Провадження № 11-кп/821/831/20 Справа № 695/1398/20 Категорія: ст.ст. 183, 199 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 повідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
28 грудня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддівОСОБА_3 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника обвинуваченогоОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2020 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на 60 днів до 23.01.2021, включно та відмовлено у задоволенні клопотань обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ,
У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження № 12020250150000182 від 14.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
У судовому засіданні 24 листопада 2020 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області задоволено клопотання прокурора.
Продовжено строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на 60 днів до 23.01.2021, включно та відмовлено у задоволенні клопотань обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ..
Ухвала суду обґрунтована тим, що враховуючи обставини, вказані в ст. ст.177, 178 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованого їм злочину, який є тяжким, враховуючи наявність ризиків, які дали достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснювати дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, будуть продовжувати злочинну діяльність та ухилятись від явки до суду, підстави та ризики, які були наявні при застосуванні даного виду запобіжного заходу обвинуваченим не відпали, а тому суд вважав запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинувачених доцільним та необхідним. При цьому, місцевим судом також було враховано те, що обвинувачені не мають стійких соціальних зв'язків: всі троє неодружені, непрацюючі, дітей не мають, раніше були неодноразово судимі, в тому числі за вчинення тяжких корисливих злочинів, мають не зняту і не погашену судимість. Крім того, щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_10 слухається ряд кримінальних проваджень у районних судах Черкаської області (зокрема в Городищенському районному суду, Смілянському міськрайонному суду та Придніпровському районному суду м.Черкаси), що вказує на ризик продовження злочинної діяльності обвинуваченими. Також, місцевим судом було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 , перебуваючи під домашнім арештом, самовільно зняв електронний браслет, що вказує на його небажання виконувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Місцевий суд дійшов переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими ст.177 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 24.11.2020 та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що клопотання прокурора подане безпосередньо у судовому засіданні, що позбавило сторону захисту належним чином здійснити підготовку до розгляду даного клопотання. Наведені доводи прокурором у його клопотанні про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 стосовно того, що ризики збереглися і існують на даний час, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду, може вчинити новий злочин та посилання прокурора на наявність у інших судових інстанціях кримінальних проваджень, по яким не прийняті процесуальні судові рішення, а також наявність судимості, відсутність стійких соціальних зв'язків та, що він не працював на час арешту є надуманими, не доведеними і такими, що носять характер передбачуваності, а не доведеності. Зокрема, посилання прокурора на те, що ОСОБА_8 може вчинити новий злочин і може ухилятися від судової відповідальності нічим не підкріплені і нічим не підтверджуються.
Крім того, посилання прокурора на те, що відносно ОСОБА_8 слухається ряд кримінальних проваджень у районних судах Черкаської області, що вказує на ризик продовження злочинної діяльності обвинуваченим, на думку захисника, таке посилання і відповідно врахування судом цього при вирішенні питання про продовження строку дії міри запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні є порушенням прав ОСОБА_8 , оскільки інші кримінальні провадження не стосуються даної кримінальної справи, якщо вони є в наявності, то вони розглядаються окремо і по ним будуть прийняті судові рішення і тільки тоді, вони після вступу у законну силу, можуть якимось чином враховуватись судом при розгляді даного кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_7 про задоволення апеляційної скарги у повному обсязі, міркування прокурора, який заперечував вимоги апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, вивчивши матеріали провадження, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що апеляційний суд перевіряє доводи апелянта лише в частині законності та обґрунтованості продовження строку тримання під вартою лише щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки захисником ОСОБА_7 подана апеляційна скарга лише щодо обвинуваченого ОСОБА_8 ..
Рішенням Конституційного суду України від 13 червня 2019 року визнано неконституційним закріплене статтею 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена судом першої інстанції на стадії судового розгляду, до ухвалення судового рішення по суті, підлягає перегляду в апеляційному порядку.
Частиною 3 ст.331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію та майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів апеляційного суду, місцевий суд при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в провадженні Черкаського районного суду Черкаської області на розгляді перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12020250150000182 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 за ч.3 ст.185 КК України.
Оскаржуваною ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 24.11.2020 продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , на 60 діб до 23.01.2021, включно.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , місцевий суд, на думку суду апеляційної інстанції, належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновку, що, враховуючи обставини, вказані в ст.178 КПК України та враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, враховуючи наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, зможе ухилятися від явки до суду, оскільки обвинувачується у вчиненні злочину маючи не зняті та непогашені судимості за попередні злочини, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 слухається ряд кримінальних проваджень у районних судах Черкаської області (Городищенському, Смілянському і Придніпровському), що вказує на те, що перебуваючи на волі, обвинувачений може продовжувати злочинну діяльність, тому місцевий суд обґрунтовано вважав запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 на даний час доцільним та необхідним. Підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який на даний час немає.
При цьому, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що місцевим судом було належно та обґрунтовано враховано те, що обвинувачений ОСОБА_8 не має стійких соціальних зв'язків: є неодруженим, непрацюючим, дітей не утриманні немає, раніш був неодноразово судимий, в тому числі за вчинення тяжких корисливих злочинів, має не зняту і не погашену судимість.
Колегія суддів апеляційного вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , який обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому злочину, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження строку тримання під вартою.
Судом першої інстанції крім норм національного законодавства, також враховано конкретні обставини справи, характер та обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_8 діяння, як воно сформульовано в обвинуваченні.
З огляду на викладене, колегією суддів не встановлено обставин, в тому числі з урахуванням наведених в апеляційній скарзі даних, які можуть слугувати підставами для обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту, як про це просить захисник, оскільки ризики, які враховувалися судом першої інстанції при обранні та продовженні запобіжного заходу та які залишилися актуальними на даний час не змінилися, та не зменшилися, а матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування останнього під вартою та ним і стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що наведені доводи прокурором у його клопотанні про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 стосовно наявних ризиків, передбачених ст.ст.177-178 КПК України є надуманими, не доведеними і такими, що носять характер передбачуваності, а не доведеності та те, що посилання прокурора щодо того, що відносно ОСОБА_8 слухається ряд кримінальних проваджень у районних судах Черкаської області, що вказує на ризик продовження злочинної діяльності обвинуваченим та таке посилання і відповідно врахування судом цього при вирішенні питання про продовження строку дії міри запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні є порушенням прав ОСОБА_8 , оскільки інші кримінальні провадження не стосуються даної кримінальної справи є безпідставними, у зв'язку з чим не підлягають до задоволення, оскільки як вбачається із оскаржуваної ухвали, суд прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою, що не суперечить нормам кримінального процесуального законодавства України та практиці Європейського суду з прав людини, при цьому, дослідивши належним чином всі матеріали провадження та навівши в ухвалі достатні мотиви, у зв'язку із чим підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить захисник ОСОБА_7 , колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду враховує те, що під час розгляду кримінального провадження місцевим судом достовірно встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, має не зняті та непогашені судимості за попередні злочини, щодо якого також слухається ряд кримінальних проваджень у районних судах Черкаської області, а тому мотиви місцевого суду, що перебуваючи на волі він може продовжувати злочинну діяльність є обґрунтованими.
Інших доводів, які б спростовували законне рішення місцевого суду, апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 не містить.
Всі викладені доводи апеляційної скарги були об'єктом дослідження судом при продовженні обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу та яким надана належна оцінка. Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги не встановлено.
Як під час розгляду справи місцевим судом, так і під час апеляційного розгляду, не встановлено об'єктивних даних про те, що обвинувачений ОСОБА_8 за станом здоров'я не може утримуватися під вартою та стороною захисту це не доведено.
Істотних порушень суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , які могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, колегією суддів не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, постановленою на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом та у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її зміни чи скасування, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_8 , слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.183, 193, 194, 199, 331, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2020 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на 60 днів до 23.01.2021, включно та відмовлено у задоволенні клопотань обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , залишити - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :