Справа № 537/5256/19 Номер провадження 22-ц/814/2476/20Головуючий у 1-й інстанції Мурашова Н. В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
16 грудня 2020 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.
за участю секретаря Кальник А. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 вересня 2020 року у складі судді Мурашової Н. В.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про скасування арешту нерухомого майна,
У грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому посилаючись на факт набуття ним права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку розміром 0,0695 га, які розташовані в АДРЕСА_1 , на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 липня 2019 року під час виконання судового рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.07.2018 у справі № 537/2596/18 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 390 000 грн із спадкового майна, що складається з будинку АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці 0,0695 га, яке ОСОБА_2 отримав у спадщину від матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , просив про захист свого права власності шляхом скасування постанови про арешт нерухомого майна, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В. Л. 06.06.2018, згідно якої накладено арешт на вказане спадкове майно ОСОБА_2 , що його він отримав у спадок від померлого боржника ОСОБА_3 .
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 лютого 2020 року до участі у справі залучено співвідповідача ПАТ «Дельта Банк».
Ухвалою цього суду від 17 березня 2020 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 .
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 вересня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про зняття арешту з майна ОСОБА_2 , оскільки позивач не довів, що набув право власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, відповідно не довів, що накладенням арешту на майно ОСОБА_2 було порушено його права. Крім того ОСОБА_1 обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Доводи скарги ґрунтуються на тому, що на даний час йому завдано збитків на суму 390 000 грн та існує великий ризик того, що спірне майно може бути використане всупереч виконання обов'язку по поверненню йому коштів за договором позики, оскільки обов'язок спадкодавця перейшов до спадкоємця на момент відкриття спадщини і не припинився внаслідок смерті спадкодавця.
Вказує, що спадкодавець ОСОБА_3 не мала ніяких боргових зобов'язань перед будь-яким банком, такі зобов'язання перед кредиторами має ОСОБА_2 .
Крім того, суд не звернув уваги на те, що відповідачі та третя особа не заперечували проти визнання за ним права власності на житловий будинок та земельну ділянку, що не було враховано судом.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (пункт 1 частини першої статті 374, стаття 375 ЦПК України).
По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 30.05.2017 Кременчуцьким МВ ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області (а.с. 7).
За життя ОСОБА_3 належав на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 18211881 від 25.02.2014, а також земельна ділянка 0,0695 га, розташована на території АДРЕСА_1 , що підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю серія ПЛ 1930, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради народних депутатів від 26.01.2001 № 163 (а.с. 9-10).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 194919645 від 26.12.2019, на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом номер 849, 848, виданих 30.05.2018 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокоп О. Е., ОСОБА_2 набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку площею 0,0695 га, кадастровий номер 5310436500:12:004:0575, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 86-87).
Постановою приватного виконавця Скрипника В.Л. від 06.06.2018 у виконавчому провадженні ВП № 56506495 при примусовому виконанні виконавчого листа Крюківського районного суду м. Кременчука № 537/5083/14-ц, виданого 07.10.2016 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 143 250,58 грн. Зазначене обтяження було зареєстровано у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження за № 26490081 від 06.06.2018 (а.с. 85).
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.07.2018 у справі № 537/2596/18 (провадження № 2/537/816/2018) визнано ОСОБА_1 кредитором спадкодавця ОСОБА_3 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 390 000 грн із спадкового майна, що складається з будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки 0,0695 га, розташовані в АДРЕСА_1 , яке ОСОБА_2 отримав у спадщину від матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також 3 900 грн судового збору (а.с. 21-22).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.07.2019 у справі № 537/2596/18 (провадження № 6/537/99/2019) задоволено подання державного виконавця Крюківського РВ ДВС ГТУЮ Полтавської області про визнання мирової угоди на стадії примусового виконання та визнано умови мирової угоди, укладеної 22 січня 2019 року між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 , які є сторонами виконавчого провадження № 57966973 з виконання виконавчого листа № 537/2596/18, виданого 05.12.2018 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області на виконання рішення цього ж суд від 02.07.2018, за умовами якої кредитор ОСОБА_1 з метою погашення зобов'язань спадкодавця-боржника ОСОБА_3 приймає у власність спадкове майно, яке отримав спадкоємець ОСОБА_2 , а боржник, спадкоємець ОСОБА_2 вживає всі необхідні заходи щодо передачі будинку АДРЕСА_1 та прилеглої до нього земельної ділянки 0,0695 га у власність ОСОБА_1 , визнає за останнім право власності та після підписання вказаної мирової угоди втрачає право власності на вказаний будинок разом із прилеглою до нього земельною ділянкою розміром 0,0695 га (кадастровий номер 5310436500:12:004:0575), а стягувач (кредитор) ОСОБА_1 зобов'язався прийняти у власність вказане нерухоме майно та після прийняття майна у власність відмовляється від будь-яких майнових претензій щодо спадкового майна до ОСОБА_2 (а.с.19-20).
Згідно заяви ОСОБА_2 , посвідченої приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокоп О. Е. 14.12.2018, ОСОБА_2 як спадкоємець померлої ОСОБА_3 визнав вимоги кредитора спадкодавця ОСОБА_1 та не заперечував проти стягнення з нього 648 518 грн, у тому числі з присуджених коштів 393 900 грн згідно рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області у справі № 537/2596/18 (провадження № 2/537/816/2018), а також штрафних санкцій - 254 618 грн згідно договору позички від 10.12.2016 та задоволення даної вимоги кредитора у вищезазначеній сумі в повному обсязі за рахунок спадкового майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та земельної ділянки 0,0695 га, кадастровий номер 5310436500:12:004:0575, розташованої в АДРЕСА_1 (а.с. 18).
Згідно з висновком експерта № 20-19 від 17.04.2019, виконаного судовим експертом ОСОБА_5 , ринкова вартість домоволодіння (житлового будинку та прилеглої до нього земельної ділянки 0,0695 га.), розташованого в АДРЕСА_1 , становить 367 085 грн з урахуванням ПДВ (а.с. 17).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні вказаного позову, суд першої інстанції правомірно виходив з відсутності правових та фактичних підстав для зняття арешту зі спірного майна, з чим погоджується і судова колегія апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Власник майна має право на захист права власності від порушень та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Отже зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні є способом захисту права власності позивача від порушень, що не пов'язані із позбавленням володіння, коли власник має майно в своєму володінні, однак протиправні дії інших осіб, у даному випадку - приватного виконавця Скрипника В. Л. перешкоджають йому здійснювати права користування та розпорядження своїм майном.
Факт належності позивачеві спірного майна на праві власності є предметом доказування по справі та підлягає встановленню при ухваленні судового рішення на підставі належних, допустимих та достатніх доказів, обов'язок подання яких покладається на сторони (статті 77-81 ЦПК України).
Судом по справі встановлено та не спростовано доводами апеляційної скарги, що на момент накладення приватним виконавцем Скрипником В. Л. арешту на майно боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 56506495, 06 червня 2018 року спірне нерухоме майно було зареєстроване за ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частинами першою-четвертою статті 50 Закону № 1404-VIII встановлено. що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна фізичної особи здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина перша статті 56 Закону№ 1404-VIII).
Згідно частини шостої статті 56 Закону № 1404-VIII перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов'язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.
Отже, під час дії арешту жодних дій ні власник, ні особи, які вважають себе власниками, без дозволу ДВС не можуть вчиняти щодо арештованого майна, а мають оскаржити вказані дії ДВС чи постанову про накладення арешту у разі незгоди із нею.
У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном має бути застосовано принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в частині першій статті 317 ЦК України, у тому числі й право володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 листопада 2019 року у справі № 755/9215/15-ц).
За наведених обставин висновки суду першої інстанції, що власником спірного житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки є ОСОБА_2 , який отримав це майно в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 та зареєстрував своє право в установленому законом порядку, є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи.
Укладення у виконавчому провадженні ВП № 57966973 мирової угоди від 22 січня 2019 року між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 , за якою останній здійснив відчуження спірного майна під час дії арешту, права власності позивача на нерухоме майно до його державної реєстрації не породжує.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, частини першої статті 4, частини першої статті 5 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Таким чином, оскільки позивач не довів, що він набув право власності на спірне нерухоме майно і таке право порушено відповідачами, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Даючи оцінку постанові приватного виконавця Скрипника В. Л. від 06 червня 2018 року про накладення арешту на усе рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 , в межах суми стягнення - 143 250,58 грн, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку, що приватний виконавець діяв в межах повноважень, визначених Законом № 1404-VIII, і прав позивача ОСОБА_1 не порушував.
За наведених обставин підстав для скасування законного та обґрунтованого судового рішення з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі позивача, апеляційним судом не вбачається.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
О. В. Прядкіна