Справа № 569/20313/20
1-кс/569/6460/20
04 грудня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження №12020180010004337 від 02.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України, звернувся в суд із клопотанням, яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що 02 грудня 2020 року, близько 11 год. 30 хв., невстановлена досудовим розслідуванням особа зателефонувала на стаціонарний номер телефону № НОМЕР_1 , абонентом якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , представилася її онуком та повідомила останньому неправдиві відомості щодо потрапляння у ДТП та необхідності термінового надання йому коштів на лікування та для уникнення кримінальної відповідальності.
У подальшому, 02.12.2020, близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , маючи єдиний спільний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 10 000 гривень, які він передав, будучи переконаним у тому, що його онук перебуває у небезпеці, чим потерпілому ОСОБА_7 завдано майнову шкоду в розмірі 10 000 гривень.
Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, 02 грудня 2020 року, близько 12:00 год., ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, шляхом обману ОСОБА_7 , під приводом повідомлення неправдивих відомостей щодо потрапляння у ДТП онука та необхідності термінового надання грошових коштів на лікування та уникнення кримінальної відповідальності, проник до його квартири АДРЕСА_2 , після чого, продовжуючи свій злочинний умисел на викрадення чужого майна, перебуваючи в одній із кімнат вказаної квартири, таємно викрав належні ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 18 500 грн, чим завдав потерпілому майнову шкоду в розмірі 18 500 гривень.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- заявою про вчинення злочину від 02.12.2020;
- протоколом огляду місця події від 02.12.2020;
- протоколом затримання ОСОБА_5 від 02.12.2020;
- протоколом особистого обшуку ОСОБА_5 від 02.12.2020;
- протокол пред'явлення особи для впізнання від 02.12.2020;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.12.2020;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 02.12.2020.
Покликаючись на вищевикладене на наявність ризиків визначених п.п. 1,5 ст. 177 КПК України, слідчий вказує на необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, зокрема підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п. п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор та слідчий повністю підтримали клопотання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його задоволити з підстав викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання та просили суд застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12020180010004337 від 02.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України.
За вищевказаних обставин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.
Згідно п .п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 раніше судимий за аналогічні злочини, що свідчить про системність вчинення ним кримінальних правопорушень, а також те, що на шлях виправлення та перевиховання не став, а продовжує вчиняти умисні корисливі злочини проти власності. Також підозрюваний зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , постійного місця проживання в м. Рівне не має, тому є ризик того, що підозрюваний може покинути межі Рівненської області.
Разом із цим, відсутність у ОСОБА_5 офіційного працевлаштування та постійних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання він отримує шляхом вчинення злочинів.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
З урахуванням наведеного, є необхідним застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Також з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_5 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність соціальних зв'язків та стримуючих фактори від продовження злочинної діяльності та переховування від органів досудового розслідування.
Таким чином, існує ризик того, що підозрюваний може ухилятись він органів досудового розслідування та суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинення кримінальних правопорушень, санкція за ступенем тяжкості класифікована, як тяжкий злочин, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати слідчого, прокурора та суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 30 днів, тобто до 31 грудня 2020 року.
Одночасно визначити розмір застави 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 126 120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати слідчого, прокурора та суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання з 18 год. 00 хв. 02 грудня 2020 року.
Встановити строк дії ухвали до 18 год. 00 хв. 31 грудня 2020 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1