Провадження № 1-і/537/9/20
Справа № 537/3264/20
22.12.2020 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області в кримінальному провадженні №12020170110001166 клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 щодо обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, паспорт громадянина України не отримував, з неповною початковою освітою, неодруженого, непрацюючого, немаючого утриманців, проживаючого зі слів за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , зареєстрованого зі слів за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого,
про продовження строку тримання під вартою,
Суддею Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_6 розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
18.12.2020 року прокурор ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 . В обґрунтування клопотання зазначив, що суддею ОСОБА_6 проводиться судовий розгляд в кримінальному провадженні №12020170110001166 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. Ухвалою судді ОСОБА_6 від 25.09.2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23.11.2020 року. Ухвалою судді ОСОБА_6 від 13.11.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11.01.2020 року. Проте судовий розгляд неможливо закінчити до 11.01.2020 року. Разом з тим прокурор просив продовжити строк тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , оскільки він обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого насильницького злочину проти здоров'я особи із застосуванням насильства, за яке передбачено покарання позбавлення волі на строк до 8 років, може не виконати процесуальні обов'язки, покладені на нього як обвинуваченого, ухилитися від суду, чинити тиск на свідків та потерпілого, вчинити новий злочин. При обранні запобіжного заходу було враховано особу обвинуваченого та наявність ризиків, передбачених ст.177, ст.178 КК України, і по даний час ці обставини не змінились. Неможливо запобігання ризиків передбачених ст.177 КПК України шляхом застосування менш суворих запобіжних заходів, оскільки ОСОБА_4 не має визначеного місця проживання, стійких соціальних зв'язків та легальних джерел доходу.
Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суддя ОСОБА_6 яка проводить судовий розгляд кримінального провадження №12020170110001166 по обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, - тимчасово непрацездатна, оскільки хворіє на момент звернення прокурора до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.
Відповідно до п. 20-5 розділу ХІ Перехідні положення КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
З дотриманням положень п. 20-5 розділу ХІ Перехідні положення КПК України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2020 року, на підставі ст. 35 КПК України клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою - передано на розгляд судді Крюківського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 .
В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували щодо продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу тримання під вартою та просили суд змінити запобіжний захід на менш суворий - домашній арешт, мотивуючи тим, що інкримінованих злочинів він не вчиняв, має постійне місце проживання, не перешкоджав ніяким чином у проведенні досудового і судового провадження. Прокурор не довів наявність в діях обвинуваченого ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Заслухавши учасників процесу щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд встановив наступне.
Ухвалою судді ОСОБА_6 від 25.09.2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23.11.2020 року. Ухвалою судді ОСОБА_6 від 13.11.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11.01.2020 року.
Судовий розгляд неможливо закінчити в трок до 11.01.2020 року, оскільки на даний час головуючий суддя ОСОБА_8 тимчасово непрацездатна.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.
При застосуванні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою, суд врахував наступне.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст.5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою при провадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений, з дотриманням положень ст.199 КПК України.. (ст.197 КПК України).
25.09.2020 року, вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суддя ОСОБА_6 врахувала, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину проти здоров'я особи, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, із застосуванням насильства, який є тяжким злочином, за що законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
При вирішенні клопотання прокурора, суд з дотриманням положень ст.178 КПК України, врахував особу обвинуваченого.
Так, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні даного злочину в період іспитового строку, встановленого попереднім вироком суду. Суд бере також до уваги, що ОСОБА_4 не працює, хоча є особою працездатного віку із задовільним станом здоров'я, не одружений, не має дітей, не проживає з матір'ю, фактично не має постійного місця проживання, що вказує на відсутність у нього стійких соціальних зв'язків та легальних джерел доходу, а відповідно і наявність ризику ухилитися від суду, вчинити новий злочин.
За таких обставин, враховуючи положення ст.177-178, 184 КПК України, 25.09.2020 року суд застосував щодо обвинуваченого ОСОБА_4 найсуворіший запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23.11.2020 року. А Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.11.2020 року суд продовжив щодо обвинуваченого ОСОБА_4 найсуворіший запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11.01.2021 року.
На теперішній час не змінилися характеристики обвинуваченого ОСОБА_4 , які необхідно врахувати відповідно до ст.178 КПК України, а відповідно і не зменшилися вказані ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують його тримання під вартою.
Щодо доводів обвинуваченого про відсутність вказаних ризиків, суд зазначив, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти від настання вищеперерахованих ризиків, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов'язків.
До суду не зверталися особи, що заслуговують на довіру, з письмовим зобов'язанням про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до суду. ОСОБА_4 не має права власності на житлове приміщення, суду не подавалися відомості і про наявність у нього права користування житловим приміщенням. До суду не зверталися власники житлового приміщення з клопотанням про надання дозволу щодо використання належного їм приміщення для виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, в разі застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими наявність підстав для продовження запобіжного заходу тримання під вартою, передбачених ст.177, ст.178, ст.197, ст.199 КПК України, оскільки менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Згідно положень п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
За наведених обставин, відповідно до ст.183, ст.197, 331 КПК України, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою на 60 днів з 22.12.2020 року по 19.02.2021 року.
Керуючись статтями 177, 183, 331, 371, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_9 про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 22.12.2020 року до 19.02.2021 року включно.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 22.12.2020 року о 16 год. 00 хв.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1