Справа № 752/20866/20
Провадження № 2/752/7384/20
18.12.2020 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.,
з участю секретаря Оджубейської Д.І.,
розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Відповідно до поданої позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 120 000 доларів США, 3% річних в розмірі 2 505,20 доларв США та судові витрати у справі.
Позивачем, зокрема, подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 16.08.2019 року між ним та ОСОБА_2 було укладено Договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 надав в борг ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 3 000 000 гривень, що на момент укладення Договору еквівалентно 120 000 доларів США, які відповідач зобов'язався повернути 02.05.2020 р. Однак, отримані кошти ОСОБА_2 не повернуто. На момент розгляду справи відповідач ухиляється від досудового врегулювання спору; не вчиняє жодних дій, спрямованих на добровільне погашення заборгованості. Існує імовірність відчуження відповідачем ОСОБА_2 належного йому майна, що в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та призведе до порушення майнових інтересів позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв'язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 суд встановив, що між сторонами існує спір щодо стягнення суми боргу за договором позики. Зазначені вимоги є вимогами майнового характеру.
Позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно, або грошові кошти, що належать відповідачеві.
З укладеного між сторонами Договору позики, а також Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що відповідач є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .
Забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 , суд вважає співмірними заходами забезпечення з огляду на розмір пред'явлених вимог, а також такий захід може забезпечити виконання в подальшому рішення суду.
Враховуючи суть позовних вимог та ціну позову, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову є обгрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, суд
заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Накласти арешт в межах суми боргу ( 3062629, 89 гривень) на нежитлове приміщення №73 в будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 58,3 кв.м., яке належить на праві власності ОСОБА_2 .
Стягувачем є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ), а боржником є ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2 ).
Ухвала є виконавчим документом.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить 3 (три) роки.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: