Справа № 536/1307/19
05 жовтня 2020 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
Головуючого - судді - Колотієвського О.О.,
при секретарі - Пасєчніковій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Кременчуцького районного відділу поліції Кременчуцького відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Полтавській області Васильєва Дмитра Олександровича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України, третя особа: Кременчуцьке районне відділення поліції Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження,
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 серпня 2019 року відносно ОСОБА_1 , інспектор сектору реагування патрульної поліції №3 Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області старший лейтенант поліції Васильєв Дмитро Олександрович {надалі Відповідач), виніс постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 053780, в якій вказав наступне, що: «Керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 23.08.2019 року 19 год. 00 хв. в с.Максимівка по вул. Жовтневій водій керував т/з та розмовляли по мобільному телефону під час руху, чим порушили п.2.9 «д» ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП».
В зв'язку з чим наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
Із вказаним рішенням - постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 № 053780 від 23.08.2019 року вона не згодна в повному обсязі, будь-яких порушень ПДР нею не допускалось.
По перше: Керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ» модель «21063» номерний знак « НОМЕР_1 », 23.08.2019 року близько 19 год. 00 хв. в с. Максимівна, Кременчуцького району по вул. Жовтнева вона не розмовляла по мобільному телефону під час руху, а отже і не вчиняла порушення ПДР України.
По друге: Дійсно приблизно у вказаний час та місці керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ» модель «21063» номерний знак « НОМЕР_1 » вона була зупинена працівниками поліції, які поросили її пред'явити водійське посвідчення та технічний паспорт на автомобіль, які вона передала Васильєву Д.О . Через деякий час вказані документи були їй повернуті та їй повідомили, що вона може їхати далі. Ніяких повідомлень про порушення ПДР не було, на місці зупинки т/з розгляд справи про адміністративне правопорушення не проводився, права та обов'язки їй як правопорушнику не роз'яснювались, із будь- якими доказами вчинення нею адміністративного правопорушення її не ознайомлено та ніяких доказів виходячи із змісту постанови не долучено, зі змістом постанови її не ознайомлено, отримати її копію їй не пропонувалось. Вказану постанову нею отримано через поштовий зв'язок «Укрпошта» простим листом 05 вересня 2019 року.
На підставі вищевикладеного просив суд ухвалити рішення, яким:
- скасувати постанову інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Васильєва Дмитра Олександровича від 23.08.2019 серії ДП018 № 053780 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
- стягнути на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Полтавській області ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108630 понесені судові витрати: а саме на професійну правничу допомогу на суму 4014 гривень.
Позивач в судове засідання не з'явилася. На адресу суду надіслала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідачі та представник третьої особи» в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Суд, дослідивши позов та докази, яким він обґрунтовується, дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 23 серпня 2019 року відносно ОСОБА_1 , інспектор сектору реагування патрульної поліції №3 Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області старший лейтенант поліції Васильєв Дмитро Олександрович {надалі Відповідач), виніс постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 053780, в якій вказав наступне, що: «Керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 23.08.2019 року 19 год. 00 хв. в с.Максимівка по вул. Жовтневій водій керував т/з та розмовляв по мобільному телефону під час руху, чим порушив п.2.9 «д» ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП». В зв'язку з чим наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
Із вказаним рішенням - постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 № 053780 від 23.08.2019 року позивач не згодна в повному обсязі, з огляду на те, що керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ» модель «21063» номерний знак « НОМЕР_1 », 23.08.2019 року близько 19 год. 00 хв. в с. Максимівна, Кременчуцького району по вул. Жовтнева вона не розмовляла по мобільному телефону під час руху, а отже і не вчиняла порушення ПДР України.
Так, позивач вказувала, що вона дійсно приблизно у вказаний час та місці керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ» модель «21063» номерний знак « НОМЕР_1 » була зупинена працівниками поліції, які поросили її пред'явити водійське посвідчення та технічний паспорт на автомобіль, які вона передала Васильєву Д.О . Через деякий час вказані документи були їй повернуті та їй повідомили, що вона може їхати далі. Ніяких повідомлень про порушення ПДР не було.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення.
При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації, не може бути належним доказом вчинення порушення.
Так, статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування позиції позивача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення особи, в тому числі і щодо вчинення адміністративного правопорушення, не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, приймаючи оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення діяв не у спосіб, що встановлений чинним законодавством України, при цьому, відповідно до ст. 77 КАС України, не надав доказів правомірності свого рішення.
Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає скасуванню.
Крім цього, відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами
Частинами 6 та 7 цієї статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п.2, п4. ч.3 ст.2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства зокрема є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом , та змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Отже, за вищевказаних обставин суд не може втручатися у свободу розсуду відповідачів, тобто суд за своєю ініціативою не може ініціювати питання щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу.
За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов'язані з наданням правової допомоги в повному обсязі.
Керуючись ст.122 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 134, 160, 161, 241-246, 250, 251, 255, 293-295 КАС України, «Правилами дорожнього руху України», -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Кременчуцького районного відділу поліції Кременчуцького відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Полтавській області Васильєва Дмитра Олександровича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України, третя особа: Кременчуцьке районне відділення поліції Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Васильєва Дмитра Олександровича від 23.08.2019 року серії ДПО18 № 053780 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за постановою серії ДПО18 № 053780 від 23.08.2019 року - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Полтавській області ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108630 понесені судові витрати: а саме на професійну правничу допомогу на суму 4014 гривень.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня її проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. О. Колотієвський