Справа № 182/7600/20
Провадження № 1-кс/0182/1458/2020
Іменем України
25.12.2020 року м. Нікополь
Слідчий-суддя Нікопольського міськрайонного суду, Дніпропетровської області, ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровської області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12020040340002479 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Червоногригорівка, Нікопольського район, Дніпропетровської області, українця, гр. України, з вищою освітою, працюючого інтерном КП «Нікопольська міська стоматологічна лікарня» НМР та є ФОП, неодруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого
адвоката ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
Слідчий СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що в провадженні СВ Нікопольського ВП ГУНП знаходиться кримінальне провадження №12020040340002479 за фактом розбійного нападу з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_8 , яке було поєднане з застосуванням насильства стосовно потерпілого і вчинене групою осіб.
23.12.2020 року о 17 год. 55 хвил. ОСОБА_5 затриманий на підставі ч.1 п.2 ст.208 КПК України.
24 грудня 2020 року ОСОБА_5 в присутності захисника оголошено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України а саме, в нападі з метою заволодіння чужим майном поєднаному із насильством небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Будучи допитаним в якості підозрюваного ОСОБА_5 відмовився давати покази відповідно до ст. 63 Конституції України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання і просив обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою. При цьому прокурор посилався на те, що вина ОСОБА_5 повністю підтверджується показами свідків, протоколами обшуків, вилученими речовими доказами, протоколом огляду диску з відеозаписом початку події злочину з відеокамер зовнішнього спостереження в районі ринку «Селянський». Прокурор вважає, що існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки у разі доведеності його вини йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Крім того, останній може здійснити тиск на потерпілого і свідків у кримінальному провадженні. Прокурор наполягав в судовому засіданні на обранні саме такого запобіжного заходу з урахуванням встановлених обставин вчиненого кримінального правопорушення і категорично заперечував проти обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_5 визнав частково обставини, викладені в оголошеній йому підозрі і повідомив, що з потерпілим ОСОБА_8 він і його брат не були знайомі взагалі. Зі слів ОСОБА_9 , який є його товаришем і однокласником, між ним і потерпілим був конфлікт під час якого потерпілий ніби то погрожував застосуванням ножа ОСОБА_10 22.12.2020р. він зі своїм братом ОСОБА_11 , на автомобілі Мерседес, який належить його брату, разом з ОСОБА_12 були в м. Нікополі, т.я. зустрілися після його роботи і мали намір заїхати до дівчини його брата, яка проживає саме в районі вул. Світлої, щоб забрати її з собою. Перебуваючи в автомобілі, ОСОБА_13 помітив потерпілого, бо тільки він був знайомий з ним, і вибіг з автомобіля. Слідом за ним побіг і він. Потім приїхав інший автомобіль хто там був йому невідомо. Стверджує, що він допоміг всадити потерпілого в інший автомобіль, а сам поїхав на автомобілі брата слідом. Виїхали вниз по місцевості, район йому невідомий. Коли під'їхав він, то в його присутності потерпілого ніхто не бив, перелому було не видно на руці, а над лобі на бровою було розсічено. Потерпілий не просив про допомогу, тому вони поїхали додому, він з братом, його дівчиною та ОСОБА_12 , оскільки батьків вдома не було. Вночі їх затримали співробітники поліції за місцем проживання, провели обшук в будинку та в машині його брата. З урахуванням тих обставин, що він є інтерном стоматологом, підприємцем і допомагає батькам здійснювати підприємницьку діяльність, позитивно характеризується за місцем постійного проживання, і проходження інтернатури в КП «Нікопольська міська стоматологічна лікарня» НМР, раніше не притягався до кримінальної відповідальності і готовий в подальшому відшкодовувати шкоду потерпілому, просив обрати стосовно нього більш м'який запобіжний захід ніж просить прокурор.
Захисник ОСОБА_7 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що підозра, оголошена ОСОБА_5 за ч.2 ст. 187 КК України не обґрунтована доказами, які б не викликали сумнівів і доводили б його провину поза розумним сумнівом.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 просив обрати стосовно підозрюваного більш м'який запобіжний захід ніж просить прокурор, а саме у вигляді домашнього арешту і надав суду копію заяви потерпілого ОСОБА_8 від 25.12.2020р. відповідно до якої він просить не обирати підозрюваним ОСОБА_11 і ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки в цьому немає потреби і перебуваючи на свободі, у них буде більше можливостей допомогти йому в лікуванні. При цьому, потерпілим зазначено, що саме батьки підозрюваного вже частково відшкодували йому завдану шкоду. При цьому представник зауважив, що потерпілий ОСОБА_8 на даний час проходить лікування амбулаторно і у зв'язку з погодними умовами не може прибути до зали суду для особистої участі у судовому засіданні.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, представника потерпілого, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я;
4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію;
7) майновий стан;
8) наявність судимостей;
9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих копій матеріалів кримінального провадження, 24 грудня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру по вказаному кримінальному провадженню за ч.2 ст.187 КК України, а саме у вчинені розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб і поєднаного із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу(а.п.5). ОСОБА_5 частково визнав обставини, оголошеної йому підозри, яка обґрунтована наступними доказами: протоколом прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення 22.12.2020 о 23год 50 хв. Відповідно до якої: невідомі особи домовились з ним про зустріч під приводом продажу автомобіля. При зустрічі останнього побили, силоміць посадили до машини та вивезли в район Новопавловки, де знову побили та забрали грошові кошти у сумі 8600 доларів. (а.п.7) Під час досудового розслідування свідок ОСОБА_14 , який був разом з потерпілим по фото вказав на ОСОБА_5 , як особу, яка приймала участь разом з іншими особами у побитті ОСОБА_8 , до якого застосовуючи силу, посадили в машину та поїхали з місця нападу (а.п.26-27).
При визначенні обґрунтованості підозри слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Перевіряючи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України /переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду/, об'єктивно може існувати, бо підозрюваний усвідомлює тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні саме інкримінованого злочину і можливо може переховуватися від органів досудового розслідування або суду.
Щодо впливу підозрюваного на свідків і потерпілого цей ризик дійсно є, але з урахуванням позиції потерпілого ОСОБА_8 , висловленої ним в заяві, наданій суду, такий ризик є мінімальним.
Тому, без застосування жодного запобіжного заходу, ці ризики можуть збільшитися.
Обираючи запобіжний захід, слідчий суддя бере до уваги відомості про бездоганну репутацію підозрюваного, який з 2017 року є фізичною-особою підприємцем. Відмінно характеризується за місцем постійного проживання і реєстрації, де проживає разом з батьками і братом, що вказує на наявність у нього міцних соціальних зв'язків. Крім того, з наданих суду матеріалів вбачається, що підозрюваний раніше ані до кримінальної ані до адміністративної відповідальності не притягався. Він є інтерном лікарем-стоматологом КП «Нікопольська міська стоматологічна лікарня» НМР і за місцем проходження очної інтернатури характеризується задовільно, як дисциплінований, грамотний, ввічливий співробітник.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
З урахуванням викладеного, позиції потерпілого і його представника, враховуючи ту обставину, що родичі підозрюваного вже приймають активну участь і відшкодуванні шкоди, завданої потерпілому, вважаю, що інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, зможе запобігти ризикам, які встановлені.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, буде достатнім заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків лише у такий спосіб.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення-злочину, та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Таким чином, оскільки наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні не доведено що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, до ОСОБА_5 , з урахуванням відомостей про його особу, думки потерпілого, відомих обставин події злочину, можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж триманням під вартою, а саме домашній арешт з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який на думку слідчого судді, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвість кримінального провадження щодо нього.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 194,196 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту .
На підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти наступні обов'язки:
- не залишати цілодобово місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
- прибувати до слідчого, прокурора та суду у визначений ними час,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну;
- повідомляти про зміну місця проживання, роботи.
- утриматися від спілкування з потерпілим і свідками у зазначеному кримінальному провадженні.
Зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців з дня проголошення ухвали, тобто до 24 лютого 2021 року. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти в залі суду, негайно.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 відмовити.
Ухвалу для виконання направити начальнику Нікопольського ВП НВП ГУНП в Дніпропетровській області і для контроля прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1