Справа № 761/42028/20
Провадження № 1-кс/761/25148/2020
24 грудня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100007604 від 15 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
22 грудня 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100007604 від 15 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, про арешт майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Шевченківського управління ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження за №12020100100007604 від 15 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням кримінального провадження, встановлено, що до СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві з Київської місцевої прокуратури № 10 надійшла заява ОСОБА_4 , з приводу того, що службові особи ПАТ "Сбербанк", за попередньою змовою групою осіб з службовими особами ТБ "Центральна Українська Біржа" та ПП "Лекс" здійснили реалізацію квартири АДРЕСА_1 в рамках справи про банкрутство ПП "Лекс", умисно допустивши узгоджені між собою недоліки в оголошенні про проведення аукціону, та після придбання зазначеної квартири ОСОБА_4 та оплати її вартості здійснюють дії щодо визнання торгів недійсними шляхом ініціювання судових спорів,та фактично визнання на даний час таких торгів недійсними, в результаті чого ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду.
За результатами проведених слідчих дій встановлено, що на підставі Протоколу № 10 від 25 вересня 2015 року проведення другого повторного аукціону (торгів) з можливістю зниження початкової вартості ОСОБА_4 була визнана переможцем аукціону з продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ПП « ОСОБА_5 » та була передана в іпотеку ПАТ «Сбербанк»: 12.10.2015 р. на підставі Договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна ОСОБА_4 набула права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Того ж дня між приватним підприємством « ОСОБА_5 » та ОСОБА_4 підписаний Акт передавання права власності на нерухоме майно придбаного на аукціоні - квартири АДРЕСА_1 .
На початку аукціону, ОСОБА_4 з метою участі в ньому, сплатила визначений організатором торгів гарантійний внесок в сумі 376 960,00 грн. Платіжним дорученням № 87253145 від 05.10.2015 р. ОСОБА_4 здійснила оплату за придбання квартири згідно протоколу № 10 про проведення аукціону (торгів) від 25.09.2015 р. на загальну суму 1 130 880,00 грн. Оплата коштів була здійснена через ПАТ «Сбербанк Росії».
Продаж квартири відбувався в рамках господарської справи № Б8/183-11 про банкрутство ПП «Лекс», код за ЄДРПОУ: НОМЕР_1 . До початку аукціону ПАТ «Сбербанк», як іпотекодержатель, надав дозвіл на продаж квартири АДРЕСА_1 що у м. Києві. ПАТ «Сбербанк» надаючи дозвіл на реалізацію квартири АДРЕСА_1 також погодив ціну продажу, умови продажу, тощо. У свою чергу, ПАТ «Сбербанк» виступаючи як голова комітету кредиторів у справі № Б8/183-11 обізнаний був щодо порядку продажу квартири з аукціону, у тому числі щодо продажу квартири на декількох аукціонах. Жодних заперечень щодо продажу квартири на аукціоні, га, внаслідок відсутності пропозицій, проведення повторних аукціонів з реалізації квартири від ПАТ «Сбербанк» не надходило. ПАТ «Сбербанк» не оскаржував дії арбітражного керуючого щодо виставлення квартири на аукціоні, в тому числі і щодо продаж' квартири на другому повторному аукціоні. Разом з тим, ПАТ «Сбербанк» надало дозвіл на продаж квартири на аукціоні, організатором якого виступала Товарна біржа «Центральна Українська Біржа». Тобто, ПАТ «Сбербанк», як голова комітету кредиторів, був обізнаний щодо розміщення оголошення про проведення аукціону з продажу квартири, у тому числі і щодо зміст' тексту оголошення про продаж квартири. Жодні зауваження, заперечення від ПАТ «Сбербанк» як голови комітету кредиторів, іпотекодержателя іпотечного майна - квартири на стадії проведення аукціону останнім не подавались.
Натомість, після оплати ОСОБА_4 повної придбаної на аукціоні вартості квартири, набуття ОСОБА_4 статусу добросовісного набувача ПАТ «Сбербанк» подає до суду заяву про визнання недійсним результату аукціону з продажу квартири АДРЕСА_1 та договору купівлі-продажу квартири, який укладений 12.10.2015 р. між ОСОБА_4 та ПП «Лекс». Дану заяву обґрунтовано недоліками в оголошенні про проведення аукціону з продажу квартири.
Вищевказані спільні дії голови комітету кредиторів - ПАТ «Сбербанк» та арбітражного керуючого, у тому числі, які були вчинені під час підготовки аукціону з продажу квартири, призвели до того, що Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 р. по справі № Б8/183-11 задоволено заяву ПАТ «Сбербанк» та визнано недійсним результати проведення другого повторного аукціону з продажу майна ПГІ «Лекс» з можливістю зниження його початкової вартості, який відбувся 25.09.2015 р. та оформлений протоколом від 25.09.2015 р. № 10, а також укладений ПП «Лекс» та ОСОБА_4 в результаті проведення цього аукціону договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - двокімнатної квартири, загальною площею 203,2 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , та зареєстрований у реєстрі за № 4263.
Разом з тим, під час судових процесів, ініційованих ПАТ «Сбербанк» щодо оскарження результатів аукціону ОСОБА_4 стало відомо, що 24.04.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за заявою ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» видано виконавчий напис, яким в інтересах ПАТ «Сбербанк» звернено стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та складається з двох житлових кімнат площею 203,20 кв.м. жилою площею 169.30 кв.м.
Тобто, достовірно знаючи про наявність виконавчого напису, яким звернено стягнення на квартиру, та який є правовстановлюючим документом, ПАТ «Сбербанк» надає дозвіл на продаж квартири в рамках справи про банкрутство ПП «Лекс», як голова комітету кредиторів разом з арбітражним керуючим готує оголошення про проведення аукціону, навмисно допускаючи в ньому помилки, а потім, після того, як я оплатила повну вартість кватири, знаючи про допущені помилки, подає в суд позов про визнання недійсним результатів аукціону.
Більш того, здійснивши пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації щодо власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 було встановлено, що 23.09.2016 р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 видає дублікат договору купівлі продажу квартири за № 4084, на підставі якого 02.10.2017 р. вже інший приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 реєструє право власності на квартиру за ПП «Лекс».
Дане свідчить про те, що квартира може бути в будь-який час відчужена, в тому числі шляхом звернення на неї стягнення ПАТ «Сбербанк» на підставі виконавчого напису та призведене до негативних для мене наслідків: позбавлення права власності та позбавлення коштів, сплачених за придбання квартири.
Окрім того, дані обставини можуть свідчить про повторну підготовку головою комітету кредиторів у справі № Б8/183-11 ПАТ «Сбербанк» та арбітражним керуючим можливої схеми з продажу квартири на аукціоні та в подальшому, після сплати вартості квартири, визнання недійсним результатів такого аукціону, тобто повторного шахрайства.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно кв. АДРЕСА_1 на праві власності належить ПП «ЛЕКС» код ЄДРПОУ 21691646.
Постановою слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 від 15 грудня 2020 року квартиру АДРЕСА_1 , було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12020100100007604 від 15 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
З метою всебічного, об'єктивного та неупередженого розслідування кримінального провадження та встановлення істини у справі, зважаючи на те, що квартира АДРЕСА_1 є об'єктом кримінального правопорушення, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою запобігання ризикам у вигляді подальшого відчуження майна, виникла необхідність у накладенні арешту на вказану квартиру.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому та просив його задовольнити.
Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт не було тимчасово вилучене та розгляд справи без повідомлення власника майна є необхідним, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд вищевказаного клопотання без повідомлення про його розгляд власника майна.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вислухавши пояснення прокурора, вважаю, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна, оскільки, як встановлено з матеріалів клопотання та пояснень прокурора, що квартира АДРЕСА_1 є об'єктом кримінального правопорушення, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою запобігання ризикам у вигляді подальшого відчуження майна, забезпечення його збереження як речових доказів та недопущення подальшого відчуження.
Крім того, прокурором доведено існування реальних ризиків передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100007604 від 15 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київської апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1