27.11.20 № 336/7095/20
Пр. № 1-кс/336/862/2019
27 листопада 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП ОСОБА_2 про арешт майна,
Слідчий СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 за погодженням із прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, що є предметом викрадення, а саме: мобільний телефон «Redmi 7A» в корпусі синього кольору з імеі НОМЕР_1 (1), НОМЕР_2 (2).
В обґрунтування клопотання зазначив, що 8 листопада 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080080002447 внесено відомості за ч. 1 ст. 186 КК України за ознаками відкритого заволодіння чужим майном, яке мало місце о 12-00 годині 6 листопада 2020 року на мосту понад річкою Суха Московка по вул. 8 Березня в м. Запоріжжі та спричинило майнову шкоду потерпілій ОСОБА_4 .
Означений телефон добровільно видала ОСОБА_5 .
Посилаючись на те, що вказана річ має ознаки речового доказу в кримінальному провадженні як предмет викрадення, тому має бути підданий арешту, просить про накладення арешту на нього.
Слідчий, належним чином викликаний для розгляду клопотання, до суду не з'явилася з невідомих причин, що в силу ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання у її відсутність.
Від власника майна ОСОБА_4 надійшла письмова заява, яка містить прохання про проведення судового розгляду у її відсутність.
Означені обставини є підставою доля вирішення цього процесуального питання у відсутність власника майна.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України містить поняття речового доказу, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчий не довів правової підстави для застосування арешту, хоча вказана річ і має ознаки речового доказу в кримінальному провадженні як предмет викрадення, оскільки не довів наявність ризиків її приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, тому слідчий суддя не вбачає процесуальних підстав для ухвалення рішення на користь доводів клопотання.
У зв'язку з викладеним слідчий суддя, не вбачаючи передумов для накладення арешту, вважала б за доцільне порекомендувати слідчому за наявності обґрунтованих підстав визначити статус цієї речі як речового доказу в кримінальному провадженні і з метою її збереження в інтересах ефективного розслідування визначити в силу ст. 100 КПК України належне місце для зберігання.
Керуючись ст. ст. 167-173, 233, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення
Слідчий суддя ОСОБА_1