Справа № 524/3080/19
16 грудня 2020 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
Головуючого - судді - Колотієвського О.О.,
при секретарі - Коваль В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекціїї у Полтавській області Єргалєєвої Світлани Ярославівни, Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекціїї у Полтавській області, треті особи: Потоківська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцька районна державна адміністрація - про визнання рішення протиправним та його скасування,
Позовні вимоги на підставі зміни підстав позову від 24 грудня 2019 року обґрунтувавв тим, що відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 25 березня 2019 року № 131 інспектором Єргалєєвою С.Я. проведена перевірка реконструкції за рахунок прибудови квартири АДРЕСА_1 , за результати якої складений акт від 12 квітня 2019 року, протокол № П-24-19 про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2018 року та припис № 41 від 12 квітня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлені порушення вимог законодавства України, а саме ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», та абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року.
Крім того, внаслідок невиконання Позивачем вимог припису № 18 від 11 квітня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності а саме не виконання заходів щодо усунення порушення стосовно вищевказаного самочинного будівництва, які передбачені містобудівним законодавством та не повідомлення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області у вказаний у приписі строк про його виконання, Відповідачем винесена постанова № П-24-19 по справі про адміністративне правопорушення від 24 квітня 2019 року згідно якої за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн.
В той же час, в мотивувальній частині припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил № 18 від 11 квітня 2018 року міститься посилання на попередній припне про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил № 40 від 23 березня 2017 року з зазначенням того, що гр. ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з реконструкції квартири за рахунок прибудови за адресою: АДРЕСА_2 , без проектної документації та документів, які дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено: ст. 9 Закону У країни «Про архітектурну діяльність», ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності»., а також не повідомлено у вказаний у приписі строк Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про виконання припису № 40 від 23 березня 2017 року, що є порушенням абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (зі змінами).
Що стосується припису № 40 від 23 березня 2017 року, то в мотивувальній частині цього документу також зазначено, що під час перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_2 в 2015 році виконано реконструкцію квартири АДРЕСА_1 На час перевірки будівельні роботи не виконуються, а також встановлено, що гр. ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з реконструкції квартири за рахунок прибудови за адресою: АДРЕСА_2 , без проектної документації та документів, які дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено: ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Тобто, по-перше, на момент проведення повірок та винесення за результатами цих перевірок приписів № 40 від 23 березня 2017 року та № 18 від 11 квітня 2018 року Позивачем Фактично вже були виконані будівельні роботи з реконструкції квартири за рахунок прибудови.
По-друге, як в приписі № 40 від 23 березня 2017 року, так і в приписі № 18 від 11 квітня 2018 року взагалі не зазначено, які саме документи, що дають право на виконання будівельних робіт. Позивач повинен отримати та де саме отримати, тобто ОСОБА_1 не роз'яснено, яким чином він повинна Фактично виконати зазначені приписи та усунути виявлені порушення діючого законодавства. В резолютивній частині вказаних приписів лише зазначена вимога щодо усунення виявлених порушень містобудівного законодавства відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з терміном виконання (копії додаються).
Таким чином в даних приписах не вказані конкретні заходи щодо усунення порушень, що не відповідає вимогам припису, що зазначені в додатку № 3 до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 липня 2012 року за №1116/21428).
В зазначених приписах № 40 від 23 березня 2017 року та № 18 від 11 квітня 2018 року міститься лише загальна вимога: усунути виявлене порушення містобудівного законодавства відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з визначеним терміном виконання до 23 березня 2018 року та до 23 березня 2019 року відповідно.
Згідно ч. 11 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення. але не пізніше як через три роки з дня його вчинення.
Крім того, відповідно до п. 6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року № 735) штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 червня 2018 року у справі № 808/5834/14 (провадження № К/9901/3499/18) (вказана постанова опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень - http://www.reyestr.cou rtgov.ua/Review/№ 74820039).
Як зазначено в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 березня 2017 року, протоколі П-26-17 про адміністративні правопорушення від 23 березня 2017 року, приписі № 40 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 березня 2017 року, протоколі № П-26-17 про адміністративне правопорушення від 23 березня 2017 року та постанові № П-33-17 по справі про адміністративне правопорушення від 30 березня 2017 року, гр. ОСОБА_1 в 2015 році виконано реконструкцію квартири АДРЕСА_1 Па час перевірки будівельні роботи не виконуються (копії додаються).
Тобто правопорушення що полягало в виконанні будівельних робіт з реконструкції квартири за рахунок прибудови за адресою: АДРЕСА_2 , без проектної документації та документів, які дають право на виконання будівельних робіт, вчинено Позивачем більш ніж за той роки до винесення постанови № П-24-19 по справі про адміністративне правопорушення від 24 квітня 2019 року.
Крім того, відповідно до зазначених документів, складених головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Сольонною А.Ю., зазначене правопорушення ОСОБА_1 було виявлено в березні 2017 року, тобто більш ніж за два роки до винесення постанови № П-24-19 по справі про адміністративне правопорушення від 19 квітня 2019 року.
Таким чином, постанова № П-24-19 по справі про адміністративне правопорушення від 24 квітня 2019 року винесена з порушенням строків, встановлених ч. 11 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та п. б порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є безумовною правовою підставою для скасування зазначеного акту індивідуальної дії.
До всього цього, постановою № П-15-18 по справі про адміністративне правопорушення від 16 квітня 2018 року за порушення ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, що полягало у невиконанні припису № 40 від 23 березня 2017 року, відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, тобто по тому самому факту (виконання будівельних робіт з реконструкції квартири за рахунок прибудови, без проектної документації та документів, які дають право на виконання будівельних робіт), за порушення тих самих норм законодавства (ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року) та за тією ж самою частиною і статтею КУпАП (ч. 1 ст. 188-42 КУпАП) на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 (п'ять тисяч сто) грн. (копія додається), який ОСОБА_1 сплатив у повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 45 від 25 квітня 2018 року.
Тобто, ОСОБА_1 повторно притягнутий до адміністративної відповідальності з застосуванням того самого виду адміністративного стягнення (штрафу) та за те саме правопорушення, за вчинення якого Позивач вже був притягнутий до відповідальності.
На підставі вищевикладеного просив суд ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвої Світлани Ярославівни № П-24-19 по справі про адміністративне правопорушення від 24 квітня 2019 року щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення
04 серпня 2019 року відповідач надіслав до суду відзив на позов в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог, який зокрема обґрунтований тим, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Абз.4 п.14 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 та п.3 ч.3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Натомість, в порушення вищевказаних вимог за результатами перевірки виконання вимог припису № 19 від 12.04.2018 року на об'єкті будівництва: «Реконструкція квартири за рахунок прибудови за адресою: АДРЕСА_3 » (гр. ОСОБА_3 ). було встановлено, що гр. ОСОБА_3 в термін до 23.03.2019 року не виконала вимоги вищевказаного припису. А саме позивачем виконано будівельні роботи з реконструкції квартири за рахунок прибудови за адресою: АДРЕСА_3 без проектної документації та документів, які дають право на виконання будівельних робіт та не усунуто вищевказані порушення.
При цьому, весь час виконання будівельних робіт з реконструкції квартири за рахунок прибудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . позивач здійснював на власний розсуд, з порушенням порядку, встановленого ст., ст. 26,31,34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і весь час продовжував і продовжує порушувати містобудівне законодавство.
Відповідно до статті. 125 Земельного Кодексу України - право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають державній реєстрації.
Тобто, позивачем не надано доказів щодо законності використання нею земельної ділянки під реконструйованою за рахунок добудови квартири.
Відповідно до вимог ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
А отже, є підстави вважати вищевказаний об'єкт самочинним будівництвом, а позивач був зобов'язаний виконати умови припису № 18 від 11.04.2018 року.
Ч.14 ст. 188-42 КУпАП встановлено відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
12.04.2019 року в присутності гр. ОСОБА_1 посадовою особою Департаменту було складено протокол № П 24-19 про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем. При цьому, посадовою особою Департаменту було дотримано вимоги, встановлені ст. 256 КУпАП, а саме, роз'яснено права та обов'язки порушника, повідомлено про час та місце розгляду справи, який було призначено на 24.04.2019 о 14.00, примірник протоколу позивач отримувати відмовився, а тому його було направлено поштою, та отримано особисто 23.04.2020 року, про що свідчить відповідний підпис на рекомендованому повідомленні.
23.04.2019 року відбувся розгляд адміністративної справи. При винесенні постанови посадовою особою Департаменту було дотримано вимоги ст.,ст. 276* 277, 279, 280 КУпАП, з'ясовано всі обставини справи, в т.ч. і наявність правопорушення в діях позивача, та за результатами розгляду посадовою особою Департаменту було винесено постанову № П24-19 по справі про адміністративне правопорушення від 15.04.2019 та накладено штраф у розмірі 6800 грн.
Примірник постанови позивачем було отримано особисто, про що свідчить відповідний підпис у примірнику постанови.
Також за результатами позапланової перевірки гр. ОСОБА_1 видано припис № 41 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 12.04.2019 року.
Згідно з п.15 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі Порядок № 553), форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном. Вказані форми затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240, зокрема додаток № 3 це - припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
П.17 Порядку № 553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Припис № 18 від 11.04.2018 року видано з дотриманням вище встановленої форми. Крім того, у приписі вказано вимогу усунути виявлене порушення містобудівного законодавства відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», термін його виконання 23.03.2019 року та термін, до якого необхідно повідомити Департамент про виконання вимог припису.
Крім того, на момент проведення позапланової перевірки виконання вимог припису 18 від 11.04.2018 року в період з 01.04.2019 по 12.04.2019 року вказаний припис був чинний, позивачем не оскаржений та судом не скасований.
Заява про зміну підстав позову містить посилання на норми Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та «Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, які на думку позивачки були начебто порушені відповідачами.
У преамбулі до вищевказаного закону вказано, що цей Закон встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У п. 1 «Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 вказано, що цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що
передбачені Законом України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” (далі - Закон).
Враховуючи викладене, вказаний закон та порядок стосуються накладення штрафних санкцій на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування), якою не є гр. ОСОБА_1 .
Постановою № П-15-18 по справі про адміністративне правопорушення від 16 квітня 2018 року штрафні санкції до гр. ОСОБА_1 застосовувалися за невиконання припису № 40 від 23 березня 2017 року.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення № П-24-19 від 24.04.2019 року була винесена відносно гр. ОСОБА_1 а невиконання припису № 18 від 11.04.2018 року.
Відповідачем видано два різні приписи № 40 від 23 березня 2017 та № 18 від 11.04.2018 року із вимогою про усунення виявлених під час проведення позапланової перевірки порушень містобудівного законодавства. І за два різних приписи виносилися постанови по справах про адміністративне правопорушення.
Адже, в порушення абз.4 п.14 «Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 та п.3 ч.3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», гр. ОСОБА_1 свідомо, протиправно та умисно допустила бездіяльність, яка полягає у невиконанні обов'язкових до виконання вимог приписів щодо усунення порушень містобудівного законодавства, а саме виконання будівельних робіт з реконструкції квартири за рахунок прибудови за адресою: АДРЕСА_2 без проектної документації та документів, які дають право на виконання будівельних робіт.
Позивач та її представник в судовому засіданні просили суд задовольнити позов.
Відповідач в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з'ясованих в судовому засіданні обставин.
Суд, дослідивши позов та відзив на нього, перевіривши докази, якими сторони обґрунтовують свою позицію стосовно позовних вимог, дійшов такого висновку:
Судом встановлено, що відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 25 березня 2019 року № 131 інспектором Єргалєєвою С.Я. проведена перевірка реконструкції за рахунок прибудови квартири АДРЕСА_1 , за результати якої складений акт від 12 квітня 2019 року, протокол № П-24-19 про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2018 року та припис № 41 від 12 квітня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлені порушення вимог законодавства України, а саме ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», та абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року.
Крім того, внаслідок невиконання Позивачем вимог припису № 18 від 11 квітня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності а саме не виконання заходів щодо усунення порушення стосовно вищевказаного самочинного будівництва, які передбачені містобудівним законодавством та не повідомлення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області у вказаний у приписі строк про його виконання, Відповідачем винесена постанова № П-24-19 по справі про адміністративне правопорушення від 24 квітня 2019 року згідно якої за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн.
Позивач зазначав, що в мотивувальній частині припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил № 18 від 11 квітня 2018 року міститься посилання на попередній припне про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил № 40 від 23 березня 2017 року з зазначенням того, що гр. ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з реконструкції квартири за рахунок прибудови за адресою: АДРЕСА_2 , без проектної документації та документів, які дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено: ст. 9 Закону У країни «Про архітектурну діяльність», ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності»., а також не повідомлено у вказаний у приписі строк Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про виконання припису № 40 від 23 березня 2017 року, що є порушенням абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (зі змінами).
Також вказував, що в мотивувальній частині припису № 40 від 23 березня 2017 року також зазначено, що під час перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_2 в 2015 році виконано реконструкцію квартири АДРЕСА_1 На час перевірки будівельні роботи не виконуються, а також встановлено, що гр. ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з реконструкції квартири за рахунок прибудови за адресою: АДРЕСА_2 , без проектної документації та документів, які дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено: ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Тобто, на думку позивача, на момент проведення повірок та винесення за результатами цих перевірок приписів № 40 від 23 березня 2017 року та № 18 від 11 квітня 2018 року Позивачем Фактично вже були виконані будівельні роботи з реконструкції квартири за рахунок прибудови.
Крім цього позивачем вказано, що як в приписі № 40 від 23 березня 2017 року, так і в приписі № 18 від 11 квітня 2018 року взагалі не зазначено, які саме документи, що дають право на виконання будівельних робіт. Позивач повинен отримати та де саме отримати, тобто ОСОБА_1 не роз'яснено, яким чином він повинна Фактично виконати зазначені приписи та усунути виявлені порушення діючого законодавства. В резолютивній частині вказаних приписів лише зазначена вимога щодо усунення виявлених порушень містобудівного законодавства відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з терміном виконання.
Тобто в зазначених приписах № 40 від 23 березня 2017 року та № 18 від 11 квітня 2018 року міститься лише загальна вимога: усунути виявлене порушення містобудівного законодавства відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з визначеним терміном виконання до 23 березня 2018 року та до 23 березня 2019 року відповідно.
Крім цього, позивач посилався на те, що постановою № П-15-18 по справі про адміністративне правопорушення від 16 квітня 2018 року за порушення ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, що полягало у невиконанні припису № 40 від 23 березня 2017 року, відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, тобто по тому самому факту (виконання будівельних робіт з реконструкції квартири за рахунок прибудови, без проектної документації та документів, які дають право на виконання будівельних робіт), за порушення тих самих норм законодавства (ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року) та за тією ж самою частиною і статтею КУпАП (ч. 1 ст. 188-42 КУпАП) на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 (п'ять тисяч сто) грн., який ОСОБА_1 сплатив у повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 45 від 25 квітня 2018 року.
Тобто, на його думку він повторно притягнутий до адміністративної відповідальності з застосуванням того самого виду адміністративного стягнення (штрафу) та за те саме правопорушення, за вчинення якого Позивач вже був притягнутий до відповідальності.
Суд з такою позицією позивача погодитися не може з огляду на таке:
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначені Законом України «Про архітектурну діяльність».
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно зі статтею 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані:
- утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об'єкта, додержуватися під час експлуатації об'єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті, а також вимог законодавства;
- отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури;
- у разі необхідності внесення змін до об'ємно-просторових, планувальних та інших рішень об'єкта архітектури розробляти відповідну проектну документацію, затверджувати її та проводити будівельні роботи в установленому законодавством порядку;
- зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, та паспорт об'єкта, та передавати цю документацію новому власнику.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, встановлюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (надалі Закон № 3038-VI).
Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 26 Закону № 3038-VI суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI, державним архітектурно-будівельний контролем є сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах будівництва шляхом проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі по тексту - Порядок № 553).
Пунктом 1 Порядку № 553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).
При цьому вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Так, серед іншого до таких підстав віднесено: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.
Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у пункті 11 вказаного Порядку та кореспондуються з положеннями статті 41 Закону № 3038-VI.
Так, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина друга статті 41 Закону № 3038-VI).
За правилами пункту 8 Порядку № 553 постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.
За приписами п. 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
Згідно з п.п. 16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п.20 Порядку № 553).
Права та обов'язки суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль зазначені в пунктах 13, 14 Порядку № 553.
Зокрема, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Проаналізувавши наведені вище положення статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553, колегія суддів зазначає, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил може здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто, за загальним правилом, такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв'язку з чим такі перевірки можуть стосуватися і збудованого об'єкту.
Отже, твердження позивача, що на момент проведення перевірок та винесення за їх результатами спірних приписів позивачем фактично вже були виконані будівельні роботи з реконструкції квартири за рахунок прибудови, враховуючи самочинність будівництва, не спростовують права Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області проводити перевірки такого об'єкту, та за наявності підстав складати обов'язкові для виконання приписи та притягати таких суб'єктів перевірки до відповідальності, встановленої чинним законодавством.
Аналогічний висновок зазначений в постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року по справі №465/1461/16-а.
Підставою для винесення головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвою С.Я. спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення № П-24-19 від 24.04.2019, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП (невиконання позивачем у встановлений строк вимог припису № 18 від 11.04.2018) та накладено штраф у розмірі 6800 грн, слугували матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: протокол про адміністративне правопорушення № П-24-19 від 12.04.2019, складений головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвою С.Я. та акт позапланової перевірки від 12.04.2019 року.
Так, за висновками акту перевірки від 12.04.2019, вказаною посадовою особою зафіксовано, що позивачем (замовником) не виконано вимоги припису № 18 від 11.04.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме не вжито заходів щодо усунення порушення стосовно самочинного будівництва (об'єкту:, які передбачені містобудівним законодавством, а також не повідомлено Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області у вказаний у приписі строк про його виконання.
Таким чином, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення № П-24-19 від 24.04.2019 слугувало невиконання ним саме припису № 18 від 11.04.2018, який на момент розгляду цієї справи у судах першої та апеляційної інстанції, ані в адміністративному, ані у судовому порядку позивачем не оскаржено, отже є чинним та обов'язковим для виконання позивачем. Доказів зворотного позивачем не надано.
Також суд вважає хибними доводи позивача, про те, що його двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідальність за невиконання припису визначена ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем було сплачено згідно постанови № П-15-18 від 16.04.2018 по справі про адміністративне правопорушення суму штрафу в розмірі 5100 грн за порушення абз. 4 п. 14 Порядку № 553, яке виявилося у невиконанні позивачем припису № 40 від 23.03.2017 року.
Натомість оскаржуваною постановою П-24-19 від 24.04.2020 до позивача застосовано штраф в розмірі 6800 грн за порушення абз. 4 п. 14 Порядку № 553, яке виявилося у невиконанні позивачем припису № 18 від 11.04.2018 року.
Доказів повторного притягнення позивача до адміністративної відповідальності за невиконання припису № 18 від 11.04.2018 року не надано, а тому твердження позивача про притягнення її за одне й те саме правопорушення є таким, що спростовано дослідженими матеріалами справи.
Та обставина, що позивачем фактично не усунуто порушення у сфері містобудівної діяльності (ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ч. 4, 5 ст. 26, ст. 34 Закону № 3038-VI ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення), які були встановлені за приписом № 40 від 23.03.2017 року, не є підставою, яка унеможливлює притягнення позивача до адміністративної відповідальності за невиконання припису № 18 від 11.04.2019 року
Посилання позивача на положення Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є необґрунтованими з огляду на те, що положеннями вказаного Закону встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в той час як позивача притягнуто до іншого виду відповідальності - адміністративної відповідальності в порядку, визначеному КУпАП.
Неприйнятними є також твердження позивача про необхідність застосування при вирішенні цієї справи висновків Верховного Суду, які викладені у постанові № 808/5834/14, та прийняті за інших фактичних обставин ніж у справі, що розглядається. Так, зокрема, предметом розгляду у справі № 808/5834/14 було скасування припису контролюючого органу, в той час як у цій справі позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання припису № 18 від 11.04.2019, який є чинним та таким, що підлягає обов'язковому виконанню позивачем.
Доводи позивача про відсутність конкретних заходів, які має вчинити позивач для усунення порушень на виконання припису № 18 від 11.04.2019 не спростовують обов'язку виконати такий припис у встановлений законом строк, та не є підставою для скасування спірної постанови.
Слід відмітити, що спірні документи складені в присутності позивача, примірники яких позивач отримав датами їх складання, про що свідчать його підписи на цих документах. При цьому ані акт, ані припис зауважень або заперечень позивача не містять.
Порушень процедури розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо позивача у спірних відносинах судом не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що постанова № П-24-19 по справі про адміністративне правопорушення від 24 квітня 2019 року є законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.188-24 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 160, 161, 241-246, 250, 251, 255, 293-295 КАС України,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекціїї у Полтавській області Єргалєєвої Світлани Ярославівни, Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекціїї у Полтавській області, треті особи: Потоківська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцька районна державна адміністрація - про визнання рішення протиправним та його скасування - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня її проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. О. Колотієвський