19.10.20№ 336/6036/20
Пр. № 1-кс/336/899/2020
19 жовтня 2020 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080080002286 від 15.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
Старший слідчий СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 за погодженням із прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 15 жовтня 2020 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, в якому зазначив, що 15 жовтня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080080002286 внесено відомості за ч. 2 ст. 263 КК України за фактом незаконного поводження з вогнепальною зброєю.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 15 жовтня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080080002286 внесені відомості за ч. 2 ст. 263 КК України за фактом незаконного поводження зі зброєю, яку виявлено в салоні автомобіля «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 15 жовтня 2020 року біля бази «Гепард» по вул. Військбуд, 123, в м. Запоріжжі співробітниками патрульної поліції, чиє повідомлення про означені обставини стало підставою для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 263 КК України.
Під час огляду місця події, який мав місце в означеному місці з 10 години 06 хвилин до 10 години 13 хвилин 15 жовтня 2020 року, в транспортному засобі був виявлений та вилучений предмет, схожий на ніж з дерев'яним комбінованим руків'ям.
Посилаючись в обгрунтування клопотання на те, що вказаний предмет має ознаки речового доказу в кримінальному провадженні знаряддя злочину,окрім того, він може бути конфіскованим у дохід держави, між тим він є тимчасово вилученим під час невідкладного проникнення до салону автомобіля, в інтересах запобігання можливості розпорядитися цим майном просить про накладення на нього арешту.
Слідчий до суду не з'явився, надавши письмове звернення, яке містить прохання про вирішення клопотання у його відсутність через зайнятість на службі, а також про його задоволення.
Зазначені обставини в силу ст. 272 КПК України не є перешкодою для вирішення клопотання.
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України містить поняття речового доказу, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як випливає із змісту ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, якщо арешт майна накладається з метою конфіскації майна;
розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Вирішуючи клопотання на користь особи, яка його ініціювала, слідчий суддя враховує наявність правової підстави для арешту майна, а саме: можливість приховування, знищення, відчуження предмету злочинних дій.
Суддя враховує і ту обставину, що майно, про накладення арешту на яке просить слідчий, відповідає критеріям речових доказів і може використовуватися як доказ у кримінальному провадженні, оскільки за умови доведення факту незаконного поводження зі зброєю є предметом злочинних дій.
Наявність підозри у вчиненні кримінально караного діяння, яке передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, дає підстави для накладення арешту з метою конфіскації майна винуватої особи, яка (конфіскація) передбачена санкцією частини статті Закону України про кримінальну відповідальність, за якою повідомлено про підозру, як обов'язкове додаткове покарання.
Бере до уваги суддя і співрозмірність зазначеного заходу забезпечення завданням кримінального провадження, якими є захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 167-173, 233, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на вилучений 15 жовтня 2020 року під час огляду салону автомобіля «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , предмет, схожий на ніж з дерев'яним комбінованим руків'ям.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення
Слідчий суддя ОСОБА_1