№ 534/1073/16-к
15 грудня 2020 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці матеріали заяви ОСОБА_4 про перегляд вироку Комсомольського міського суду Полтавської області від 16 серпня 2016 року - за нововиявленими обставинами,
28.11.2017 року до Комсомольського міського суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_4 про перегляд вироку Комсомольського міського суду Полтавської області від 12.07.2016 року за нововиявленими обставинами.
04 грудня 2019 року за підсудністю вищевказана заява надійшла до Кременчуцького районного суду Полтавської області.
В обґрунтування заяви про перегляд згаданого вироку за нововиявленими обставинами ОСОБА_4 зазначає, що за цим вироком суду йому було призначене покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме за проникнення до коридору загального користування, який використовувався у якості комори для зберігання речей (велосипедів). При цьому відповідно до довідки Горішньоплавнівської міської ради від 04.05.2017 зазначено, що по АДРЕСА_1 в жодному з двох під'їздів будинку загальний коридор на другому поверсі не обладнаний під комору для зберігання майна. Посилаючись на вимоги статтей КПК України просить скасувати вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 12.07.2016 за нововиявленими обставинами в частині призначення покарання за ч. 3 ст. 185 КК України.
Як вбачається з заяви заявника, а саме безпосередньо самого обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, підставою вимог є той факт, що при розгляді кримінальної справи №534/1073/16-к судом була допущена неповнота досудового та судового слідства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, обрано невірну кваліфікацію дій засудженого по епізоду викрадення майна потерпілої, що потягнуло ухвалення незаконного та необґрунтованого вироку в цій частині.
Зокрема, заявник у своїй заяві вказує таке:
При кваліфікації його дій за ч.3 ст.185 КК України судом взяті до уваги показання потерпілої ОСОБА_6 , які вона давала в суді в 2016 році, а засудженому в 2017 році стало відомо , що свідчення були неправдиві і вони вплинули на неправильну кваліфікацію його дій за ч.3 ст.185 КК України, а не за ч.2 ст.185 КК України, оскільки потерпіла в судовому засіданні повідомила, що викрадення належного їй велосипеду відбулося з комори, яку обладнано в загальному коридорі під'їзду.
В той час, відповідно до довідки Виконавчого комітету Горишньоплавніської міської ради Полтавської області від 04.05.2017 року, у вказаному під'їзді коридор не обладнаний під комору для зберігання майна.
Отже, на думку заявника, оскільки у вказаному під'їзді коридор не обладнаний під комору для зберігання майна, то його дії виключають кваліфікацію за ч.3 ст.185 КК України, тобто проникнення у приміщення.
ОСОБА_4 та захисник - ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяву ОСОБА_4 , приходить наступного висновку.
Нововиявленими обставинами, виходячи із вимог ч. 2ст. 459 КПК України, визнаються зокрема:
1. Штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
2. Інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Так, позиція заявника базується на неправдивих показах потерпілої, а саме у вироку суду вказано таке:
«Потерпіла ОСОБА_6 показала в судовому засіданні, що під'їзд її будинку обладнано домофоном з електричним замком. Викрадений у неї велосипед зберігався в коморі, яку було обладнано в загальному коридорі другого поверху поруч з її квартирою. Зазначена комора зачинялася металевими дверима із замком, проте саме перед викраденням велосипеду ОСОБА_6 випадково залишила зазначені двері незамкнутими.»
В той час, заявник посилається на довідку Виконавчого комітету Горишньоплавніської міської ради Полтавської області від 04.05.2017 року, відповідно до якої у вказаному під'їзді коридор не обладнаний під комору для зберігання майна.
Надаючи оцінку викладеному вище, суд зауважує, що, по-перше під час розгляду відповідно справи ОСОБА_4 визнав пред'явлене обвинувачення в повному обсязі, а тому розгляд справи відбувався на підставі ст.349 КПК України, відповідно до якої: суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
ОСОБА_4 в судовому засіданні не навів аргументів щодо того, що його дійсна воля щодо порядку розгляду справи суперечила положенню ст.349 КПК України, тобто не зазначав, що під час розгляду справи не вірно розумів зміст викладених обставин, тощо. Більш того, навіть якщо так і було б, то такого роду питання повинне вирішуватися за наслідком оскарження вироку, тобто в іншому процесуальному порядку.
Не зважаючи на це, позиція заявника зводиться щодо необладнення під'їзду під комору відповідно до довідки. Суд зауважує, що така довідка теоретично може свідчити про відсутність офіційно (законно) обладнаної території під'їзду, а не про сам факт відсутності певної огорожі. Такий факт міг би бути зафіксованим наприклад в певному акті про огляд приміщення під'зду складений уповноваженою особою, і не на будь-який час, а саме на час вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 визнаючи в судовому засіданні той факт, що він вчинив крадіжку саме при тих обставинах, тобто що здійснив таємне викрадення майна, яке розташовувалося за огорожою, хоч та і була відчинена, то останній усвідомлював, що перед ним є певна огорожа. Це ж саме ОСОБА_4 підтвердив в судовому засіданні під час вирішення питання про перегляд вироку суду. Тобто вбачається, що ОСОБА_4 ставить під сумнів не сам факт огорожі, а законність її установлення, що у даному випадку не можуть буть взаємовиключними обставинами.
Більш того, навіть якщо б така позиція ОСОБА_4 гуртувалася на вимогах закону, то інкримінована кваліфікація злочину була б не змінною з огляду на те, що викрадення майна відбувалося у під'їзді будинку, вхід до якого обладнано домофоном з електричним замком. Тобто проникнення у приміщення під'їзду цього багатоквартирного будинку було суттєво обмежено для сторонніх осіб (вхідні двері обладнані домофоном). Тобто, дії особи, спрямовані на проникнення до під'їзду багатоквартирного будинку, доступ до якого є обмеженим шляхом використання електронного замку та відповідне замикання дверей з метою перешкоди та заборони для вільного доступу у це приміщення стороннім особам, якщо такі дії вчинені з метою крадіжки, необхідно кваліфікувати за відповідною нормою кримінального закону з кваліфікуючою ознакою вчинення таких дій з проникненням у приміщення.
За вищевикладених обставин, суд не знаходить підстав для скасування відповідного вироку, а тому клопотання ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставини задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.459 КПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд вироку Комсомольського міського суду Полтавської області від 16 серпня 2016 року - за нововиявленими обставинами - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.
СуддяОСОБА_1