Справа № 537/3368/20 Номер провадження 11-кп/814/1197/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
22 грудня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у режимі відеоконференції з ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» та Крюківським районним судом м. Кременчук Полтавської області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 19.11.2020,
В провадженні Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42020171090000017 від 05.02.2020 по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України.
19.11.2020 ухвалою цього ж суду відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше судимого вироком Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 13.02.2020 за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки обмеження волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,
продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17.01.2021 14:00 год. та обрано альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 175 760 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати відносно ОСОБА_9 скасувати та застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, обґрунтовуючи апеляційні вимоги тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення відносно обвинуваченого не повній мірі врахував, що останній має міцні соціальні зв'язки за місцем проживання, наявність утриманні двох малолітніх дітей та негативний стан здоров'я обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_7 на підтримку своєї апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_9 який підтримав апеляційну скаргу свого захисника, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку.
Рішенням Конституційного суду України № 4-р/2019 року від 13.06.2019 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_12 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Таким чином, ухвали суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
У відповідності до положень ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою наведеної вище статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і прокурор довів, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Жодних підстав для зміни обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який на даний час не має і учасниками процесу докази на підтвердження цих підстав суду надані не були; заявлені ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді та на підставі яких був обраний цей запобіжний захід, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, продовжити кримінальні правопорушення чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на що вказує тяжкість інкримінованого злочину та суворість визначеного покарання, відсутність постійного місця роботи, репутація, майновий стан.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо продовження запобіжного заході відносно ОСОБА_9 та об'єктивного існування обставин, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_9 перебувати на волі.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За сукупності таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого, які суд оцінює у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано продовжив раніше обраний щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.
Отже, на думку колегії суддів, заявлені ризики не зменшились та виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
З огляду на вказане підстав для скасування ухвали щодо обвинуваченого ОСОБА_9 як про це вказується в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст.376,405,407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 без задоволення, а ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 19.11.2020 щодо ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4