Справа № 752/13418/20
Провадження № 2-к/163/1/20
22 грудня 2020 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С., вивчивши клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України ухвали суду Ленінського району міста Бреста від 25 листопада 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на неповнолітніх дітей,
Клопотання ОСОБА_1 надійшло на розгляд Любомльського районного суду з Голосіївського районного суду міста Києва за підсудністю в порядку ст.ст.31, 464 ЦПК України.
У клопотанні ОСОБА_1 просить визнати і надати дозвіл на примусове виконання на території України ухвали суду Ленінського району міста Бреста Республіки Білорусь від 25 листопада 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_2 у її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
З матеріалів справи встановлено, що Голосіївським районним судом міста Києва виконано вимоги ч.1 ст.467 ЦПК України щодо надіслання боржнику матеріалів клопотання і подання можливих заперечення проти цього клопотання.
Таким правом ОСОБА_2 скористався, подавши Голосіївському районному суду міста Києва відповідні заперечення, які стали підставою для направлення матеріалів клопотання для розгляду Любомльському районному суду.
У зв'язку із цим інші викладені в запереченнях доводи по суті матеріалів клопотання Голосіївський районний суд міста Києва не розглядав.
У запереченнях ОСОБА_2 просить відмовити в розгляді клопотання до усунення недоліків в документах. Таке прохання обґрунтував тим, що до клопотання не додано рішення Ленінського суду міста Бреста від 25 листопада 2016 року та документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесене рішення, належним чином була повідомлена. Крім цього, вважає, що додана до клопотання довідка за підписом голови суду Ленінського суду міста Бреста має ознаки фальсифікації, оскільки в порушення вимог Інструкції з діловодства в районних судах Республіки Білорусь та положень Державного стандарту Республіки Білорусь не містить дати, номера та реквізитів органу що її видав.
Вирішуючи заяву боржника ОСОБА_2 , встановлено підстави для такого висновку.
Частиною 2 статті 466 ЦПК України передбачено, що до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У частині 2 статті 53 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, учасником якої є Україна та Республіка Білорусь, визначено перелік документів, які додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення суду.
Зокрема, такими документами є:
а) рішення або його завірена копія, а також офіційний документ про те, що рішення вступило в законну силу і підлягає виконанню, або про те, що воно підлягає виконанню до набрання законної сили, якщо це не випливає із самого рішення;
б) документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесено рішення, яка не прийняла участі в процесі, була в належному порядку і своєчасно викликана в суд, а в разі її процесуальної недієздатності була належним чином представлена;
Із матеріалів клопотання вбачається, що до нього додано копію ухвали про судовий наказ. Ця ухвала за своїм правовим характером і є рішенням, оскільки у ній вирішено питання про права та обов'язки сторін у сімейних правовідносинах.
Інформація про набрання даним фактичним рішенням викладена в окремій довідці, складеній судом, що постановив це рішення.
Доводи боржника про невідповідність цієї довідки вимогам закону суд до уваги не приймає з огляду на встановлені аналогічні вимоги до такого документа, що оформляється судами України.
Зокрема, згідно із пунктом 4.7 розділу ІV Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, довідка про те, що рішення (вирок) набрало законної сили, якщо це не випливає безпосередньо з тексту рішення чи вироку, за формою згідно з додатком 7. Довідка друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду.
Ухвала про судовий наказ постановлена Ленінським районним судом міста Бреста в порядку наказного провадження, яке здійснюється без проведення судового засідання і виклику сторін.
Тому вимоги закону щодо виклику учасника процесу в суд у даному випадку не застосовуються.
На підтвердження належного повідомлення боржника про винесення судом ухвали про судовий наказ заявник до клопотання додала довідку суду та копію супровідного листа про надіслання боржнику копію цієї ухвали про судовий наказ.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 24 грудня 1999 року № 12 "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України" вказав, що виклик у судове засідання може підтверджуватись оригіналом або засвідченою копією документа, за допомогою якого мав здійснюватися виклик згідно з міжнародним договором або законодавством держави, де розглядалася справа.
Враховуючи та застосовуючи такі роз'яснення за правилами аналогії закону, що допускається в цивільному процесі в силу ч.9 ст.10 ЦПК України, наявні підстави вважати, що клопотання заявника в частині надання доказів щодо сповіщення боржника про постановлене стосовно нього рішення відповідає вимогам закону.
Заперечення боржника в частині доданих до клопотання документів органу виконавчої служби з огляду на їх зміст належить розглядати судом при вирішенні клопотання по суті.
Таким чином, судом встановлено відповідність клопотання вимогам закону та відсутність підстав для залишення його без розгляду і повернення заявнику у відповідності до ч.4 ст.466 ЦПК України.
У зв'язку із цим заява боржника ОСОБА_2 про відмову в розгляді клопотання через його невідповідність вимогам закону задоволенню не підлягає.
Згідно із ст.464 ЦПК України клопотання територіально підсудне Любомльському районному суду.
Оскільки вимоги ч.1 ст.467 ЦПК України виконано, клопотання слід призначити до судового розгляду згідно положень ч.2 ст.467 ЦПК України з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання.
Дату судового засідання слід визначити з врахуванням розкладу раніше призначених справ.
Керуючись ст.ст.260, 464, 466, 467 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про повернення без розгляду клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України ухвали суду Ленінського району міста Бреста від 25 листопада 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на неповнолітніх дітей відмовити.
Призначити судовий розгляд клопотання на 15:45 годину 08 лютого 2021 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні Любомльського районного суду Волинської області з повідомленням сторін.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ч.5 ст.467 ЦПК України неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про пере-несення його розгляду.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: С.С.Чишій