Справа № 761/33524/18
Провадження №1-кп/761/1047/2020
іменем України
24 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві об'єднані кримінальні провадження № 12018100100005082, № 12017100100014249 щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южно-Сахалінська Сахалінської області Російської Федерації, росіянина, особи без громадянства, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимого та засудженого вироком Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2011 року за ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі; вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2015 року за ч. 2 ст. 259, ст. 71 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі; вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 червня 2015 року за ч. 1 ст. 259, ч. 2 ст. 259, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі; 11 березня 2016 року звільнений з Житомирської виправної колонії по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
перекладачів Мохамед ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
захисника ОСОБА_15 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
ОСОБА_16 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення, у тому числі злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, 29 листопада 2017 року, приблизно о 15 годині 50 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи на перехресті бульвару Тараса Шевченка та вулиці С. Петлюри в м. Києві, звернув свою увагу на раніше незнайомого ОСОБА_13 . В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на повторне відкрите заволодіння чужим майном, а саме майном ОСОБА_13 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 29 листопада 2017 року, приблизно о 15 годині 55 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи на перехресті бульвару Тараса Шевченка та вулиці С. Петлюри в м. Києві, разом із ОСОБА_13 , під вигаданим приводом здійснення перевірки його на причетність до кишенькових крадіжок на території Шевченківського району попросив останнього пройти з ним до будинку АДРЕСА_2 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на повторне заволодіння майном ОСОБА_13 , ОСОБА_5 29 листопада 2017 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, перебуваючи у внутрішньому дворі будинку АДРЕСА_2 , з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, наказним тоном висунув вимогу ОСОБА_13 , щоб останній надав йому всі свої особисті речі та гроші. ОСОБА_13 , усвідомлюючи відсутність сторонніх осіб, які могли б допомогти, надав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 540 гривень, мобільний телефон марки «Хіаомі Redmi З gray», ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 3 899 гривень, з сім-картками мобільних операторів «Лайф» та «Київстар», які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, сумку темно-сірого кольору, вартістю 650 гривень, в якій знаходилися залікова книжка видана на ім'я ОСОБА_13 , яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, та одразу через арку будинку № 11 попрямував на вулицю Назарівська в м. Києві.
ОСОБА_13 розуміючи, що ОСОБА_5 відкрито протиправно заволодіває його речами, висловив останньому вимогу зупинитись та повернути грошові кошти, мобільний телефон та сумку, однак ОСОБА_5 , не зважаючи на вимогу ОСОБА_13 , своїх злочинних дій не припинив, а навпаки, разом із викраденим зник з місця вчинення кримінального правопорушення.
А всього, ОСОБА_5 відкрито, повторно заволодів майном ОСОБА_13 , на загальну суму 5 089 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Крім того, 03 травня 2018 року о 21 годині 00 хвилин, проходячи біля будинку № 5 по пров. Політехнічному у м. Києві, ОСОБА_5 побачив раніше невідомого йому ОСОБА_14 , який розмовляв по мобільному телефону марки «Meizu» моделі «U10» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , вартістю 2275 (дві тисячі двісті сімдесят п'ять) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора «lifecell» і НОМЕР_4 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить).
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману мобільним телефоном марки «Meizu» моделі «U10» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , вартістю 2275 (дві тисячі двісті сімдесят п'ять) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора «lifecell» НОМЕР_5 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить), який належить ОСОБА_14 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 03 травня 2018 року о 21 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 5, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_14 та, під надуманим приводом попрохав останнього надати йому свій мобільний телефон. На це прохання ОСОБА_14 , не усвідомлюючи справжніх злочинних намірів ОСОБА_5 , погодився та передав йому свій мобільний телефон марки «Meizu» моделі «U10» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , вартістю 2275 (дві тисячі двісті сімдесят п'ять) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора «lifecell» НОМЕР_5 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить). Отримавши мобільний телефон, ОСОБА_5 , непомітно для ОСОБА_14 відійшов від нього та, таким чином шляхом обману, заволодів його майном.
Після цього, ОСОБА_5 разом з чужим майном з місця вчинення злочину зник, яким розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_14 матеріального збитку в сумі 2275 (дві тисячі двісті сімдесят п'ять) гривень.
Крім цього, 03 травня 2018 року о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 22, ОСОБА_5 вирішив повторно вчинити злочин проти власності та шахрайським шляхом заволодіти чужим майном. Проходячи біля будинку № 22 по пр. Перемоги у м. Києві, ОСОБА_5 побачив раніше невідомого йому ОСОБА_12 , який розмовляв по мобільному телефону марки «Lenovo» моделі «Р70-А» ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , вартістю 1875 (одна тисяча вісімсот сімдесят - п'ять) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_8 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить).
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння шляхом обману, мобільним телефоном марки «Lenovo» моделі «Р70-А» ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , вартістю 1875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_8 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить), який належить ОСОБА_12 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 03 травня 2018 року о 21 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 22, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_12 та, під надуманим приводом, попрохав в останнього дати йому свій мобільний телефон. На це прохання ОСОБА_17 , не усвідомлюючи справжніх злочинних намірів ОСОБА_5 , погодився та передав йому свій мобільний телефон марки «Lenovo» моделі «Р70-А» ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , вартістю 1875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_8 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить).
Отримавши вказаний мобільний телефон ОСОБА_5 непомітно для ОСОБА_12 відійшов від нього та шляхом обману заволодів його майном.
Після цього, ОСОБА_5 разом з чужим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_12 матеріального збитку в сумі 1875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) гривень.
Крім цього, 11 травня 2018 року о 13 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 11, ОСОБА_5 вирішив повторно вчинити злочин проти власності та шахрайським шляхом заволодіти чужим майном. Проходячи біля будинку № 11 по пр. Перемоги у м. Києві, ОСОБА_5 побачив раніше невідомого йому ОСОБА_10 , який тримав в руках мобільний телефон марки «IPhone», моделі «7», ІМЕІ: НОМЕР_9 , вартістю 2095 (дві тисячі дев'яносто п'ять) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_10 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить).
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, мобільним телефоном марки «IPhone» моделі «7» ІМЕІ: НОМЕР_9 , вартістю 2095 (дві тисячі дев'яносто п'ять) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_10 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить), який належить ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 11 травня 2018 року о 13 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 11, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_10 та, під надуманим приводом, попрохав останнього дати йому свій мобільний телефон. На це прохання ОСОБА_10 , не усвідомлюючи справжніх злочинних намірів ОСОБА_5 , погодився та передав йому свій мобільний телефон марки «IPhone» моделі «7» ІМЕІ: НОМЕР_9 , вартістю 2095 (дві тисячі дев'яносто п'ять) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_10 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить). Отримавши мобільний телефон марки «IPhone» моделі «7», ІМЕІ: НОМЕР_9 , вартістю 2095 (дві тисячі дев'яносто п'ять) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_10 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить) ОСОБА_5 , непомітно для ОСОБА_10 , відійшов від нього та, шляхом обману, заволодів його майном.
Після цього ОСОБА_5 , разом з чужим майном з місця вчинення злочину зник, та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_10 матеріального збитку в сумі 2095 (дві тисячі дев'яносто п'ять) гривень.
Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
Крім цього, 11 травня 2018 року о 12 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вокзальна, 7, ОСОБА_5 вирішив повторно вчинити злочин проти власності та відкрито заволодіти чужим майном. Проходячи біля будинку № 7 по вул. Вокзальній у м. Києві, ОСОБА_5 побачив раніше невідомого йому ОСОБА_11 , який тримав в руках мобільний телефон марки «IPhone» моделі «SE», ІМЕІ: НОМЕР_11 , вартістю 6700 (шість тисяч сімсот) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора «Lifecell» НОМЕР_12 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить).
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення мобільного телефону марки «IPhone» моделі «SE», ІМЕІ: НОМЕР_11 , вартістю 6700 (шість тисяч сімсот) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора «Lifecell» НОМЕР_12 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить), який належить ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, 11 травня 2018 року о 12 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вокзальна, 7, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_11 та висловив погрозу про застосування фізичного насильства, якщо останній не віддасть свій мобільний телефон марки «IPhone» моделі «SE» ІМЕІ: НОМЕР_11 , вартістю 6700 (шість тисяч сімсот) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора «Lifecell» НОМЕР_12 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить). В цей момент ОСОБА_11 , усвідомлюючи реальність загрози своєму життю та здоров'ю, передав ОСОБА_5 свій мобільний телефон марки «IPhone», моделі «SE», ІМЕІ: НОМЕР_11 , вартістю 7000 (сім тисяч) гривень, в якому знаходилась SIM - карта мобільного оператора «Lifecell» НОМЕР_12 (яка матеріальної цінності для потерпілого не становить).
Після цього, ОСОБА_5 разом з чужим майном з місця вчинення злочину зник, та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_11 матеріального збитку вартістю 6 700 (шість тисяч сімсот) гривень.
Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 надав показання відповідно до яких, він зранку 11 травня 2018 року прокинувся та пішов в магазин за цигарками в сторону Центрального залізничного вокзалу в м. Києві. Неподалік вокзалу його працівники поліції повали на землю та відвезли до приміщення Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, куди в вечері приїхав конвой Печерського УП ГУ НП у м. Києві, забрав його та в подальшому суддею Печерського районного суду м. Києва йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці. По закінченню строку дії ухвали, його звільнили. Наступні 2 місяці він ходив на роботу, а згодом його знову взяли під варту. Стверджує, що будь -яких протиправних дій по відношенню до потерпілих не вчиняв.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає неспроможними та такими, що суперечать показанням потерпілих та свідків, а також суперечать іншим доказам, наведеним у вироку нижче.
Провівши судове слідство, ґрунтовно та всебічно дослідивши усі докази, надані сторонами провадження, суд приходить до переконання про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_5 вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, яка підтверджується наступними доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_10 , будучи допитаним в судовому засіданні 12 вересня 2019 року, дав показання, згідно з якими приблизно рік назад (11 травня 2018 року), в обідній час, він перебував в районі Київського політехнічного інституту, у м. Києві. До нього підійшов ОСОБА_5 та почав звинувачувати у вчиненні якихось вигаданих незаконних дій та вимагав для перевірки надати телефон. При цьому потерпілий заперечував, не хотів його віддавати, але ОСОБА_5 повідомив, що телефон потрібен для того щоб встановити певну інформацію, а тому ОСОБА_10 передав йому свій телефон марки «Айфон» та обвинувачений ОСОБА_5 сказав почекати 5 хвилин і нікуди не йти. Почекавши деякий час, він зрозумів, що ОСОБА_5 пішов і не поверне його майно. Після чого він попросив у перехожого телефон, зателефонував своєму батьку, повідомив про обставини та вони поїхали до поліції.
Потерпілий ОСОБА_11 , будучи допитаним в судовому засіданні 02 березня 2020 року надав показання, відповідно до яких приблизно о 14 годині 00 хвилин (можливо трохи раніше) він проходив повз будинку АДРЕСА_3 та в цей час до нього підійшов ОСОБА_5 , який представився особою, що є членом ОПГ та почав його звинувачувати в тому що він один із тих осіб, який нашкодив його банді та необхідно перевірити його телефон. Він почав заперечувати, але ОСОБА_5 не зупинявся, погрожував його життю, здоров'ю та, побоюючись його слів, ОСОБА_11 віддав свій телефон марки «Айфон», а ОСОБА_5 втік. Після вказаних подій він поїхав до батьків та вони повернулися на місце викрадення у нього телефону, викликали поліцію. Приблизно через годину після злочину, вони за тією ж адресою побачили ОСОБА_5 , його затримали, але останній заперечував, що це він забрав у ОСОБА_11 телефон. При цьому, потерпілий стверджує, що саме ОСОБА_5 заволодів шляхом погроз його майном, оскільки впізнав його за зростом, одягом та вимовою.
Потерпілий ОСОБА_18 , будучи допитаним в судовому засіданні 10 вересня 2020 року, надав показання відповідно до яких 29 листопада 2017 року він закінчив роботу та збирався йти додому. Приблизно о 16 годин 00 хвилин на перехресті бульвар Тараса Шевченка, біля універмагу Україна в м. Києві, до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_5 та, вказуючи на свою кишеню пригрозив йому та наказав іти з ним. Побоюючись його, він пішов з ним та вони зайшли у двір по вул. Назарівській в м. Києві, де він наказав віддати речі які він має. Побоюючись за своє життя він віддав йому грошові кошти у сумі 540 грн., мобільний телефон «Ксіомі», сумку в якій знаходились особисті речі. ОСОБА_5 забравши в нього речі вийшов через арку на вул. Назарівську. ОСОБА_18 висловив вимогу у бік ОСОБА_5 , щоб той повернув речі, але останній не відреагував. Через 6 місяців його викликали працівники поліції та він впізнав ОСОБА_5 по фотознімкам, як особу, яка заволоділа його речами. Враховуючи, що викрадені речі останнім не повернуті, просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 в рамках Закону.
Потерпілий ОСОБА_12 , будучи допитаним в судовому засіданні 28 січня 2019 року, надав показання відповідно до яких 03 травня 2018 року, приблизно о 21 год. 30 хв. він йшов по проспекту Перемоги в м. Києві та розмовляв з мамою по телефону. ОСОБА_5 йшов йому назустріч, зупинив його, представився працівником ЖЕКу та наказав покласти слухавку, після чого почав задавати різного роду питання. Згодом сказав, що у ОСОБА_12 проблеми з валютою та якщо він тимчасово не віддасть свій телефон для перевірки в нього виникнуть проблеми. Паламарчук побоюючись проблем віддав свій телефон марки «Леново» ОСОБА_5 , а той наказав почекати його 5 хвилин та пішов у невідомому напрямку. Прочекавши ОСОБА_5 хвилин 10-15 він зайшов до аптеки, попросив телефон у продавця, зателефонував матері та пішов до гуртожитку де і викликав поліцію. Крім того, обвинувачений ОСОБА_12 в ході судового розгляду звернувся з цивільним позовом до ОСОБА_5 про відшкодування йому майнової шкоди у розмірі 4 444, 00 грн та моральної у сумі 2 000 грн.
Потерпілий ОСОБА_14 , будучи допитаним в судовому засіданні 17 липня 2019 року, надав показання відповідно до яких у 2018 році (точної дати не пам'ятає) перебував біля зупинки громадського транспорту по пров. Політехнічному в м. Києві та розмовляв по мобільному телефону. В цей час, до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_5 та під вигаданим приводом почав вимагати телефон, повідомивши при цьому, що поверне його. Побоюючись ОСОБА_5 він віддав свій мобільний телефон марки «Мейзу» та був впевнений, що він його поверне. Однак, обвинувачений сказав, що зараз відійде з його телефоном, а телефон у подальшому принесе якийсь його знайомий. Почекавши деякий час, зрозумівши, що ніхто вже не поверне йому мобільний телефон, ОСОБА_14 зателефонував до поліції.
Показання, потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , щодо обставин подій вчинених проти їх власності ОСОБА_5 протиправних дій, внаслідок яких заволодів майном потерпілих, суд вважає правдивими та такими, що цілком узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, які наведені далі, та показаннями свідка.
Так свідок ОСОБА_19 , будучи допитаним в судовому засіданні 11 червня 2020 року, надав показання, згідно яких він займається підприємницькою діяльності з ремонту мобільних телефонів та техніки. 05 квітня 2018 року він перебував у свого знайомого на ринку «Караваєві дачі» в м. Києві та до них підійшов ОСОБА_5 , запропонувавши купити в нього 2 мобільних телефона: один марки «Мейзу», другий «Леново». Передивившись вказані телефони, він їх у ОСОБА_5 викупив за 2000 грн., а на вул. Вокзальній в м. Києві, перепродав.
Показання свідка ОСОБА_19 , з сукупністю показань потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , прямо вказують на те, що саме ОСОБА_5 заволодів мобільними телефонами останніх, які в подальшому продав, а виручені гроші використав у власних потребах.
Також судом досліджено письмові докази та цифрові носії, надані стороною обвинувачення, якими підтверджується вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а саме:
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03 травня 2018 року, відповідно до якого, ОСОБА_12 повідомив Шевченківське УП ГУ НП у м. Києві про вчинення щодо нього шахрайських дій та заволодінням його мобільним телефоном марки «Леново»;
протокол пред'явлення особи для впізнання від 11 травня 2018 року, відповідно до якого, ОСОБА_12 впізнає особу під номером 1 ( ОСОБА_5 ), яка 03 травня 2018 року шахрайським шляхом заволодів його мобільним телефоном марки «Леново»;
протокол пред'явлення особи для впізнання від 11 травня 2018 року, відповідно до якого, свідок ОСОБА_19 впізнає особу під номером 4 ( ОСОБА_5 ), яка продала йому на радіоринку «Караваєві Дачі» два мобільні телефони;
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11 травня 2018 року з товарною накладною, відповідно до якої, ОСОБА_10 повідомив, що 11 травня о 13 год. 25 хв. за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 11, невідома особа (яку зможе впізнати), шахрайським шляхом заволоділа мобільним телефоном марки «Айфон7»;
протокол пред'явлення особи для впізнання від 11 травня 2018 року, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_10 впізнає особу під номером 2 ( ОСОБА_5 ), яка шахрайським шляхом заволоділа мобільним телефоном марки «Айфон7»;
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11 травня 2018 року, відповідно до якого, ОСОБА_11 повідомив співробітників Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві про те, що 11 травня о 12 год. 30 хв., за адресою: м. Київ, вул. Вокзальна, 7, раніше не знайомий йому чоловік відкрито, із погрозою застосування насильства, заволодів мобільним телефоном марки «Айфон СЕ»;
протокол пред'явлення особи для впізнавання від 11 травня 2018 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_11 впізнає особу під номером 3 ( ОСОБА_5 ), яка шахрайським шляхом заволоділа його мобільним телефоном марки «Айфон Се»;
протокол огляду місця події від 14 травня 2018 року відповідно до якого, у службовому кабінеті № 12 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, ОСОБА_5 добровільно видав два мобільні телефони марки «Айфон 7» та «Айфон Се», якими він 11 травня 2018 року за адресою: м. Київ, вул. Вокзальна та площі Перемоги заволодів шахрайським шляхом;
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22 травня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_14 повідомив співробітників Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві про те, що 03 травня 2020 року о 21 год. 00 хв. за адресою: м. Київ. пров. Політехнічний, 5, невідома особа шахрайським шляхом заволоділа його мобільним телефоном марки «Мейзу» чорного кольору;
протокол пред'явлення особи для впізнавання від 24 травня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_14 впізнає особу під номером № 2 ( ОСОБА_5 ), яка шахрайським шляхом заволоділа його мобільним телефоном;
сд-диск з відеозаписом, отриманий згідно рапорту слідчого ОСОБА_20 за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 5, досліджений в ході судового розгляду, з якого вбачається, що ОСОБА_5 з потерпілим ОСОБА_14 веде розмову біля аптеки та згодом останній передає ОСОБА_5 свій мобільний телефон після чого ОСОБА_5 зникає з камери за кут будинку, а потерпілий залишається;
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29 листопада 2017 року відповідно до якого, ОСОБА_13 повідомив співробітників Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві про те, ще невідомий чоловік (зможе впізнати) 29 листопада 2017 року о 16 год. 10 хв. по вул. Назарівській, 11 в м. Києві відкрито викрав грошові кошти в сумі 540 грн., мобільний телефон марки «Редмі», особисту сумку з речами;
протокол огляду місця події від 29 листопада 2017 року, відповідно до якого за участю потерпілого ОСОБА_13 оглянуто ділянку місцевості де у нього було відкрито викрадено майно;
протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 липня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_13 впізнає особу під №3 ( ОСОБА_5 ), яка відкрито заволоділа його майном;
протокол огляду відеозапису від 08 грудня 2017 року з сд-диском, переглянутим безпосередньо в ході судового розгляду, відповідно до якого 30 листопада 2017 року о 16 годині 18 хв. по вул. Назарівській, біля будинку № 11 в м. Києві, з'являється потерпілий ОСОБА_13 з ОСОБА_5 , між ними триває розмова, в ході якої потерпілий віддає свій мобільний телефон, грошові кошти та рюкзак з особистими речами.
Крім того, необхідно зазначати позицію суду щодо досліджених у судовому засіданні наступних доказів:
Так, заяву ОСОБА_5 , відповідно до якої останній повідомляє працівникам Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві про те, що він 29 листопада 2017 року, за адресою: м. Київ. вул. Назарівська, 11, відкрито викрав у невідомої людини мобільний телефон марки, грошові кошти в сумі 540 грн., суд виключає з числа письмових доказів, наданих стороною обвинувачення та вважає його недопустимим, оскільки суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них та у відповідності до ст. 95 КПК України, свої висновки суд може обґрунтовувати лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому кримінально процесуальним законодавстом;
Протокол проведення слідчого експерименту від 20 вересня 2018 року з відеозаписом до нього, а також які були безпосередньо досліджені в ході судового розгляду та відповідно до яких ОСОБА_5 у внутрішньому дворі будинку АДРЕСА_2 повідомляє, яким він чином відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_13 , суд виключає з числа належних та допустимих доказів, оскільки вказана слідча дія не відповідає вимогам ст. 240 КПК України, тому що ОСОБА_5 під час її проведення виключно надає зізнавальні показання, щодо вчинення неправомірних дій по відношенню до потерпілого ОСОБА_13 , практичного відтворення дій обстановки, обставин події злочину, будь-яких дослідів чи випробувань, орган досудового розслідування не проводив, що не відповідає меті та цілям слідчого експерименту.
Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; постанову слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_20 від 14 червня 2018 року про зупинення досудового розслідування № 12018100100005082 від 04 травня 2018 року та оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_5 ; постанову слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_20 від 07 серпня 2018 року про відновлення досудового розслідування № 12018100100005082 від 04 травня 2018 року; постанови прокурорів Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 від 15 травня 2018 року та від 14 червня 2018 року відповідно про об'єднання матеріалів досудового розслідування; постанову слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_20 від 15 травня 2018 року про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення; постанову про призначення групи слідчих; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120181001000005381 від 11 травня 2018 року; доручення про проведення досудового розслідування; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120181001000005380 від 11 травня 2018 року; постанову слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_20 від 11 травня 2018 року про визнання речових доказів та передачу їх на відповідальне зберігання потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 15 травня 2018 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України; протокол роз'яснення права на захист; постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 14 червня 2018 року; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120181001000005779 від 23 травня 2018 року; повідомлення ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри від 14 червня 2018 року; ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2018 року про дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про тримання під вартою; протокол затримання ОСОБА_5 від 07 серпня 2018 року; доручення про призначення захисника підозрюваному ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_23 ; ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до обвинуваченого ОСОБА_5 ; доручення з протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120181001000005779 від 23 травня 2018 року; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017100100014249 від 29 листопада 2017 року; постанову про призначення групи прокурорів; постанову про призначення групи слідчих від 06 червня 2018 року; постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 18 вересня 2018 року; постанову слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_24 від 08 грудня 2017 року про приєднання до провадження речових доказів та визначення місця їх зберігання; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 20 вересня 2018 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України; протокол надання доступу до матеріалів досудових розслідувань від 20 вересня 2018 року; оскільки самі по собі вказані документи не містять доказових даних, що мають значення для розгляду кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, суд дослідив, оцінив та проаналізував отримані і перевірені в судовому засіданні докази в рамках даного судового провадження, та прийшов до переконання, що вина ОСОБА_5 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень є доведеною поза розумним сумнівом. На думку суду, по справі зібрано достатня кількість допустимих та належних доказів на підтвердження такої вини. При цьому судом детально проаналізовано розвиток подій, характер вчинення ОСОБА_5 кримінально караних діянь та осіб, по відношенню до яких він вчиняв злочинні дії.
При цьому суд вважає необхідним відзначити, що усі доводи сторони захисту, щодо невинуватості обвинуваченого ОСОБА_5 є неспроможними, оскільки вони комплексно спростовані доказами, наданими стороною обвинувачення, висновками та доводами, наведеними вище судом у даному вироку.
Більш того, допитані потерпілі в ході судового розгляду, стверджують, що саме ОСОБА_5 вчиняв по відношенню до них протиправні дії та заволодівав тим чи іншим майном, як відкрито так і відкрито з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, а також за допомогою шахрайських дій шляхом обману. Вказані показання потерпілих у своїй сукупності підтверджуються і письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, в тому числі відеозаписом з камер спостереження, так і показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що саме ОСОБА_5 здійснив йому продаж мобільних телефонів марок «Мейзу», «Леново», які були ним викрадені напередодні у потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_12 .
Крім того, доводи сторони захисту, що обвинувачений ОСОБА_5 не міг вчинити інкриміновані кримінальні правопорушення 11 травня 2018 року, оскільки в цей час був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, спростовуються як дослідженими вище доказами, так і протоколом затримання від 11 травня 2018 року, наданого на запит суду ДУ «Київський слідчий ізолятор», з якого вбачається, що останній був фактично затриманий слідчим Печерського УП ГУ НП у м. Києві 11 травня 2018 року о 14 годині 10 хвилин, а вчиненні злочинні дії відбувалися 11 травня 2018 року у проміжок часу з 12 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Виходячи з зазначеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у тому, що він своїми умисними протиправними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
Крім того, вина ОСОБА_5 доведена у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчинененому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а також у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), поєднаному з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Так, особі, яка вчинила кримінально карані діяння, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, характеризуючі дані про його особу, стан здоров'я, вік обвинуваченого, сімейний стан, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, думки потерпілих.
Так, ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими та тяжкими кримінальними правопорушеннями, раніше був неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, інкриміновані кримінальні правопорушення вчинив у короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, викрадене майно в повному обсязі не повернуто, не має місця реєстрації, соціальних зв'язків, неодружений, не працевлаштований, під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, ухилявся від явки до слідчого, прокурора, у зв'язку з чим, постановою слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві від 14 червня 2018 року був оголошений в розшук.
Крім того, судом враховується, що відповідно до вимоги на судимість, ОСОБА_5 вперше був засуджений Червонозаводським районним судом м. Харкова 25 серпня 1994 року до реального строку позбавлення волі, у молодому віці (18 років), на даний час Печерським районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 187 КК України, що в сукупності з викладеними вище обставинами свідчить про те, що ОСОБА_5 не бажає ставати на шлях виправлення, а навпаки продовжує вчиняти нові умисні кримінально-карані діяння проти власності.
Згідно ст. 66 КК України, обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Згідно ст. 67 КК України, до обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , суд відносить рецидив злочинів.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, наявність обтяжуючої обставини покарання, вік потерпілих по відношенню до яких ОСОБА_5 вчиняв кримінально каранні діяння, характер злочинних дій, наведені вище дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, відсутність факту розкаяння в останнього та небажання обвинуваченого відшкодувати потерпілим заподіяну шкоду, чи будь-яким чином попросити вибачення за вчинене у потерпілих, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання, саме у виді позбавлення волі.
Виключно такий вид покарання є на переконання суду необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що на думку суду відповідатиме меті покарання, гуманності та справедливості, а також сприятиме поновленню порушених прав потерпілих в дусі дотримання Законів України.
В рамках даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, потерпілим ОСОБА_12 , заявлено цивільний позов про відшкодування завданої йому злочинними діями ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди у розмірі 4 444 грн. та 2 000 грн. відповідно.
При цьому, у відповідності до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
В той же час, потерпілий ОСОБА_12 звернувся до суду 28 січня 2019 року, тобто після призначення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України до судового розгляду від 06 вересня 2018 року.
Таким чином, враховуючи, що потерпілий ОСОБА_12 звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочинними діями останнього, після початку судового розгляду кримінального провадження, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без розгляду. При цьому, суд роз'яснює право потерпілого ОСОБА_12 на звернення з цивільним позовом до ОСОБА_5 в порядку цивільного судочинства.
Арешт майна у даному кримінальному провадженні не застосований.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили підлягає залишенню без змін. Початок строку покарання обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно рахувати з моменту затримання, а саме з 07 серпня 2018 року.
Долю речових доказів необхідно вирішити у порядку, встановленому ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання призначити у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 07 серпня 2018 року.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без зміни.
Цивільний позов ОСОБА_12 залишити без розгляду.
Речові докази: мобільний телефон марки «IPhone» моделі SE, ІМЕІ: НОМЕР_11 (переданий потерпілому ОСОБА_10 ) - залишити у володінні та розпорядженні ОСОБА_10 ; мобільний телефон марки «IPhone» моделі 7, ІМЕІ: НОМЕР_9 (переданий потерпілому ОСОБА_11 ) - залишити у володінні та розпорядженні ОСОБА_11 ; CD-диск CD-R, об'ємом 700 МВ - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Києва ОСОБА_1