Справа № 761/24947/20
Провадження № 3/761/6414/2020
03 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Трубнікова А.В.,
при секретарі Вергелес Л.В.,
прокурора Чоломбитько М.В.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 47-01/57/20 від 07.08.2020 року, ОСОБА_1 будучи особою на якого поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в зв'язку з отриманням 12.12.2018 року доходу у негрошовій формі на 980000 грн., яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та надав суду письмові пояснення, відповідно до яких просив суд закрити провадження по даній справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та врахувати рішення Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020 року.
Прокурор в судовому засіданні просив закрити провадження відносно ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши та дослідивши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та думку прокурора, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП суд має забезпечити всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Приписами статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено коло осіб, на яких поширюється дія цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону, ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону. Тому, згідно з абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 1, частиною першою статті 45, частиною другою статті 52 Закону, приміткою до статті 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Отже, для встановлення наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, орган(посадова) особа відповідно до вимог ст. 280 КУпАП повинен з'ясувати наявність комплексу ознак, який передбачає чотири елементи, а саме: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Відповідно до протоколу № 47-01/57/20 від 07.08.2020 року про вчинення адміністративного правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила Національне агентство про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, в зв'язку з отриманням 12.12.2018 року доходу у негрошовій формі на суму 980000 грн., а саме набув 100% права власності на нерухоме майно у вигляді квартири вартістю 980000 грн., як подарунок, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 172-6 КУпАП - неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Диспозицією частини 2 статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення, або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. При цьому обов'язок повідомити Національне агентство у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування передбачений частиною 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції».
Між тим, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України за № 13-р/2020 від 27.10.2020р., визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частина 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, яка зобов'язувала суб'єктів декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, у 10 денний строк з моменту отримання доходу тощо повідомити про це Національне агентство.
Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними та не можуть бути оскаржені.
Згідно статті ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 інкримінується не подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративне правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.
Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України хоча і не була скасована норма частини 2 статті 172-6 КУпАП, яка зокрема встановлює відповідальність за неподання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, але була визнана неконституційною сама норма матеріального права, яка такий обов'язок встановлювала для відповідного суб'єкта декларування.
Згідно частини 2 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз вищевикладених норм дає суду підстави дійти висновку про те, що, рішенням Конституційного Суду України про визнання неконституційною норми, яка зобов'язувала суб'єктів декларування повідомляти Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, фактично скасована юридична (адміністративна) відповідальність за несвоєчасне подання такого повідомлення.
Таким чином, відповідальність за неподання повідомлення, встановлена у частині 2 статті 172-6 КУпАП, яка хоча і не була визнана неконституційною рішенням Конституційного Суду України, але на даний час є такою, що не підлягає застосуванню. Фактично, норма частини 2 статті 172-6 КУпАП в частині встановлення адміністративної відповідальності за неподання або несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, скасована.
Частина 1 статті 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Під час розгляду справи прокурор заявив клопотання про закриття провадження на підставі п. 6 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність, посилаючись на те, що рішенням Конституційного суду України від 27.10.2020р. за № 13-р/2020 було визнано такими, що не відповідають Конституції України частину 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», та скасовано обов'язок суб'єктів декларування, на яких розповсюджується дана норма, подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із фактичним скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
Керуючись ч. 1 ст. 58, 151-2, ч. 2 ст. 152 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України у справі, щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України за № 13-р/2020 від 27.10.2020р., ч. 2 ст. 8, 9, п. 6 ч. 1 ст. 247, 251, 254, 256, 278, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП закрити, на підставі п. 6 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В.Трубніков