24 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/11459/20
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати йому до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду з 01.02.1999 до 27.05.2002;
- зобов'язати відповідача зарахувати йому до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду з 01.02.1999 до 27.05.2002 та перерахувати пенсію з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду з 01.02.1999 до 27.05.2002.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 25.03.2017 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, при призначенні пенсії відповідачем не враховано до пільгового стажу за Списком №1 період роботи позивача з 01.02.1999 по 27.05.2002, у зв'язку із чим позивач неодноразово звертався до відповідача. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у перерахунку його пенсії відмовлено, у зв'язку із тим, що посада начальника третього бюро відсутня у Переліку професій і посад робітників, які користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення, який відноситься до наказу №24 від 28.11.1999. З прийнятою відповідачем відмовою позивач не погодився, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
22.09.2020 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на позовну заяву (а.с.39-40). В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що дії Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області відповідають вимогам чинного законодавства у сфері пенсійного забезпечення, а тому підстав для скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах відсутні. Відмічає, що відповідачем було надано відповідь ОСОБА_1 щодо відмови у перерахунку пенсії, оскільки право на пільгову пенсію не підтверджено наказом по філії №2 Державного підприємства машинобудівної фірми «Артем» №24 від 28.01.1999 та висновком державної експертизи за умовами праці від 11.06.2001 №11-86.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 25.03.2017 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з розпорядженням відповідача встановлено, що страховий стаж позивача складає 44 роки 3 місяці 19 днів, в тому числі 10 років 2 місяці 12 днів стаж роботи за Списком №1 (по 31.01.1999).
22.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з врахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 01.02.1999 по 27.05.2002 на посаді начальника третього бюро філії №1 ДП «Артем».
Листом №2525/03-2 від 27.02.2018 Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило в такому перерахунку, у зв'язку з тим, що посада начальника третього бюро, яку обіймав позивач у період з 01.02.1999 по 27.05.2002, відсутня в Переліку професій і посад робітників, які користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення, який відноситься до наказу №24 від 28.01.1999 (а.с.15).
У подальшому позивач знову звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 01.02.1999 по 27.05.2002.
Однак, листом Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області (а.с.16-18) повідомило позивача про відмову в зарахуванні вказаного періоду до пільгового стажу, оскільки право на пільгову пенсію не підтверджено наказом по філії №1 Державного підприємства машинобудівної фірми «Артем» №24 від 28.01.1999 та висновком державної експертизи за умовами праці від 11.06.2001№11-86.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 63).
Пунктом 1 Порядку № 63 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Згідно з вимогами статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637.
Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідач, відмовляючи в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи позивача з 01.02.1999 по 27.05.2002, посилається на те що, посада начальника третього бюро, яку обіймав позивач, відсутня в Переліку професій і посад робітників, які користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення, який відноситься до наказу №24 від 28.01.1999.
У свою чергу, при дослідженні копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлено, що відповідно до запису №14 позивача з 01.11.1997 переведено на посаду начальника третього бюро Державного підприємства машинобудівної фірми «Артем» (а.с.8) та відповідно до запису №16 від 27.05.2002 звільнено з вказаної вище посади за власним бажанням (а.с.8).
Тобто, в період з 01.11.1997 по 27.05.2002 ОСОБА_1 обіймав посаду начальника третього бюро Державного підприємства машинобудівної фірми «Артем».
Однак, як встановлено матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, частину вказаного стажу, а саме з 01.11.1997 по 31.01.1999, зараховано до стажу роботи відповідно до Списку №1 (а.с.16).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за №1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
При цьому, за правилами застосування Списку № 1, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Так, згідно з XIX розділом Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» посада яку займав позивач (10907000) відноситься до професій за Списком № 1.
Крім того, 28.01.1999 Державним підприємством машинобудівної фірми «Артем» було проведено атестацію робочих місць по умовам праці, і зазначено, що посада начальника третього бюро дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, розділ XI підрозділ 10907000 (наказ № 24 від 28.01.1999) - запис № 15 трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.8).
З огляду на встановлені обставини та із врахуванням посади, яку займав позивач, дає право останньому на перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням до пільгового стажу період з 01.11.1997 по 27.05.2002.
Також, суд наголошує, що доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині вищевказаного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду до суду не надано, при цьому слід врахувати, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
А тому, підсумовуючи викладене, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду роботи з 01.02.1999 до 27.05.2002 є протиправною.
Відповідно до ст. 84 Закону № 1788-ХІІ перерахунок призначеної пенсії провадиться з таких строків: при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа; при настанні обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15-го числа.
Враховуючи той факт, що позивач із заявою щодо перерахунку пенсії звернувся до відповідача 22.04.2020 (а.с.45), тому перерахунок пенсії ОСОБА_1 необхідно здійснити з 01.05.2020.
Та для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 позивача період роботи з 01.02.1999 до 27.05.2002 та перерахувати пенсію з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду з 01.02.1999 до 27.05.2002.
Відтак, відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі “Христов проти України” (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).
За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проаналізувавши вищевикладене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, та для ефективного захисту прав позивача за захистом яких останній звернувся, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн, який належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, 382
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №1 ОСОБА_1 періоду роботи з 01.02.1999 до 27.05.2002.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 період роботи з 01.02.1999 до 27.05.2002 та здійснити перерахунок його пенсії з 01.05.2020 з врахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №1 період з 01.02.1999 до 27.05.2002.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області суму сплаченого судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст рішення складено: 24.12.2020.