Номер провадження 22-ц/821/191/20Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/6199/16-ц Категорія: 305010900 Кондрацька Н. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
28 грудня 2020 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Бондаренка С.І., Сіренка Ю.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», Zaktady Formacevtyczne Polpharma SA;
треті особи - ОСОБА_2 ; Представництво ЗФ «Полфарма» С.А.;
особа, яка подала апеляційну скаргу - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС»;
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», Zaktady Formacevtyczne Polpharma SA, треті особи: ОСОБА_2 , Представництво ЗФ «Полфарма» С.А., про стягнення матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24 березня 2016 року на перехресті вулиць Надпільна та Новопричистенська в м. Черкаси сталося ДТП за участю автомобіля Renault Clio, за кермом якого був позивач, та автомобіля Dacia Logan, що належить представництву Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А., керування якого здійснював ОСОБА_2 .
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2016 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вищезазначеного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді накладення штрафу. При цьому, як свідчить протокол про адміністративне правопорушення автомобілю Renault Clio 5.4 було нанесено значні пошкодження.
Після ДТП ОСОБА_1 письмово надав страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Отримавши рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси, що вступило в законну силу позивач звернувся до ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» із заявою про страхове відшкодування.
У червні 2016 року ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» повідомило позивача, що за результатом розгляду його заяви про відшкодування внаслідок ДТП, він повинен підписати їхню заяву про страхове відшкодування, згідно якої він погоджується, що розмір страхового відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи складає 16 538,30 грн.
З розміром суми страхового відшкодування він не погодився, адже на той момент він відремонтував автомобіль «Renault Clio» за свій рахунок і витратив 66 609 гривень.
Окрема складова вартості причинених збитків - це відшкодування витрат, понесених ним внаслідок пошкодження його автомобіля при ДТП, що пов'язано з укладанням договору оренди легкового автомобіля.
Згідно наказу №155 від 14 жовтня 2014 року він, приступив до виконання обов'язків директора ПП «Бессер-М». Також з травня 2016 року він зареєстрований як фізична особа-підприємець. Для виконання посадових обов'язків та ведення підприємницької діяльності йому потрібен автомобіль. Тому 06 травня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір оренди автомобіля. Термін дії договору складав один місяць, а орендна плата - 4000 грн.
Згідно умов договору страхування розмір франшизи складав 1000 грн.
04 травня 2016 року ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_4 уклали договір на технічне обслуговування та ремонт автомобіля, згідно якого йому відремонтували автомобіль Renault Clio, пошкоджений внаслідок вищезазначеного ДТП. 06 травня 2016 року він загнав на СТО зазначений автомобіль та 08 червня 2016 року забрав з СТО відремонтований автомобіль. За роботу, включаючи матеріали та запчастини він заплатив 66 609 грн.
ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд стягнути з ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 49000 грн. Стягнути із представництва фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. на його користь матеріальну шкоду завдану внаслідок ДТП в розмірі 18609 грн.; збитки, понесені за оренду іншого автомобіля в сумі 4000 грн.
Рішенням Придніпровського районного м. Черкаси від 04 грудня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 49000 грн.
Стягнуто з Zaktady Formacevtyczne Polpharma SA на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 17609 грн.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду обґрунтоване тим, що відповідно до положень статей 1166, 1194 ЦК України зі страховика ПрАТ «СК «АРКС» слід стягнути на користь позивача страхове відшкодування в межах страхового ліміту з відрахуванням франшизи, в розмірі 49000 грн, та із роботодавця винної у ДТП особи - ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 17609 грн.
Для визначення розміру завданої позивачу матеріальної шкоди внаслідок ДТП судом було взято до уваги акти виконаних робіт від 03 та 08 червня 2016 року, згідно з якими ОСОБА_1 сплатив за відновлення пошкодженого автомобіля 66609 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» подало апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Придніпровського районного м. Черкаси від 04 грудня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову з задоволенні позовних вимог до АТ «СК «АРКС» у повному обсязі.
В апеляційній скарзі вказує, що Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик відшкодовує не вартість відновлювального ремонту автомобіля, визначеного на підставі рахунку СТО, а витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням зносу.
Зазначає, що судовим експертом - СПД ОСОБА_6 29 березня 2016 року та 04 травня 2016 року було здійснено огляд автомобіля «Renault Clio», після чого було складено ремонтну калькуляцію №047/16 та висновок за результатами експертного автотоварознавчого дослідження № 01.101.16.0001572, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Clio» становить 45479,73 грн., з яких 6321,81 грн. сума податку на додану вартість, а розмір матеріального збитку, заподіяний власнику автомобіля «Renault Clio» з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, так як авто експлуатується більше 7 років, складає 22721,22 грн.
Вважає, що належним доказом завданих внаслідок ДТП збитків є висновок вказаного експертного дослідження, а не рахунки СТО про ремонт автомобіля, у зв'язку з чим сума страхового відшкодування повинна становити 19192,50 грн.
Скаржник вказує, що ні від позивача, ні від власника пошкодженого транспортного засобу заяви на виплату страхового відшкодування АТ «СК «АРКС» не отримувало та в подальшому у зв'язку з відсутністю такої заяви, на підставі п. 37.1.4 ст. 37 Закону страховиком було прийнято рішення про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування, про що позивача було повідомлено листом від 19 серпня 2019 року.
Зазначає, що до позовної заяви додано копію заяви про страхове відшкодування, в якому описаний розрахунок суми відшкодування та передбачена відповідна графа для внесення відомостей про банківські реквізити, проте, позивач відмовився її підписувати, а іншої заяви про страхове відшкодування позивачем не подано.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується АТ «СК «АРКС» в частині стягнення зі страхової компанії на користь позивача страхового відшкодування в сумі 49000 грн, апеляційний суд переглядає судове рішення лише у вказаній частині.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 березня 2016 року на перехресті вулиць Надпільна та Новопричистенська в м. Черкаси відбулася ДТП за участю автомобіля Renault Clio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого був позивач, та автомобіля Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить представництву Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А., керування якого здійснював ОСОБА_2 .
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2016 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вищезазначеного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді накладення штрафу.
Власником автомобіля Renault Clio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_7 , яка на підставі довіреності від 27 лютого 2008 року уповноважила ОСОБА_1 розпоряджатися та керувати вказаним автомобілем.
Відповідно до актів виконаних робіт за № 1683 від 08 червня 2016 року та № 1683/1 від 03 червня 2016 року, автомобіль Renault Clio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було відремонтовано ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 66 609,00 грн (т. 1 а.с. 22-23, 26).
Цивільно-правова відповідальність представництва Фармацевтичного заводу «Полфарма» С.А. на автомобіль Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПАТ «СК «АХА Страхування» на підставі Полісу № АІ/7919735 від 02 червня 2015 року (т. 1 а.с. 72).
24 березня 2016 було повідомлено ПАТ «СК «АХА Страхування» про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (т. 1 а.с. 73).
Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 01.101.16.0001572 від 2 серпня 2016 року, проведеного на підставі заяви ПрАТ «СК «АХА-Україна» вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Clio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням зносу деталей, які належать до заміни, складає 22721,22 грн (т. 1 а.с. 75-91).
Аналогічний за змістом висновок експерта № 061/18 від 20 липня 2018 року був наданий суду представником АТ «СК «АХА Страхування» 27 липня 2018 року (т. 2 а.с. 67-98).
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Статтею 12 Закону встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами підпункту12.1.
Відповідно до статті 29 Закону № 1961-IV при пошкодженні транспортного засобу страховою компанією відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту їх фізичного зносу.
У разі наявності різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля (з урахуванням зносу деталей), у особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність виникає обов'язок відшкодувати різницю між страховою виплатою і фактичним розміром шкоди (стаття 1194 ЦК України).
Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Методики товарознавчої експертизи та колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 145/5/2092, методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Пункт 1.6 Методики визнає відновлювальний ремонт (або ремонт) як комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності колісних транспортних засобів чи його складників та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості (пункти 8.1 та 8.3 Методики).
Пунктом 7.38 Методики передбачено, що значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, зо дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі АТ «Страхова компанія «АРКС» вказувало, що сума страхового відшкодування повинна становити 19192,50 грн.
Згідно Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 01.101.16.0001572 від 2 серпня 2016 року вартість відновлювального ремонту становить 45479,73 грн, у тому числі: 37930,85 грн - вартість складових, що підлягають заміні; 1846 грн - вартість ремонтно-відновлювальних та по фарбувальних робіт; 5702,88 грн - вартість матеріалів для пофарбування. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу деталей, які належать заміні, становить 22721,22 грн (т. 1 а.с. 75-91).
Розрахунок суми страхового відшкодування страховою компанією проведено на підставі даних висновку: 31609,04 грн (вартість деталей без врахування суми ПДВ) + 1846 грн (вартість ремонтно-відновлювальних робіт) + 5702,88 (вартість матеріалів) - 1000 грн (франшиза).
Колегія суддів погоджується із таким розрахунком розміру страхового відшкодування та вважає помилковим висновок суду першої інстанції про стягнення зі страховика страхового відшкодування в розмірі 49000 грн.
Так, наведеними вище нормами закону встановлено, що страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту їх фізичного зносу.
Колегія суддів вважає Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 01.101.16.0001572 від 2 серпня 2016 року, яким визначено розмір матеріального збитку, завданого позивачу, належним та допустимим доказом. Інших доказів, які б спростовували інформацію, наведену у вказаному Висновку, учасниками справи не надано. Акти виконаних робіт, надані позивачем, не є доказами встановлення розміру матеріального збитку, який повинен відшкодувати страховик, оскільки вартість відновлювального ремонту у них визначена без врахування коефіцієнту фізичного зносу деталей.
Відповідно до Актів виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 , який здійснював ремонт пошкодженого автомобіля позивача, є платником єдиного податку за ставкою 20 %, вартість проведених робіт та деталей розрахована без ПДВ, тому відсутні підстави для сплати страховиком на користь потерпілого вартості відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що зі страховика АТ «Страхова компанія «АРКС» слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 19192,50 грн. (вартість відновлювального ремонту без ПДВ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та з відрахуванням розміру франшизи).
Твердження відповідача АТ «Страхова компанія «АРКС» про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування та наявність рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з підстав передбачених підпунктом 37.1.4 Закону, а саме в зв'язку з неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, колегія суддів не може прийняти до уваги виходячи із наступного.
Відповідно до висновку, викладеному у рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002, потерпіла особа не зобов'язана звертатися до особи, в якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди, таке право може бути реалізоване безпосередньо шляхом подання відповідного позову до суду. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншим нормативно-правовим актом в залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
У системному зв'язку зі статтею 36 положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика, ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власних розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
Відповідно до матеріалів справи ДТП сталася 24 березня 2016 року, з позовом в суд позивач звернувся 18 липня 2016 року, тобто в межах строку передбаченого вищевказаним Законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Статтею 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги; зміни рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру страхового відшкодування, що підлягає стягненню з ПрАТ «СК «АРКС» на користь ОСОБА_1 , зменшивши його до 19192 гривень 56 коп.
На підставі статті 141 ЦПК України у зв'язку зі зміною рішення суду першої інстанції без передання його на новий розгляд, апеляційний суд змінює і розподіл судових витрат. Згідно із матеріалами справи ОСОБА_1 понесено судові витрати на загальну суму 11331,45 грн.
Оскільки апеляційним судом позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «АРКС» задоволено на 39 % (19192,56 грн*100/49000 грн), зі страхової компанії на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 3024 грн ((49000 грн * 100/71609 грн) * 11331,45 грн / 100) * 39 /100).
Водночас, із позивача слід стягнути на користь страхової компанії понесені нею судові витрати за подання апеляційної скарги від 21 грудня 2019 року в розмірі 691,83 грн (1134,15 грн*61/100).
В інших частинах рішення суду першої інстанції не оскаржувалось тому не переглядається апеляційним судом.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - задовольнити частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2020 року в частині визначення розміру страхового відшкодування та судових витрат, що підлягають до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 , змінити, зменшивши суму страхового відшкодування з 49000 гривень до 19192 гривень 56 коп. та розмір судових витрат з 5665 гривень 73 коп. до 3024 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» судові витрати в сумі 691 гривні 83 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови на умовах та в порядку, визначених статтею 389 та пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Судді