Справа № 182/7629/20
Провадження № 1-кс/0182/1459/2020
Іменем України
26.12.2020 року м. Нікополь
Слідчий-суддя Нікопольського міськрайонного суду, Дніпропетровської області, ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровської області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12020040340002489 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя Дніпропетровської області, українця, гр. України, з середньою освітою, працюючого неофіційно, неодруженого, має доньку ОСОБА_6 2014 р.н., особою з інвалідністю та депутатом не являється, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 3 ст.186 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
Старший слідчий СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що в провадженні СВ Нікопольського ВП ГУНП знаходиться кримінальне провадження №12020040340002489 за фактом відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_9 яке поєднане з проникненням у житло та з погрозою застосування насилля яке не було небезпечним для потерпілої.
24.12.2020 р. о 23.51 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25 грудня 2020 року ОСОБА_5 в присутності захисника оголошено підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, а саме: у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному із погрозою застосування насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої і поєднаного з проникненням у житло.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання і просив обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою. При цьому прокурор посилався на те, що вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту свідків, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 , протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю потерпілої, протоколом пред'явлення для впізнання особи за фотознімками за участю свідка. Прокурор вважає, що існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки у разі доведеності його вини йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, незаконно впливати на свідків та потерпілу, або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно не працевлаштований та не має законних джерел прибутку.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_8 заперечували проти клопотання прокурора і просили обрати стосовно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його реєстрації, де проживає його мати, по АДРЕСА_1 . При цьому, обставини викладенні у підозрі він не заперечував, щиро розкаявся, зазначивши, що перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, бо останні два тижні пив разом зі своєю дівчиною, а прийшов до сусідки - баби ОСОБА_10 позичити грошей, щоб продовжити випивати. Він дійсно зламав їй замок на вхідних дверях і обіцяв пізніше полагодити, але його затримали. Стверджує, що потерпіла віддала йому сама гроші у сумі 28 гривень, які витягла з кишені халату і які він того вечора пропив.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 та 6 ст. 194, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я;
4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію;
7) майновий стан;
8) наявність судимостей;
9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих копій матеріалів кримінального провадження, 25 грудня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру по вказаному кримінальному провадженню за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, а саме відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої і поєднаного з проникненням у житло, яке мало місце 24.12.2020 р. (а.п.23-25). Підозра оголошена ОСОБА_5 обґрунтована: показами потерпілої ОСОБА_9 , яка вказала, що 24.12.2020 приблизно о 20 годині до її будинку увірвався раніше їй знайомий ОСОБА_5 , який почав вимагати в неї грошові кошти, погрожуючи насильством, після того як вона передала йому грошові кошти у сумі 28 грн., він пішов з будинку, при цьому просив нікому не розповідати про те, що він скоїв. (а.п.9-10). Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.12.2020 р. під час якого потерпіла ОСОБА_9 , вказала на ОСОБА_5 , як на особу, яка проникла до її будинку та заволоділа належними їй грошовими коштами (а.п. 11-12). Поясненнями свідка ОСОБА_11 , який зазначив, що він є поліцейським та перебував у добовому наряді на службі. Приблизно о 21 год. він приїхав на виклик, до потерпілої ОСОБА_9 , яка повідомила що саме ОСОБА_5 проник до неї у будинок і викрав її грошові кошти. ОСОБА_5 , якого детально описала потерпіла був затриманий того ж вечора. (а.п.13). Обставини викладенні в підозрі ОСОБА_5 визнає і не оспорює. За таких обставин, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, висловленої в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, слідчий суддя вважає, що оголошена підозра є обґрунтованою.
Перевіряючи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України /переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду/, об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком до 8-ти років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тому без застосування жодного запобіжного заходу до нього, останній зможе залишити місце свого проживання.
Щодо ризику можливого впливу на потерпілу і свідків у кримінальному провадженні, то він об'єктивно існує, т.я потерпіла є його сусідкою. Але, вона знає його з дитинства. До суду не надійшло жодної заяви від потерпілої про те, що їй загрожує будь-яка небезпека з боку підозрюваного, з матір'ю якого у них добрі стосунки і її донька є хрещеною матір'ю підозрюваного. Тому такий ризик є мінімальним.
Що стосується наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, слідчий суддя вважає, що вказаний ризик стороною обвинувачення є недоведеним, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, злочин скоїв в стані алкогольного сп'яніння, у вчиненні якого зараз щиро розкаюється, не намагається уникнути відповідальності за скоєний злочин і активно сприяв слідству у викритті своїх злочинних дій. Крім того, він має постійне місце реєстрації, має малолітню доньку, якій допомагає фінансово, т.я. працює неофіційно.
Слідчий суддя не погоджується з тим, що для запобігання наявним ризикам необхідно застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків лише у такий спосіб.
Таким чином, оскільки наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, до ОСОБА_5 , з урахуванням відомостей про особу підозрюваного можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж триманням під вартою, а саме домашній арешт за місцем проживання в нічний час доби з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 194,196 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на підозрюваного наступні обов'язки:
-в період час з 18.00 год. до 08.00 год. наступної доби не залишати місце свого постійного проживання і реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
-прибувати до слідчого, прокурора та суду у визначений ними час,
-повідомляти про зміну місця проживання, роботи.
Зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців з дня проголошення ухвали, тобто до 25 лютого 2021 року. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.
Ухвалу для виконання направити начальнику Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області і для контроля прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1