Справа № 214/6027/20
2/214/2770/20
Іменем України
02 грудня 2020 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді - Ковтун Н.Г.
при секретарі - Фартушної Є.К.
за участі позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у місті Кривому Розі, цивільну справу № 214/6027/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ реєстрації місця проживання громадян Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 , таким що втратив право користування квартирою розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі договору купівлі продажу нерухомого майна їй належить двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою зареєстрований відповідач, який є її сином. Відповідач наприкінці березня 2019 року зібрав свої речі та виїхав з квартири, але так і не знявся з реєстраційного обліку. Місце постійного проживання ОСОБА_2 їй не відомо. Вона вимушена сплачувати комунальні послуги за відповідача, у зв'язку із чим звернулася до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду та призначена в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовну заяву підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав зазначених у позові. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що позивач по справі її сестра, а відповідач її племінник. Вона часто буває в гостях у сестри, і їй відомо, що відповідач років 6 потому поїхав на заробітки за кордон. Речей ОСОБА_2 у квартирі позивача не має.
Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до зали судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи до суду не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за їх відсутності.
На підставі наявних у справі доказів та зі згоди позивача, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, свідка, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до висновку про задоволення позову за таких підстав.
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.04.1999 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 ( а.с. 11).
Відповідно до довідки НОВА КОМа № 19 від 21.08.2020, встановлено, що в квартирі АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_1 - власник, ОСОБА_2 - син (а.с. 15).
Згідно акту складеного мешканцями будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 не проживає за місцем реєстрації більше року (а.с. 14).
Згідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 41 Конституції України, ч.1 ст. 319 ЦК України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Право власності на житловий будинок, квартиру, визначені статтями 317,388 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання членів сім'ї, інших осіб, розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише на підставах, передбачених законом.
Відповідно до статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Разом з тим, положенням ч. 2 ст. 405 ЦК України передбачено юридичну підставу втрати членом сім'ї власника (у тому числі колишнім членом сім'ї власника) права на користування житлом власника, а саме - відсутність члена сім'ї власника житла без поважних причин понад один рік за таким місцем проживання (у житлі), якщо інше не встановлено домовленістю із власником або законом.
Норми статей 15, 16, 386, 391 ЦК України гарантують власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому.
Відповідно до положень норм статей 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Крім того, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою. Відповідний правовий висновок, викладено в постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року (справа № 6-57цс11).
З висновку Верховного Суд України, зроблених у справі № 6-24089 св06 від 31.03.2007 року вбачається, що в разі виникнення спору між власником житла і членами його сім'ї суди повинні врахувати, що право члена сім'ї на користування житлом є сервітутним, у зв'язку із чим його припинення повинно відбуватися відповідно до вимог ст. ст. 405, 406 ЦК України. На переконання Верховного Суду України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника за наявності обставин, які мають істотне значення, або через відсутність без поважних причин члена сім'ї, понад один рік у спірному житловому приміщенні, якщо іншого не встановлено домовленістю між ними і власником житла.
Таким чином, при вирішенні питання про втрату права користування житлом члена сім'ї власника житла з'ясуванню підлягає як термін його відсутності, так і поважність причин такої відсутності.
Отже, суд на підставі наданих письмових доказів, допитаний у судовому засіданні позивача та свідка, з урахуванням положень ст. 316, 717 ЦК України приходить до висновку, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач, як власник вищезазначеної квартири, в зв'язку з наявністю в ній зареєстрованих осіб, які не проживають в спірній квартирі без поважних причин понад один рік, а саме з кінця березня 2019 року, позбавлена можливості реалізувати своє право як власника майна. Судом встановлено, що відповідач не проживає у зазначеній квартирі без поважних причин понад один рік (а.с. 14) та не сплачує за комунальні послуги.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання ОСОБА_2 таким що втратив право користуватись квартирою АДРЕСА_2 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки єдиним способом захисту цивільного права - права на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд, є визнання останнього таким, що втратила право користуватись житловим приміщення, яке належить позивачу на праві приватної власності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений останньою під час звернення з позовом до суду (а.с. 1).
Керуючись ст. ст. 319, 391 ЦК України,ст. 156 ЖК України РСР, ст. ст. . 4,10, 12, 13 ,76, 81, 141, 259, 263-265,268,273,274-277,279 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ реєстрації місця проживання громадян Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 840 ( вісімсот сорок ) грн. 80 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст. 285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його підписання.
Відомості про сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа - Відділ реєстрації місця проживання громадян Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, адреса: 50071, м. Кривий Ріг, вул.. Володимира Великого, буд. 32.
Суддя Н.Г. Ковтун