позову і забезпечує ефективний захист, поновлення порушених прав позивача.
Отже, позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Із оскаржуваної ухвали вбачається, що доводи суду першої інстанції, які були підставою для вжиття заходів забезпечення позову передусім стосуються з'ясування обставин обґрунтованості заявлених позовних вимог та зводяться до оцінки обставин справи, які мають бути досліджені під час розгляду справи по суті.
Проте, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, його структурним та відокремленим підрозділам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) та/або припиняти (обмежувати) розподіл природного газу (газопостачання) Акціонерному товариству "ДНІПРОАЗОТ" на підставі вказаних в оскаржуваній ухвалі доводів, фактично є вирішенням спору по суті на стадії забезпечення позову.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що заявлений захід забезпечення позову (заборона Акціонерному товариству "Оператор Газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", його структурним та відокремленим підрозділам вчиняти будь-які дії з припинення (обмеження) розподілу природного газу (газопостачання) та/або припиняти (обмежувати) розподіл природного газу (газопостачання) Акціонерному товариству "Дніпроазот") виходячи зі змісту заявлених вимог не є тотожним самим заявленим позовним вимогам.
Колегія суддів вважає, що позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена в постановах від 08.10.2018 у справі № 913/257/18, від 29.09.2020 у справі № 922/2418/20, на яку посилається скаржник у відповіді на відзив на апеляційну скаргу стосовно того, що вжиті заходи забезпечення позову за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки у вказаних справах заявлені позовні вимоги за своїм змістом є ідентичними, а отже тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, тоді як у цій справі фактично спір виник з приводу ціни, за якою позивач має сплачувати за надані відповідачем послуги з розподілу природного газу, а отже обставини вказаних справ не є тотожними із обставинами справи № 904/5998/20.
Апеляційний суд також зазначає, що оскаржуване судове рішення не містить обґрунтування того, яким чином невжиття заходів щодо забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії щодо припинення подачі електроенергії на об'єкти, які перебувають у господарському віданні позивача може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі його задоволення в контексті предмету та підстави позову.
Доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та наведені його представником у судовому засіданні відхиляються апеляційним судом, оскільки останні стосуються питання обґрунтованості заявлених позовних вимог і є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішуються ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин апеляційна скарга Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 про забезпечення позову у справі № 904/5998/20 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 про забезпечення позову у справі № 904/5998/20 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Дніпроазот" про забезпечення позову.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28.12.2020.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя А.Є. Чередко