(про закриття провадження у справі)
28 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/9155/20
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ №6-5880/14-20СГ від 04.06.2020 Головного управління Держгеокадастру у Житомирській про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за результатами якого прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Ухвалою від 27 жовтня 2020 року було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.
Разом з тим, 08.12.2020 до суду надійшло клопотання відповідача про долучення доказів, зокрема, витягів з ДЗК, які вказують, що земельна ділянка, на яку бажає отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 накладається на інші земельні ділянки, що знаходяться у приватній власності.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача також подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.
З огляду на те, що нас час закриття підготовчого провадження суду не було відомо про обставини викладені у клопотанні відповідача суд надає їм оцінку на стадії судового розгляду.
Відповідно статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
У справі, що розглядається, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з рішенням відповідача про відмову наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Разом з тим, наявними у матеріалах справи витягами з ДЗК підтверджується, що земельна ділянка, на яку бажає отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 накладається на інші земельні ділянки, що знаходяться у приватній власності, тобто, у даному випадку існує спір про право, що у свою чергу свідчить про приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З огляду на наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, зважаючи, що в цій справі існує спір про цивільне право на земельну ділянку, яка вже перебуває у постійному користуванні юридичної особи, суд дійшов висновку, що зазначений спір має вирішуватися у порядку цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку має місце спір про право цивільне, а отже спір в цій частині вимог не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, та повинен вирішуватись за правилами ЦПК України.
Згідно із п. 1 ч.1 ст. 238, ч.1 ст.239 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
З огляду на вказані обставини суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Закрити провадження в адміністративній справі № 240/9155/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.С. Токарева