Справа № 521/19087/20
Номер провадження №2/521/4647/20
про залишення позовної заяви без руху
23 листопада 2020 року місто Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану південного міжрегіонального управління міністерства юстиції в м. Одеса про встановлення факту смерті особи в певний час та визнання права власності на спадкове майно,
17.11.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану південного міжрегіонального управління міністерства юстиції в м. Одеса про встановлення факту смерті особи в певний час та визнання права власності на спадкове майно.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку про необхідність її залишення без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: -спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; -якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо -кожного з них , та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
Однак, в позовній заяві позивачем при викладенні обставин, якими обґрунтовуються вимоги, зазначено, що … ІНФОРМАЦІЯ_1 померла моя бабуся ОСОБА_4 і після її смерті мій батько фактично прийняв спадщину у вигляді 1/5 частки квартири. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер мій батько ОСОБА_5 , і після його смерті я також фактично прийняла спадщину у вигляді 2/5 частко квартир АДРЕСА_1 . Мешкаю за вказаною адресою та утримую квартиру… однак позивач не зазначає доказів, що підтверджують вказані обставини.
Ч. 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, але у справі відомостей, хто саме із спадкоємців проживав з спадкодавцем немає. Позовна заява не містить довідки, що із спадкодавцем крім позивача, ніхто із спадкоємців, які також мають право на обов'язкову частку в спадщині не проживав.
Також, позивачем не зазначено доказів не прийняття/прийняття відповідачами та позивачем спадщини після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ст.ст. 34, 66 Закону України «Про нотаріат» визначено, що видача свідоцтв про право на спадщину відноситься до повноважень нотаріусів; у встановлений законом строк для оформлення спадкової маси, до складу якої входить нерухоме майно, спадкоємці зобов'язані звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та з пакетом документів, які підтверджують такі факти: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину, надавши свідоцтво про смерть спадкодавця, документи, що підтверджують родинні зв'язки з померлим, та правовстановлюючі документи на спадкове майно, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК. При цьому судам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Проте всупереч ст. 175 ЦПК України зазначені відомості (відмова нотаріуса в оформленні права на спадщину за ОСОБА_1 ) в матеріалах пред'явленого позову відсутні. Нотаріусом надано лише роз'яснення щодо питань спадкування.
Разом з тим, вважаю за необхідне роз'яснити позивачу, що враховуючи характер відмови нотаріуса (у зв'язку з пропуском законодавчо встановленого строку; відсутністю правовстановлюючих документів), характер захисту порушеного права також може відрізнятися (звернення до суду з метою визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини).
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового та (або) майнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу. Так як подано позовну заяву про встановлення факту смерті громадянки України та визнання права власності в порядку спадкування за законом, до позовної заяви долучається квитанція про сплату судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовну вимогу немайнового характеру (встановлення факту родинних відносин), та в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності на майно), відповідно до п. 1 ч.2 ст. 4, ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за кожну з цих позовних вимог. Однак позивачем до позовної заяви приєднано один платіжний документ квитанцію № 15 від 27.07.2020 року на суму 840,80грн.
Враховуючи викладене, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі мінімум 1681грн. 20 коп. (по 840,80грн. за кожну вимогу), та додати до позовної заяви документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Проте, позивачем не зазначено жодних доказів на підтвердження обставин доказів ринкової вартості 2/5 частин квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на момент звернення позивача в суд з позовною заявою у відповідності до вимог пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року за № 1440, згідно якого передбачено, що звіт про оцінку майна, повинен бути складений у повній формі, містити дату оцінки та дату завершення складання звіту, та строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства. У позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна на момент звернення до суду. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.В матеріалах позовної заяви відсутні відомості щодо вартості спадкового майна, виходячи з якої сплачується судовий збір.
Відповідно до положень ст.6 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позову майнового характеру, визначається із дійсної вартості спірного майна на день подання позову.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п.16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
Відповідно ст.4 Закону України «Про судовий бір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Виходячи з загальновідомих реальних цін на аналогічні об'єкти нерухомості, які зазначені в мережі інтернет, суд вбачає, що кв.м. жилого приміщення в м. Одесі в Малиновському районі коштує в середньому 21000 гривень.Отже, вартість спірного майна квартири за адресою: АДРЕСА_2 суд визначає на суму 987000 грн., а 2/5 частина спірної квартири становить 394800,00 грн.
Таким чином, виходячи із визначеної судом вартості спірного майна, суд визначає судовий збір у розмірі 3948,00 грн.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3948,00 грн. на реквізити Малиновського районного суду м. Одеси: Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів УК у м. Одесі/Малиновськ. р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923 ,Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA138999980313121206000015007, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Малиновський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).
Слід зазначити, що позивачем у справі зазначено третю особу - Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану південного міжрегіонального управління міністерства юстиції в м. Одеса ,проте ст.52,53 ЦПК України визначено статус третіх осіб, а саме які заявляють самостійні вимоги та які не заявляють самостійні вимоги. Але позивачем по справі не визначено статус третьої особи, що є порушенням вимог ч.6 ст.175 ЦПК України та унеможливлює в подальшому участь особи яка не має визначеного статусу в цивільному процесі.
Вищевикладене є недоліками позовної заяви, які мають бути усунуті позивачем.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяв и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд пропонує позивачу усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Керуючись ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану південного міжрегіонального управління міністерства юстиції в м. Одеса про встановлення факту смерті особи в певний час та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо позивачі відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, та буде призначена до розгляду у судове засідання, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Роїк Д.Я.